"Інвестняні” замість реформ. Що не так з інвестиціями

"Інвестиційні няні" в Україні не зможуть замінити реформи судів та правоохоронних органів, від яких залежать інвестиції

В Україні з’явився новий “інвестнянь” - головою Наглядової ради держустанови «Офіс із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest» став Давид Арахамія, який замінив на посаді екс-голову Аджарії Левана Варшаломідзе.
Залучати більше інвестицій і заводити інвесторів до України - це було обіцянкою нової влади. Але від хвилі “нових облич” і дуже “чесних” можновладців, як позиціонують себе у “зеленій” команді, приплив інвестицій так і не розпочався. Навпаки, вже другий рік поспіль ми спостерігаємо відтік прямих іноземних інвестицій.

НБУ повідомляє, що чистий відплив прямих іноземних інвестицій з України за січень - березень 2021 року становить 301 млн доларів, у тому числі від’ємні реінвестовані доходи - 141 млн доларів. Чистий відтік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну за 2020 рік склав 868,2 млн доларів. Таким чином, Украіна має негативне сальдо інвестицій другий рік поспіль. І це спостерігається вперше з 2015 року. Для порівняння, за Уряду Володимира Гройсмана у 2019-му році приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну становив 2,5 млрд доларів, а в 2018-му році - 0,7 млрд.

А чим відомі “інвестняні” нової влади? Якихось гучних інвестиційних історій у нас немає. І якщо у випадку з Донбасом все можна списувати на війну, то пояснити загальну картину в Україні можна простим визначенням “відсутність реальних реформ та присутність законодавчого свавілля”.

Справа в тому, що для розширення інвестицій в Україну як міжнародний, так і український бізнес бачить зовсім інші бар’єри. Головним магнітом для інвестицій є верховенство права - працююче законодавство та реформовані суди, а також правоохоронні органи. А ще - нульова толерантність до корупції, податкові умови. Говорити щодо нового Бюро економічної безпеки, чи тисне воно на бізнес, ми зможемо згодом. Але це виключно частина реформи, яка має торкнутися всіх правоохоронців.

Судова реформа - це взагалі пріоритет. Поки цього немає, бізнесу пропонують державного менеджера, який фактично буде супроводжувати та захищати його від тієї ж держави. Виходить, що “інвестиційна няня” - це ще одне підтвердження проблем у нашій системі, які за два роки ніхто не вирішив. Комусь з інвесторів буде приємно, але загалом це точно не призведе до буму інвестицій.

Тим часом, другий рік поспіль падають і капітальні інвестиції, які сигналізують про стан нашої економіки. За повідомленням Державної служби статистики капітальні інвестиції в економіку України за січень-березень 2021 року зменшилися на 9.5% у порівнянні з тим самим періодом минулого року і становили 78.2 млрд грн.

Зниження інвестицій спостерігається майже у всіх галузях. Найбільше падіння інвестицій зафіксовано у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку -79,6%. Також інвестиції впали у галузі “Інформація та телекомунікації” -29%; у галузі Фінансова та страхова діяльність - 24.0%; у торгівлі – 21.9%; у будівництві – 19.2%; в операціях з нерухомістю – 13%.

ВВП України, попри обіцянки зростання на 4%, падає на 2%, а державний борг всього за місяць зріс на 19,9 млрд грн та на $1,16 млрд в доларовому еквіваленті (на кінець квітня становив 2,534 трлн грн, або $91,33 млрд).

Що робити?

Залучити професіоналів в Уряд, які володіють навичками прогнозу, компетенцією в економічних питаннях, проводитимуть незалежну політику. Провести справжню судову реформу і реформу правоохоронних органів, запровадити ефективне регулювання, розбудовувати спроможність антимонопольного комітету забезпечувати справедливі правила гри на ринках і реалізувати багато інших речей. На третій рік каденції владі нарешті потрібно почати робити структурні зміни, а не лише змінювати вивіски і прізвища.