Чимало учасників ринку ставлять комерційні інтереси вище суспільної важливості, тож публічні закупівлі у сфері дитячого харчування потерпають від зловживань і картельних змов.
Україна переходить на нові стандарти шкільного харчування. Мова не лише про смак та збалансованість шкільного меню, а й про те, як гарантувати, що саме таким воно буде внаслідок публічної закупівлі.
До нового навчального року Антимонопольний комітет підходить з шістьма справами про антиконкурентні узгоджені дії під час закупівель харчування для закладів освіти. З 2019-го ми розглянули уже 50 таких справ і наклали 11 млн грн штрафів на порушників.
Прикро, але чимало учасників ринку ставлять комерційні інтереси вище суспільної важливості, тож публічні закупівлі у сфері дитячого харчування також потерпають від зловживань і картельних змов.
Як виглядає типовий портрет учасника таких змов? Приміром, з наведеної мною вище статистики 73,5% порушників - це ФОПи. Зазвичай саме вони закривають собою нішу закупівель з низькою очікуваною вартістю. У більшості торгів беруть участь два суб’єкти господарювання і часто другий відіграє суто технічну роль. Іноді змови виходять за рамки однієї закупівлі.
Приміром, на Полтавщині вісім суб’єктів господарювання підозрюються у змові щодо результатів 87 торгів загальною вартістю 296 млн грн! Наразі завершуємо розгляд двох справ із цього кейсу. Примітно, що найактивніші учасники цієї змови є ще й «системними» скаржниками на результати торгів. У згаданому полтавському прикладі один із таких за три роки надіслав в АМКУ аж 54 скарги…
Тут є привід порадіти змінам до Закону України "Про публічні закупівлі" у частині оскарження результатів торгів. Адже відколи вони запрацювали ми отримали можливість не розглядати скарги в яких скаржник не підтвердив документами наявність порушених прав.
Добросовісні ж суб’єкти найчастіше оскаржують закупівлі через дискримінаційні вимоги, невиправдане відхилення пропозицій, неправомірний допуск до аукціону інших учасників або його незаконне скасування.
У п’ятірку найбільш проблемних регіонів за кількістю скарг три роки поспіль входять Київська (до 41% від загальної кількості скарг), Дніпропетровська (до 14%) та Львівська області (до 6%). Із 2019-го АМКУ отримав близько 1,6 тисячі скарг на публічні закупівлі у сфері дитячого харчування.
У процесі підготовки до нового навчального року тільки за червень-серпень до нас уже надійшло 37 скарг. За 30-ма скаргами уже встановлено факт порушення. Вони стосуються, здебільшого, порядку формування тендерної документації та розгляду пропозицій.
Ключовим предметом конфлікту є вимоги до учасників, а також – до товару чи послуг, що мають постачатися. Часто ці вимоги є невиправдано жорсткими та непов’язаними напряму із спроможністю виконати угоду. Але, деякі замовники навпаки не вимагають підтвердити дійсну якість продукції і належну кваліфікацію учасника.
Приміром, у Дергачівській міськраді під час закупівлі охолодженої яловичини від виконавця вимагали підтвердити наявність аж трьох рефрижераторів. А у П’ятихатській міськраді, закуповуючи послуги їдалень, вимагали від виконавця зобов’язатися покривати витрати на комунальні послуги, енергоносії і вивезення сміття.
Такі необґрунтовані і дискримінаційні умови небезпечні ще й тим, що відволікають увагу від перевірки якості продукції та формування якісного фундаменту для добросовісного виконання договору. Тому держава ризикує програти двічі, переплативши за дорогий товар чи послуги низької якості.
Нагадаю хоча б гучні справи 2020 року проти недобросовісних виробників молочної продукції, яка постачалась у школи, дитсадки, інтернати, лікарні. У деяких випадках вміст немолочних та рослинних жирів у товарі порушників сягав 90-100%! Тоді АМКУ наклав штраф на 11-х виробників загальною сумою 141 млн грн. Ще кілька рішень щодо недобросовісних постачальників маємо намір винести восени.
У якості підсумку. Загалом я бачу кілька умов, дотримання яких сприятиме конкурентності і прозорості закупівель у сфері дитячого харчування і водночас гарантує, що діти споживатимуть якісні продукти.
Перше: чіткі недискримінаційні умови, добросовісна поведінка замовника і учасників, а також – постійний контроль замовником стану виконання усіх умов договору - за потреби застосовуйте жорсткі санкції. Саме ці чинники формують добросовісну конкурентну поведінку кожного учасника торгів. Якщо вони будуть однозначними, ми уникнемо багатьох порушень.
АМКУ уже надав Мінекономіки рекомендації щодо порядку визначення тендерних вимог. Ми запропонували деталізувати питання контролю за якістю та безпечністю продукції, кваліфікацією постачальників та належним виконанням умов договору в Методичних рекомендаціях[1]. Звичайно, перелік вимог щодо якості, має бути узгоджений із МОЗ та Держпродспоживслужбою. Оптимально було б розробити уніфіковану тендерну документацію щодо основних предметів закупівель, яку замовники могли би її використовувати як шаблон, а учасники – як індикатив.
Друге: замовникам варто переглядати “дизайн” лотів, формувати більш привабливий для бізнесу контракт. Можливо - укрупнювати лот чи делегувати закупівлю ЦЗО для централізованого вирішення питання у невеликих закладах.
Третє: Замовникам варто завжди чітко фіксувати та підтверджувати документально факти порушень під час закупівель для подальшого спрямування їх відповідним органам, у тому числі - і Комітету. Адже зараз, навіть маючи багаторазові проблемні ситуації з окремими учасниками торгів, замовники не поспішають повідомляють про це АМКУ. Відтак порушники безперешкодно беруть участь у нових тендерах.
В середині серпня я мала нагоду взяти участь у роботі регіонального форуму «Реформа шкільного харчування». Цей напрямок нині координується дружиною Президента України Оленою Зеленською. І не в останню чергу завдяки саме її зусиллям про якість харчування учнів серйозно заговорили на найвищому рівні.
Ми в АМКУ готові долучитися до процесу реформи шкільного харчування, роз’яснювати технічні та юридичні аспекти представникам місцевої влади, директорам шкіл та дитсадків. Пояснювати їм правильні алгоритми дій на основі успішних кейсів з організації тендерів у сфері дитячого харчування. Адже що і якої якості їдять, або не їдять наші діти у закладах освіти напряму залежить від того, чи належним чином організовано процедури придбання відповідних послуг та товарів.
[1] Методичні рекомендації щодо методології здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджені наказом Міністерства економіки України від 30.10.2020 № 2208
