Чи дасть парламент "зелене світло" спортивному меценатству?
Верховній Раді слід ухвалити два закони, аби відкрити шлях альтернативному фінансуванню спорту
Новий політичний сезон розпочався бурхливо і вже за перший пленарний тиждень роботи Верховна Рада встигла розглянути кілька законопроектів, що напряму стосуються спорту. Серед них проект закону №5526, що створює спорт ветеранів і дає можливість захисникам України реалізуватися в якості спортсменів.
Але особливі надії спортивна спільнота покладає на позитивне голосування щодо двох ініціатив, які відкриють шлях для спортивного меценатства. Йдеться про те, аби галузь фінансувалася не лише за рахунок держави, але й коштами небайдужих людей. Спортивне меценатство існує і зараз, але в зародковому стані, бо у підприємців немає фінансових стимулів допомагати спорту. Разом з колегами хочемо це змінити.
В червні поточного року Верховна Рада уже ухвалила рамковий закон про спортивне меценатство і він набув чинності. Закон впроваджує у правове поле поняття меценатської діяльності у сфері спорту, меценатської допомоги, регламентує, хто такий меценат спорту, хто може бути отримувачем меценатської допомоги, ким є її бенефіціар. Також визначає види меценатської діяльності: безоплатну передачу коштів, нерухомості, майнових прав, закупівлю обладнання, екіпірування, будівництво спортивних споруд тощо.
Навзаєм держава пропонує меценатам вигідні умови в разі підтримки спорту. Це, насамперед, податкові та митні преференції. Але для їхнього впровадження потрібно ухвалити ще два законопроекти - №3470-1 та №3471-1. Вони вносять зміни до Податкового та Митного кодексів. В результаті на меценатську допомогу спорту розповсюдять пільги щодо податку на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб, додану вартість меценатської допомоги, а ввезені меценатами спортивні товари звільняють від оподаткування ввізним митом.
Це матиме надзвичайно позитивний ефект для спортсменів, бо дозволить подолати залежність від державних коштів. А їх постійно не вистачає, що ослаблює український спорт та стримує олімпійські успіхи.
На жаль, у спадок від СРСР ми отримали таку модель фінансування спорту. Якщо вона була прийнятною для авторитарної імперії, то для демократичної України, в якій існує потужний приватний сектор, виглядає анахронізмом й потребує змін.
«Зелене світло» спортивному меценатству вивільнить величезний потенціал бізнесу, що принесе користь як професійному, так і масовому спорту. Звичайно, це не українське ноу-хау. У більшості розвинених країн державна допомога є допоміжною і стосується певних стратегічних питань. Спортивні ж організації розвиваються за рахунок співробітництва з бізнесом. Так, відбувається в Німеччині, Нідерландах, Великобританії. А у Сполучених Штатах роль держави у спорті зведена до мінімуму. Спонсорство, мерчандайзинг, права на трансляцію спортивних заходів та продаж квитків – це головні джерела фінансування спорту у США. Держава ж дбає про будівництво стадіонів та гарантує особливий порядок оподаткування для спортивних клубів.
Але для України ближча європейська модель, в рамках якої влада більш активна і одночасно створює податкові стимули для меценатів. Про це свідчить досвід сусідньої Угорщини. За підтримку видовищних видів спорту (футбол, гандбол, баскетбол, хокей тощо) меценати отримують пільгу у вигляді зменшення податку на корпоративний прибуток на величину наданої допомоги. Це дозволило країні в 2014-2019 роках збільшити кількість спортивних об’єктів на 4% при зменшенні бюджетних видатків. Законодавство Угорщини до того ж зобов’язує спрямовувати на розвиток спорту 12% податку від лотерей та половину коштів від податку з букмекерських та інших спортивних ставок.
В Україні про спортивне меценатство говорять давно, але лише тепер дійшла справа до реальних дій. І, ухваливши рамковий закон, нам треба здійснити логічні наступні кроки, інакше він просто не працюватиме.
Сподіваюсь, саме в цій парламентській сесії ми зможемо проголосувати в першому читанні за законопроекти №3470-1 та №3471-1. Обнадіює, що багато народних депутатів розуміють нагальну потребу у додаткових ресурсах для спорту. І, можливо, коли він їх отримає, припиняться гострі дискусії після кожної Олімпіади про те, хто ж винен у тому, що здобули мало медалей. Насправді, винних можна шукати будь-де. Але перемога це сукупність цілого комплексу факторів. Від особистої мотивації спортсмена до якості спортивної інфраструктури та можливості бувати на міжнародних змаганнях. Врешті-решт, все впирається в кошти, яких постійно не вистачає. І тому пошук альтернативних джерел фінансування спорту – це питання його виживання й подальшого розвитку для наступних поколінь.
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський 11:49
- Різниця податкового боргу від безнадійного податкового боргу Євген Морозов вчора о 15:33
- Маастрихтський договір: початок нової ери в історії Європи Юрій Гусєв вчора о 14:03
- Воєнний час і майно: чи можна захистити власність від вилучення? Світлана Приймак вчора о 12:56
- Вчимося та вчимо дітей: постановка цілей та планування Інна Бєлянська вчора о 11:33
- Інноваційний дизайн для медичних закладів: комфорт та екологічність Алеся Карнаухова вчора о 11:02
- Використання фотографій для навчання штучного інтелекту: німецький судовий прецедент Олександр Мисенко вчора о 10:29
- Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії Євгеній Сільверстов вчора о 10:24
- Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни Дмитро Зенкін 31.10.2024 18:17
- Одеський гамбіт Вербицького – Ткачука Євген Магда 31.10.2024 16:45
- Цифрові інновації у соціальному захисті: досвід України Костянтин Кошеленко 31.10.2024 16:41
- Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації Євген Морозов 31.10.2024 15:30
- Як Єдина інформаційна система змінить соціальну сферу України Світлана Приймак 31.10.2024 14:24
- Чому варто інвестувати в житло в Україні Раміль Мехтієв 31.10.2024 08:57
-
Німеччина визнала провал програми працевлаштування українців: допомогли з роботою менш як 1%
Бізнес 57742
-
Німеччина могла б уникнути спаду економіки, якби працівники рідше брали лікарняний – FT
Бізнес 24718
-
У Києві збираються побудувати нову вулицю за 1,56 млрд грн
Бізнес 8410
-
На ринку продажів нових автомобілів в Україні змінився лідер: Toyota втратила позиції
Бізнес 7243
-
Бізнес-тиждень: Держбюджет-2025, впровадження 5G та підвищення рейтингів українських банків
Бізнес 6971