Суд у справі скверу імені Зої Космодем’янської

22 грудня в Шевченківському районному суді міста Києва відбулося засідання у справі забудови скверу імені Зої Космодем’янської. Позивачами у справі виступили четверо жителів будинків, розташованих поблизу скверу. Відповідачі – Київська міська рада і Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, третя сторона – релігійна громада УПЦ МП парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва, яка збирається побудувати у сквері каплицю. Вимога позивачів – визнати нечинним рішення Київради № 373/2948 від 21.04.2005 року про передачу релігійній громаді земельної ділянки на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Олеся Гончара (сквер імені Зої Космодем’янської) під забудову.

На засіданні були присутні представники трьох позивачів (четверта померла два роки тому), представник Київради, двоє представників забудовника, сам настоятель майбутньої церкви о. Андрій (Миткалик). Представники КП по утриманню зелених насаджень не з’явилися. Також у судовій залі були мешканці мікрорайону, в якому знаходиться сквер та члени релігійної громади.

Засідання тривало кілька годин. Суддя декілька разів виходив до дорадчої кімнати, щоб розглянути клопотання позивачів. Позивачі просили передати справу до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки однією зі сторін є Київська міська рада, далі були клопотання про заборону третій стороні здійснювати у сквері будь-яку діяльність, пов’язану з будівництвом та підготовкою до нього, клопотання про надання представникам позивачів для ознайомлення певних документів (кадастрової справи, протоколу паралельних громадських слухань, проведених релігійною громадою), про відвід судді Б. Гулька у зв’язку з тим, що в позивачів є підстави сумніватися в його неупередженості. Жодне клопотання суд не задовольнив.

Урешті-решт, суддя оголосив перерву в розгляді справи. Наступне засідання відбудеться 24 грудня о 9.30.

Поки суддя перебував у дорадчій кімнаті, в залі розгорталася гаряча дискусія між противниками та прихильниками будівництва. Конструктивного діалогу ніяк не виходило. Представник забудовника юрист Віктор Щербаков запевняв своїх опонентів, що спорудження каплиці тільки покращить сквер. Як доказ, він показував мешканцям листівку, на якій зображено майбутній вигляд скверу із каплицею – дерева залишаються лише по периметру.

На запитання мешканців, чому громада обирає для будівництва саме сквери, Щербаков заходився наводити приклади інших об’єктів, які не є культовими спорудами, споруджених у зелених зонах. Конкретної відповіді на поставлене запитання захисники скверу так і не почули.

Часом доходило до абсурду. Так, пан Щербаков висловив думку, що скверик зовсім не є сквером імені Зої Космодем’янської і пам’ятник, який стоїть у ньому, не має жодного відношення до цієї особи, і взагалі, це не пам’ятник, а паркова скульптура «Дівчинка зі зв’язаними руками». Хоча у Програмі розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року серед скверів Шевченківського району міста Києва під номером 32 вказано сквер імені Зої Космодем’янської з площею 0,1 га. Також він стверджував, що скверик не може використовуватися як рекреаційна зона, оскільки там зафіксовано значні шкідливі викиди в атмосферу.

Не скупився юрист і на особисті образи. Він заходився погрожувати автору статті за думку, висловлену в попередній замітці про сквер. За його словами, такі публікації розпалюють міжконфесійну ворожнечу. Насправді, ворожнечу розпалюють релігійні фанатики, на кшталт тих, що прийшли на засідання. Вони дозволяють собі ображати честь і гідність опонентів, погрожувати їм. І все це тільки тому, що ті не погоджуються з їхньою думкою. Якби ці люди мали Бога у серці вони б не ставилися з такою нетерпимістю до своїх ближніх.

На засіданні агресію проявляли саме прихильники забудови скверу. Його ж захисники кілька разів наголошували, що вони не проти каплички, якщо вона будуватиметься в іншому місці. Представники забудовника заявляли, що раз уже відмовилися від виділеної земельної ділянки (сквер імені Чкалова). І вдруге цього робити не збираються.

Оборонці скверу не вірять у позитивний результат завтрашнього судового засідання. За їхніми словами, представники забудовника не раз натякали мешканцям, що суддя лобіює їхні інтереси. Саме тому на попередньому засіданні представники позивача клопоталися про відвід судді, однак марно. Як би там не було, противники будівництва боротимуться до переможного кінця. Навіть якщо для цього знадобиться не один рік.