Про поліграф (нагадування)

Після фіксації випадку корупційного зловживання у столичному відділі реклами як спосіб вирішення проблеми пропонують перевіряти співробітників на поліграфі. Чи все так просто і насправді дієво у цьому дописі

Минулої середи у блозі про невипадкового хабарника на цьому порталі начальниця столичного відділу реклами виклала пропозицію перевірити себе і всіх працівників «Київреклами» на поліграфі. Як відомо, сталося це вже після затримання поліцією та слідчими ГПУ співробітника цього відділу під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 52 тис. гривень. 

Не мав наміру ініціювати дискус з цього приводу до остаточного з’ясування обставин, але в суботу вийшла передача на каналі ЕспрессоТВ, яка таки переконала про це написати. До того ж, за цей час з’ясувалося, що сама пропозиція зовсім не була імпровізацією, адже вже в п’ятницю на сайті комунального підприємства КП ”Київреклама” з’явилась інформація про призначення першим заступником директора підприємства Володимира Медведя, який до цього займався адвокатською діяльністю, очолює громадську організацію «Національне антикорупційне бюро», а також є виконавчим директором громадського об’єднання «Всеукраїнська асоціація поліграфологів». 

Звичайно, після корупційного скандалу позаминулого тижня це призначення можна вважати цілком логічним і правильним кроком з точки необхідності відновлення репутації нової команди, що опікується рекламою. Та й в очікуванні проведення конкурсного відбору на посаду власне директора КП, який, як запевнив профільний заступник Голови КМДА Олексій Резніков, має бути проведено до кінця осені (а часу залишилось вже не так і багато), з’явився новий імовірний кандидат. 

Нагадаю, що посада директора залишається вакантною з кінця квітня, коли її залишила Наталія Гончарова через перехід на державну службу, і підприємством керував її перший заступник Олександр Смірнов, який звільнився за власним бажанням на початку серпня. А ще нагадаю, що цей тандем раніше мав більш ніж безпосереднє відношення до одного з т.з. операторів зовнішньої реклами, який виник і отримав левову частину дозвільних документів у столиці за мерства Леоніда Черновецького, оскільки входив до сфери інтересів вже колишнього його зятя Вячеслава Супруненко. Правда у тій компанії директором, навпаки, був Олександр, а пані Наталя лиш однією з його підлеглих (саму компанію разом з деякими працівниками було успішно продано в 2008-му році). 

Так от, прізвище космічного мера згадано мною виключно для того щоб теж нагадати, що саме він напередодні столичних виборів у далекому 2006-му році пройшов перевірку на поліграфі і пропонував зробити те ж саме іншим кандидатам у міські голови (зокрема Олександру Омельченку). А цікавою особливістю такої ініціативи було те, що обстеження на спеціально замовленому Черновецьким ніби то з самого Вашингтону приладі проводив спеціаліст-поліграфолог його ж «Правекс-банку» (теж успішно проданому в 2008-му). 

Вже після обрання мером Черновецький обіцяв внести до Верховної Ради України законопроект яким передбачити щорічне тестування українських державних чиновників на “детекторі брехні”. Ну а ще, подейкують, що за часів його мерства як одну з умов працелаштування в КМДА деякі рекрутингові агенства таки зазначали проходження поліграфу. 

Чим закінчилось для Києва господарювання його молодої команди ми усі добре знаємо, але з огляду на приголомшливі для багатьох результати нинішньої кампанії з реєстрації електронних декларацій, слід таки врахувати, що вона може додати аргументів прихильникам змін до законодавства про обов’язковість застосування поліграфу (на сьогодні воно виключно добровільне). 

За будь-яких умов, варто зауважити, що поліграф це всього лиш прилад, а результат його застосування дуже залежить від методики, питань які ставляться досліджуваному та його особистих психофізіологічних реакцій, і нікого ні від чого не убезпечує (особливо на майбутнє). А у якості такого собі підтвердження нагадаю ніби то досі чинний (!?) наказ вже не існуючого Міністерства доходів і зборів України №328 від 02.08.2013 про використання поліграфів у діяльності міністерства та його територіальних органів за підписом Олександра Клименка, якого давно оголошено у розшук за підозрою у заподіянні шкоди бюджету України на суму понад 6 млрд грн. 

Тим не менше, на сьогодні зареєстровано як мінімум два законопроекти які можуть врегулювати питання обов’язковості застосування поліграфа, це №4094 авторства Андрія Тетерука та альтернативний №4094-1, суб’єктом подання якого є Андрій Журжій. Тож конструктивне і, в якомусь сенсі, результативне обговорення проблематики давно могло б бути проведене у парламенті.

Ну а поки хотілося б щоб Кличко-мер звернув увагу на заяви своїх підлеглих про імовірне звільнення тих, хто не погодиться проходити дослідження, як мінімум як на такі, що є передчасними, і нагадати, що найефективнішими способами боротьби з корупцією є реальна прозорість та відкритість, а сходи за відомою німецькою приказкою таки метуть згори вниз (Die Treppe von oben zu kehren).