ДІЯ.City: податковий рай для IT-бізнесу чи "подвійне дно" для Держави?

"ДІЯ.City" - спеціальна система, яка регулюватиме оподаткування та правовий режим її резидентів.

Протягом останніх двох років Міністерство цифрової трансформації України разом з IT-спільнотою та депутатами думали, як покращити майбутнє спеціалістів ІТ-галузі й при цьому вивести цифрову економіку України на новий етап. У результаті створили концепт “ДІЯ.City” - спеціальну систему, яка регулюватиме оподаткування та правовий режим її резидентів.  

14 грудня Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” (проєкт №5376). По суті це віртуальна вільна економічна зона зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом. Це і підтримка від “кошмарення” компаній, захист інтелектуальної власності, новий вид трудових відносин. При цьому одним з основних привілеїв називають зменшення податкового навантаження. Зокрема, ІТ-компаніям на власний розсуд дозволять обирати податок на прибуток – 18%, або ж податок на виведений капітал – 9%. Також це звільнення від оподаткування виплат дивідендів, гіг-контракти (вид цивільно-правового договору) та додаткові податкові знижки.  

Окрім цього, автори “ДІЯ.City” адаптували концепти англійського права задля вирішення спорів у середовищі IT-бізнесу. До речі, деякі з них стануть доступними не лише для учасників програми “ДІЯ.City”.  

На перший погляд, звучить все дуже правильно і прогресивно. Але виникає цілком логічне питання: чи є економічне обґрунтування того, при досягненні яких показників всі ці стимулюючі заходи вважатимуться результативними та ефективними, або навпаки?  

Ми знайшли такі критерії в жовтневому рішенні Антимонопольного комітету про державну допомогу. До слова, саме цей орган слідкує за рівними умовами ведення бізнесу. Це означає, що коли мова йде про державні кошти, у тому числі у формі податкових пільг, Антимонопольний комітет обов’язково перевіряє чи така державна турбота не шкодить тим, хто знаходиться по інший бік та не отримує такої допомоги.  

У вже згаданому рішенні Антимонопольний комітет визнав допустимою для конкуренції підтримку у формі спеціального режиму оподаткування окремих доходів працівників та ІТ-спеціалістів компаній-резидентів «Дія Сіті». Такий пільговий режим оподаткування - це також державна допомога. АМКУ виставив Міністерству цифрової трансформації окремі показники ефективності, про виконання яких Уряд має звітувати АМКУ. 

І там бачимо доволі цікаві моменти. Наприклад, Міністерство має повідомляти про кількість компаній, які стануть резидентами Дія.Сіті. При цьому чіткої мінімальної цифри щодо цього показника ніде не вказується. 

Натомість кількість нових робочих місць, які будуть створені компаніями, що стали резидентами Дія.Сіті має збільшитись на 250 000. Тобто більше, аніж вдвічі: з поточних 200 000 до 450 000. 

Доволі оптимістичними виглядають очікування щодо обсягів репетарійованого в Україну чистого прибутку компаній, які стали резидентами Дія.Сіті, що надійде завдяки податку на прибуток на особливих умовах. Це 33 млрд грн! 

Загалом така підтримка передбачена на 25 років - до 2047 року. Звітувати Міністерство цифрової трансформації України буде вже у 2024-ому - через 3 роки. 

І знову виникають запитання: що відбудеться, якщо встановлені критерії не будуть виконані? Хто відповідатиме? Яким чином і в якому обсязі? 

Антимонопольний комітет має відповідь і на це. Проте відповідь може стати справжнім «сюрпризом» для компаній-резидентів Дія.Сіті! Якщо Міністерство не дотримає умов, які прописані в рішенні комітету, то відповідальність падає на плечі компаній-резидентів Дія.Сіті та їх співробітників! До того ж, якщо щось піде не так, то кошти платників податків цілком ймовірно вважатимуться такими, що витрачені даремно, а може й недоцільно! І постане вже питання про їх повернення до державного бюджету. Очевидно, що повертатиме їх не Мінцифри, а бізнес. 

Виглядає так, що “Дія.Сіті” - це чудове підґрунтя для ведення IT-бізнесу в Україні, адже подібні податкові умови - одні з найкращих у світі. Але якщо заглиблюватись у деталі, то виникає багато сумнівів. Чимала кількість фахівців не біжать реєструвати свій бізнес у “Дія.Сіті”, пояснюючи це тим, що їм необхідно проаналізувати діяльність цієї системи та побути спочатку спостерігачами.  

Залишається лише сподіватись на те, що якщо почнуться якісь проблеми у функціонуванні “Дія.Сіті”, то органи державної влади не відійдуть в сторону та не залишать бізнес віч-на-віч для розв’язання проблем. Не хотілось би, щоб “Дія.Сіті”, як і більшість чудових проєктів у нашій країні, згасла так само швидко, як і загорілася.