Реформа, що за рік змінила Київ
Підсумки.
Кажуть, що реформа реклами, яка вже рік змінює столичні вулиці — одна з найуспішніших із тих, що були запроваджені в Києві. Однак оператори і міська влада, які 2017 року разом змінили правила гри на рекламному ринку міста, поки що не поспішають хвалитися успіхами. Бо за сотнями оновлених вулиць і тисячами рекламних конструкцій, що були демонтовані й замінені на нові, стоїть важка і часто невдячна цілодобова робота. Хоча й справді, вже видно результат командних зусиль. Проте змінити ще потрібно чимало.
Загалом план змін у Києві працює доволі ефективно, і досвід свідчить, що співпраця влади і громади з бізнесом може бути і є успішною. За цифрами, які полюбляють чиновники і про які завжди допитуються журналісти, стоять довгі місяці роботи над Правилами і Схемою розміщення рекламних конструкцій. Після непростих домовленостей, що матеріалізувалися в чіткий план роботи, ми вже рік працюємо на київських вулицях. Виправляємо те, до чого призвів хаос попередніх десятиліть.
Звичайно, реформа у столиці могла б рухатися й швидше, однак гальмує процес низка об’єктивних причин. А педалі цих гальм часто під контролем чиновників. Наприклад, якщо рекламна конструкція розташована на землі, підпорядкованій Міністерству культури, то її розміщення потрібно погодити. Однак замість того, аби відреагувати на відповідну заяву від оператора протягом 5-и робочих днів, документів доводиться чекати 8 місяців. Такі випадки, на жаль, не поодинокі, і стосуються не тільки чиновників із Мінкульту. Загалом у столиці діє понад три десятки різних служб. І на те, аби з кожною порозумітися, операторам доводиться витрачати чимало часу і сил. Іноді йшли місяці на узгодження паперових нюансів із «Київавтодором». Районні підприємства комунальної корпорації теж полюбляють затягувати погодження місць розташування рекламних конструкцій, посилаючись на вже проведений благоустрій. І це попри те, що зміни затверджені Схемою. Схожі палиці в колеса Реформи ставлять й інші комунальники чи служби благоустрою, не відстає і патрульна поліція.
Сподіваємося, затверджені технологічні картки адміністративної послуги з видачі, переоформлення, продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами допоможуть припинити саботаж чиновників, і вони, так само якісно, як і ми, виконуватимуть свої посадові обов’язки.
Адже, на відміну від чиновників, операторам є чим ризикувати. Бізнес уже вклав у реформу мільйони обігових коштів, інвестуючи у благоустрій міста. Оновлення однієї конструкції коштує від 40 до 350 тис. грн, а демонтаж разом із благоустроєм — від 3 тис. до 25 тис. грн. Зрозуміло, такі інвестиції були б неможливі без досягнення консенсусу з громадою і владою міста. Реформа саме в цьому аспекті — гарний приклад для наслідування. Адже прозорість і передбачуваність усіх процесів дають надію на послідовний і успішний розвиток бізнесу, а городяни отримують цивілізований і зручний громадський простір. Саме тому ми всі разом рекордними темпами змінюємо Київ. І наближаємося до виконання плану, згідно з яким замість 12 тис. конструкцій по всьому місту залишиться не більше ніж 4,4 тис. На роботи, які за звичних умов потребують кількох років, ми витратили понад один рік. Оновивши центр Києва, оператори з лютого вже працюють у 3-й і 4-й форматних зонах, спальних районах і вздовж великих магістралей.
Останній рік показав, що в разі спільного бажання бізнесу, міської громади та влади можна достойно і швидко змінювати вигляд наших вулиць, а отже, і якість нашого життя. Цьому не зможуть завадити ні бюрократи, ні ті бізнесмени, які намагаються загальмувати реформу в судах. Місто і ті люди, які в ньому живуть і працюють, мають отримати якість європейського рівня на кожній столичній вулиці.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1201
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 319
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 93
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 13574
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
9109
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
8801
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6857
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 5792