Чотири роки біржової торгівлі деревиною: результати, виклики, законодавчі зміни
Як змінилася система продажу деревини в Україні з 2021 року та що передбачає новий законопроєкт.
Ще чотири роки тому ми стояли на порозі важливих змін. Завдяки реформі та ухваленим рішенням, у 2021 році в Україні вперше розпочалося формування організованого ринку необробленої деревини. Це був потрібний, але непростий крок, який вимагав політичної волі, фахової роботи та спільного бачення.
Сьогодні ми бачимо: це було правильне рішення. Те, що тоді виглядало сміливим експериментом, тепер стало ефективною моделлю прозорої торгівлі — зрілим, системним інструментом, який працює в інтересах держави, бізнесу та довкілля.
Як було: закритість, втрати, нерівність
До середини 2021 року продаж деревини в Україні здебільшого відбувався через прямі угоди, закриті аукціони або неформальні домовленості. Це створювало тіньовий сегмент і викривлювало конкуренцію. Доступ до сировини мали «свої», а не ті, хто готовий запропонувати справедливу ціну.
Результат — втрати для бюджету, «відкати», недоотримані доходи лісгоспів, зупинка бізнесів, конфлікти на місцях.
Як стало: організований товарний ринок
З липня 2021 року біржова торгівля деревиною регулюється та контролюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Завдяки відкритому діалогу між регулятором, біржами та учасниками ринку, вдалося досягти прозорості та сталих правил.
Сьогодні ринок виглядає так:
Усі продажі — відкриті, з прозорими умовами та доступною історією торгів;
Конкуренція визначає ціну — без «договорняків»;
Рівні умови участі — для всіх, незалежно від розміру чи регіону;
Держава отримує більше — через справедливу ціну та зменшення тіньового сегмента;
Біржові майданчики стали джерелом аналітики, прогнозів і планування.
Біржа — це не просто торги, а сервісна екосистема
Сучасна біржа — це повноцінний цифровий сервіс для бізнесу:
- Особисті кабінети, графіки поставок, нагадування;
- Єдиний кліринговий рахунок для гарантій та платежів;
- Онлайн-підтримка, навчання, автоматизовані документи;
- Публічні дашборди з цінами, обсягами, індексами;
- Інтеграція штучного інтелекту для аналітики та рекомендацій.
Це — не лише зручно. Це основа для рівноправної конкуренції малого, середнього та великого бізнесу.
Результати за 4 роки — у цифрах
- 35 000+ біржових торгів
- 6 000+ активних учасників
- 40 млн куб. м реалізованої деревини
- 11+ млрд грн додаткового доходу лісгоспів
- +3 млрд грн щорічних податків — лише від державних лісозаготівельних підприємств
- 90%+ рівень виконання договорів (2024 рік)
Що змінилося у 2024–2025: новий рівень зрілості
1. Форвардні контракти.
Довгострокові угоди дали бізнесу передбачуваність, а лісгоспам — стабільність. Перші піврічні торги у листопаді 2024 року — виконані на 97,2%.
2. Кліринговий рахунок.
Оперативне зарахування коштів дозволяє брати участь у торгах без зайвої бюрократії. Це пришвидшує розрахунки, мінімізує ризики та підвищує довіру до системи.
3. Штучний інтелект.
AI вже допомагає прогнозувати попит, ціни та активність ринку. Це — майбутнє біржової аналітики.
4. Мобільні платформи.
Біржі оновлюють інтерфейс, додають мобільні рішення, роблячи систему доступнішою для всіх.
Наступний крок — закон «Про ринок деревини»
Сьогодні ми на фінальній прямій. Проєкт Закону України «Про ринок деревини» — це результат річної спільної роботи депутатів, бізнесу, лісгоспів, бірж і експертів.
Це не просто правовий акт. Це системне закріплення правил гри:
- відкритість,
- конкуренція,
- стратегічне управління деревиною як ресурсом.
Усі визнають: біржова модель довела ефективність. Закон — логічне продовження реформи.
4 роки — і це лише початок
Ринок деревини — приклад того, як прозорість може працювати навіть у складних умовах. Ми показали, що реформувати можна будь-яку галузь, якщо є політична воля, професійна команда та спільна мета.
Дякую кожному, хто зробив це можливим — підприємцям, регуляторам, працівникам бірж і лісгоспів.
Попереду — закріплення успіху на рівні закону та подальший розвиток інновацій. Україна вже має ефективний ринок деревини. І тепер — час зробити його сталим.
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук вчора о 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко вчора о 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна вчора о 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак вчора о 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький вчора о 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський вчора о 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний вчора о 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар вчора о 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець вчора о 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 154
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 142
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 129
- Енергетична помилка 128
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 128
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці – пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 26498
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 21203
-
Китай до 2027 року планує запустити "штучне сонце" – відео, фото
Бізнес 10277
-
Російська ракета вщент знищила склад виробника соусів "Вогняр" – фото, відео
Бізнес 8831
-
Шведська Saab хотіла б відкрити завод із виробництва винищувачів Gripen в Україні
Бізнес 3428
