Зникаюча нація: як подолати демографічну кризу після війни
Демографічна криза – найбільший виклик для економіки після війни.
Цьогоріч 1 вересня не свято – це скоріше тест на стресостійкість для батьків та суспільства. Можна довго сперечатися про переваги та недоліки очного та онлайн навчання в умовах війни, але сьогодні мої роздуми про інше.
Чесно кажучи, я довго думала над заголовком до цього допису. Під час цих страшних подій, які зараз переживає українська нація, хочеться хоч якогось позитиву, хочеться вірити в краще і хочеться робити все задля того, щоб було краще. Це справді так. І саме тому ми маємо спиратись на реальність. А вона, на жаль, дійсно досить невтішна.
Невідомо, коли закінчиться ця війна.
Невідомо, скільки часу і коштів треба буде на відновлення України.
Але вже зараз ми маємо думати про те, хто буде відновлювати Україну. Бо саме люди – є основним капіталом будь-якої країни.
Зранку я задала собі питання: а скільки першокласників піде до школи через два-три-чотири-п’ять-шість років?
В 2021 в Україні за рік народилася найменша кількість дітей з початку Незалежності – 272 тисячі. Це в 1,9 разів менше ніж в довоєнному 2013 році. При цьому, в тому ж 2021 ми побили сумний рекорд по скороченню населення: -442 тисячі українців за рік.
Що буде в цьому році – жахливо навіть уявити. За оцінками ООН, як мінімум 6 мільйонів людей вимушено знаходяться поза межами України. 90% - жінки та діти. За опитуваннями, у разі тривалого продовження війни близько 60% готові планувати майбутнє своїх дітей за кордоном.
Ці страшні цифри дуже сильно вплинуть на майбутнє нашої держави. Ще до початку нового витку війни, Україна втрачала свою перевагу в трудовій силі. Ті, хто працював в реальному бізнесі знають, як рок за роком знайти фахівця було все складніше. Фахівця будь якого рівня: інженера, крановщика, референта, фінансиста чи топ-менеджера. З урахуванням нової реальності – через декілька років це буде вкрай важке завдання.
Простого вирішення цього питання немає.
- Безпека
- Рівень доходів
- Якість життя
- Програми повернення
- Зовнішня міграція
Ось п’ять ключових пунктів, які будуть впливати на подальший розвиток подій.
Люди – найголовніше для України. Тому, будь-яка економічна стратегія розвитку держави сьогодні має базуватися не просто на економіці. Простим зниженням рівня податків, дерегуляцією чи реалізацією окремих інфраструктурних проектів – завдання розвитку держави не вирішиш. Не можна його також вирішити деклараціями чи, не дай Бог, примусом.
Це має бути системна робота, яка буде направлена на реалізацію синергетичного ефекту. Тому вже зараз потрібно вивчати і адаптувати до українських реалій успішні світові кейси. Наприклад, можна звернути увагу на Ірландію, яка демонструє значні успіхи і в економіці, і в демографії.
Основ для успіху три:
- Низькі податки, які легко платити; відкритість економіки; високий рівень продуктивності праці.
- Відкрита, але продумана міграційна політика.
- Ефективне фінансове стимулювання народжуваності.
В результаті, Ірландія має прекрасні демографічні показники, а її економіка є стійкою до кризових явищ. При цьому, вона змогла подолати дуже жорстку демографічну яму.
Зрозуміло, що Ірландія відрізняється від України за багатьма характеристиками. Однак, принцип відновлення має бути чітким: відкритість до людей та бізнесу має стати основою нової політики.
- Визначаємо місця проживання дитини під час війни Світлана Приймак 19:22
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов вчора о 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко вчора о 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов вчора о 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов вчора о 10:21
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 01.10.2024 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук 01.10.2024 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак 01.10.2024 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін 01.10.2024 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов 01.10.2024 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов 01.10.2024 08:42
- Навіщо Феміді обценьки? 2600
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 263
- Зміни в призначенні субсидій 224
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 194
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 185
-
Битва за Покровськ стане апогеєм. Україна втратила Вугледар – що це означає
27027
-
У Лондоні починається гучний суд про компенсацію за привласнені Росією літаки
Бізнес 8052
-
Немає ніякого НАТО. Немає ніякого ЄС. Немає ніякого Рамштайну
Думка 6609
-
Стало відомо, хто купив АЗС Коломойського: які плани у нового власника
Бізнес 6044
-
Демографічна стратегія уряду: з чого насправді потрібно починати
Думка 5914