По кому подзвін децентралізації Києва?
Тема децентралізації досі є топовою для українського політикуму на різних рівнях.
Тема децентралізації досі є топовою для українського політикуму на різних рівнях. Важко перерахувати скільки було спроб надати більше повноважень місцевим громадам, а влада, не залежно від ідеологічного спрямування, гальмувала ці процеси щойно вони починалася. Вже більше року ми чуємо про всеосяжну боротьбу із корупцією та невідворотну децентралізацію, проводяться численні обговорення, збираються робочі групи, залучаються кращі експерти, однак, на ділі, коли справа доходить до голосування, влада «дає задню», забувши про задекларовані передвиборчі обіцянки.
2 червня на засіданні Київської міської ради було провалено проект про створення районних рад у столиці. За нього проголосували лише 36 депутатів, а проект відправили на доопрацювання у довгий ящик.
Сам проект не мав конкретики та не описував повноваження, які планують закріпити за майбутніми радами, а лише фіксував, власне, факт створення їх. А от чіткі принципи роботи новостворених структур планувалося обговорити у майбутньому. Однак, навіть такий, суто номінальний крок, який би наблизив райони до довгоочікуваної самостійності, столична влада так і не змогла ухвалити, хоча це питання було узгоджене заздалегідь з усіма політичними силами. Тому зрозуміло, що передвиборча обіцянка стає комом у горлі чинного керівництва міста.
Варто розуміти, що процес децентралізації – це фактичне послаблення центральної ланки. Логіка зрозуміла, адже районні ради при Попові-Черновецькому були ліквідовані аби узурпувати владу в одних руках. Тому і нова влада пішла тим же шляхом аби не втрачати ласі повноваження, які перейшли як дар від попереднього режиму. Проте, з іншого боку, це певне посилення та концентрація на більш важливих питаннях, адже дрібні проблеми делегуються на районний рівень. Одже, процес проведення децентралізації не повинен мати жодних політичних підтекстів.
Важливо, що ефективна децентралізація – це не лише передача повноважень адміністративним одиницям, це надання ресурсів для самообслуговування та, головне, контролю жителями районів. Коли громада зможе обирати професійну та авторитетну місцеву владу, тоді люди почнуть розуміти, що від їхнього вибору буде залежати добробут у окремій місцевості. Окрім цього, відбувається децентралізація бюджетної системи, що, безумовно, сприяє підвищенню використання бюджетних коштів. Також, самостійно формуються соціально-економічні програми та, скажімо, визначається перелік місць для паркування авто та інших транспортних засобів.
За останній рік суспільство сильно змінилося, люди почали відчувати особисту політичну відповідальність і зрозуміли до чого призводить принцип «моя хата з краю», за яким жила більшість населення. Тому надання повноважень на місця – це поклик часу, суспільство хоче змін та прагне брати у них активну участь. Кожен свідомий громадянин розуміє, що завдяки децентралізації не лише підвищується рівень роботи центральної влади, а і покращується рівень та результативність роботи місцевих еліт. Районні ради мають стати не новою бюрократичною машиною, це менеджерська установа, основним завданням якої є надання послуг населенню на місцях. На жаль, сьогодні нам цього бракує.
Восени столицю очікують нові вибори. Поряд з цим, деякі фахівці сумніваються в їх реалістичності, адже рейтинг діючої влади стрімко падає. І тут питання децентралізації знову буде рушійним передвиборним аргументом. Можливо саме тому влада і відклала прийняття цього рішення, щоб використати як козир напередодні виборів.
І тут вже справа за волею громадянського суспільства: або воно дотискує і влада нарешті запустить цей механізм зараз, або ми вкотре будемо чути «нові-старі» пусті політичні гасла про важливість реформ, які вже видніються за лінією горизонту.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 91
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12415
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 10566
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6752
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5284
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4769