Бюро економічної безпеки – крок від влади назустріч чесному бізнесу?

Початок роботи Бюро економічної безпеки однозначно з нетерпінням очікується усіма представниками українського бізнес-товариства. БЕБ має прийти на зміну податковій міліції, чим буде завершена структурна реформа фіскальних органів. Створення нового органу влади – Бюро економічної безпеки, що на відміну від податкової міліції має використовувати сучасні аналітичні методи роботи, скасує дублювання функцій з запобігання економічних злочинів, що добре вплине на бізнес-клімат.

Податкова міліція ДФС України має неоднозначний імідж серед бізнес-спільноти України, який складався роками і тягнеться вже більше 15 років. Обраний директором БЕБ Вадим Мельник, з початку 2021 року обіймав посаду голови ДФС. Для того, щоб скласти уяву, про підхід і настрої новообраного директора БЕБ, варто детальніше поглянути на результати роботи податкової міліці ДФС саме за останній рік її роботи.

Звичайно, не можна сказати, що за останній рік була ліквідована економічна злочинність чи мінімізувалася тіньова економіка. Питання ліквідації податкової міліції не тільки іміджево-кадрова, а і системно-інституційне і полягає в тому, що податкова міліція ДФС, в тому вигляді яка є, не може на 100% виконувати функції, у відповідності до сучасних викликів. Інакше би жодним чином не йшла б мова про ліквідацію і створення нового органу, а проблема стояла б виключно кадрова.

Проте, з початку 2021 року почалася активна боротьба з тіньовими ринками підакцизної продукції. Безпосередньо це стосується нелегального виробництва та реалізації контрафактного спирта, алкогольних напоїв і цигарок. Загальна вартість тіньових підакцизних товарів, реалізація та виробництво яких було зупинене, сягає 2,5 мільярдів гривень.

В чому полягало негативне ставлення бізнесу до податкової міліції? В тому, що він опинявся в ситуації, коли з одного боку держава збільшує акцизний податок, що призводить до росту ціни за сталої маржі, а з іншого боку ігнорує тіньовий сектор. В цьому випадку ДФС виконувала свої прямі обов’язки, бо не могла жодним чином вплинути на існуючі законодавчі механізми. Тобто, працювала вже з результатом, а не з причиною таких явіщ.

Водночас, за останній рік ДФС дуже «відкрилася» для бізнесу – Вадим Мельник створив Офіс ефективної взаємодії з бізнесом, який зайнявся взаємодією з інституціями, почав чути і розуміти потреби і специфіку прозорих підприємців. Самі бізнес асоціації, як українські так і міжнародні, позитивно відкликаються про роботу державного органу.

Так, Асоціації виробників тютюнової продукції коментувала, що підтримують дії ДФС Мельника по боротьбі з нелегальними ринками, відзначали покращення діалогу та наголошували, що «тінь» є запорукою ризиків для економічної безпеки. Американсько-українська ділова рада (USUBC) відзначала послідовну політику встановлення взаємовигідних відносин держави та бізнесу, та навіть наголошувала на тому, що аналітичні, оперативні і процесуальні напрацювання ДФС останнього року потрібно перейняти й БЕБ.

Може здатися, що такі дії Мельника «показуха» перед конкурсом на посаду директора БЕБ. Оцінювати події треба критично, а не скептично. Якщо, людина на посаді голови органу, що ліквідується, демонструє високі показники, то це являється цілком логічним показником його ефективності, на практиці. Як-то кажуть, - “роби що можеш, з тим що маєш, там де ти є”.

В кінці кінців Бюро економічної безпеки, формується як орган, який має покращити бізнес-клімат та нівелювати тиск на бізнес. Так і виходить, що боротьба з тіньовими ринками і налагодження співпраці з бізнесом забезпечують вирішення даних задач.

До того ж, якщо вже дивитися скептично, то наявна негативна практика «теоретиків», які лише на словах можуть аргументувати специфіку змін, проте не здатні втілити це на практиці. Тут, ситуація зовсім інакша. Протягом цього року ДФС показала, як потрібно працювати і напрацьовані нові механізми, в тому числі модель Офісу ефективної взаємодії з бізнесом, які будуть масштабовані на увесь БЕБ.

Цілком логічним є те, що бізнес непокоїться кадровим складом Бюро економічної безпеки. При цьому думки лунають різноманітні – від бажання цілковитого недопущення колишніх «фіскалів» до роботи в БЕБ, до стриманіших думок на кшталт «час покаже». Однак закон не передбачає автоматичного переведення співробітників. Кожному призначенню передує складний та прозорий конкурсний відбір.

Сама процедура конкурсів може стати наймасштабнішою в історії України, адже мова йде про відбір до 4000 тис. співробітників. Однак, для запуску БЕБ потрібно набрати перших 30% співробітників. Серед них аналітиків та детективів буде майже порівну.

Поки що, очікування бізнесу від БЕБ, стримано позитивні. Бізнес очікує не тільки створення БЕБ, а і ліквідації податкової міліції ДФС, та повної передачі повноважень до розслідування злочинів в сфері економічної безпеки від СБУ, МВС і ДФС до БЕБ.

Повертаючись до основного питання, чи можливий діалог між бізнесом і БЕБ? Не тільки, можливий, а і необхідний. Бізнес-спільнота очікує єдиних і сталих для всіх «правил гри», прозорості в комунікації, професійності та бездоганної репутації і роботи над спільною метою – ліквідації тіньової економіки, покращення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості України. Тіньова економіка шкодить бізнесу. Часто густо нею користуються і стають її частиною, коли її наявність руйнує маржинальність і перспективи розвитку. Бізнес хоче і буде говорити, що, як і де йому потрібно зробити, щоб працювати «в білу» і хоче бути почутим. Тому, доводити свою революційність БЕБу доведеться в процесі і на ділі.