Другу річницю перебування при владі команда Януковича відзначила черговими репресіями. Це й не дивно, адже під знаком гонінь та переслідувань пройшли обидва роки правління чинного президента. Найактивніші політичні опоненти Віктора Федоровича опинилися у в'язницях. Проблеми із "законом" з'являються чи не в кожного, хто незадоволений політикою теперішньої влади та не боїться активно висловлювати свою позицію.
З огляду на це фінал ранкової акції ВГО "Коаліція учасників помаранчевої революції" та ГІ "Чорний комітет" неважко було спрогнозувати. Сьогодні вранці активісти організацій планували роздати перехожим контрацептиви в упаковках із надписом "Партія кондомів" та зображенням презерватива з обличчям, схожим на нашого гаранта. Адже негативні наслідки діяльності нинішньої влади можна порівняти з нашестям страшної хвороби, від якої необхідний захист.
Хоча організатори заходу висловлювали надію, що правоохоронці не чинитимуть перешкод, все сталося з точністю до навпаки. Більшу частину "Справжніх українських презервативів" конфіскували ще на підході до місця проведення акції. Чотирьох активістів затримано і двоє з них вже отримали по 15 діб адміністративного арешту. Один із заарештованих - інвалід ІІ групи, друга - вісімнадцятирічна дівчина. Підстави - несанкціоноване проведення заходу, хоча про нього було повідомлено заздалегідь у встановленому законом порядку.
Цим репресивні заходи не обмежилися. Ще кілька годин потому міліція обшукувала людей поблизу Майдану Незалежності, щоб, боронь боже, ніхто не приховав жодної сувенірної упаковки.
Сьогоднішні події стали черговим свідченням того, що політичний курс наших очільників - не дійсне покращення життя громадян (хай навіть не сьогодні), а затикання ротів усім невдоволеним теперішніми реаліями. Що за табличкою "демократія" ховається авторитаризм. Що замість впровадження демократичних цінностей ми повертаємося до здобутків тоталітарного радянського минулого, коли будь-яке інакомислення суворо каралося. Систематичне порушення прав людини, зокрема права на свободу переконань, уподібнює Україну до Білорусі та країн Середньої Азії, але аж ніяк не до розвинених європейських держав.
