Реформа, що за рік змінила Київ
Підсумки.
Кажуть, що реформа реклами, яка вже рік змінює столичні вулиці — одна з найуспішніших із тих, що були запроваджені в Києві. Однак оператори і міська влада, які 2017 року разом змінили правила гри на рекламному ринку міста, поки що не поспішають хвалитися успіхами. Бо за сотнями оновлених вулиць і тисячами рекламних конструкцій, що були демонтовані й замінені на нові, стоїть важка і часто невдячна цілодобова робота. Хоча й справді, вже видно результат командних зусиль. Проте змінити ще потрібно чимало.
Загалом план змін у Києві працює доволі ефективно, і досвід свідчить, що співпраця влади і громади з бізнесом може бути і є успішною. За цифрами, які полюбляють чиновники і про які завжди допитуються журналісти, стоять довгі місяці роботи над Правилами і Схемою розміщення рекламних конструкцій. Після непростих домовленостей, що матеріалізувалися в чіткий план роботи, ми вже рік працюємо на київських вулицях. Виправляємо те, до чого призвів хаос попередніх десятиліть.
Звичайно, реформа у столиці могла б рухатися й швидше, однак гальмує процес низка об’єктивних причин. А педалі цих гальм часто під контролем чиновників. Наприклад, якщо рекламна конструкція розташована на землі, підпорядкованій Міністерству культури, то її розміщення потрібно погодити. Однак замість того, аби відреагувати на відповідну заяву від оператора протягом 5-и робочих днів, документів доводиться чекати 8 місяців. Такі випадки, на жаль, не поодинокі, і стосуються не тільки чиновників із Мінкульту. Загалом у столиці діє понад три десятки різних служб. І на те, аби з кожною порозумітися, операторам доводиться витрачати чимало часу і сил. Іноді йшли місяці на узгодження паперових нюансів із «Київавтодором». Районні підприємства комунальної корпорації теж полюбляють затягувати погодження місць розташування рекламних конструкцій, посилаючись на вже проведений благоустрій. І це попри те, що зміни затверджені Схемою. Схожі палиці в колеса Реформи ставлять й інші комунальники чи служби благоустрою, не відстає і патрульна поліція.
Сподіваємося, затверджені технологічні картки адміністративної послуги з видачі, переоформлення, продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами допоможуть припинити саботаж чиновників, і вони, так само якісно, як і ми, виконуватимуть свої посадові обов’язки.
Адже, на відміну від чиновників, операторам є чим ризикувати. Бізнес уже вклав у реформу мільйони обігових коштів, інвестуючи у благоустрій міста. Оновлення однієї конструкції коштує від 40 до 350 тис. грн, а демонтаж разом із благоустроєм — від 3 тис. до 25 тис. грн. Зрозуміло, такі інвестиції були б неможливі без досягнення консенсусу з громадою і владою міста. Реформа саме в цьому аспекті — гарний приклад для наслідування. Адже прозорість і передбачуваність усіх процесів дають надію на послідовний і успішний розвиток бізнесу, а городяни отримують цивілізований і зручний громадський простір. Саме тому ми всі разом рекордними темпами змінюємо Київ. І наближаємося до виконання плану, згідно з яким замість 12 тис. конструкцій по всьому місту залишиться не більше ніж 4,4 тис. На роботи, які за звичних умов потребують кількох років, ми витратили понад один рік. Оновивши центр Києва, оператори з лютого вже працюють у 3-й і 4-й форматних зонах, спальних районах і вздовж великих магістралей.
Останній рік показав, що в разі спільного бажання бізнесу, міської громади та влади можна достойно і швидко змінювати вигляд наших вулиць, а отже, і якість нашого життя. Цьому не зможуть завадити ні бюрократи, ні ті бізнесмени, які намагаються загальмувати реформу в судах. Місто і ті люди, які в ньому живуть і працюють, мають отримати якість європейського рівня на кожній столичній вулиці.
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 172
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 170
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 54
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 11256
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
9225
-
Правопис без правил: дев'ять дивних винятків, які ми взяли як норму
Життя 6577
-
Психолог назвав фразу, яку часто недооцінюють, але вона шкодить стосункам
Життя 5874
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 5558