Закупівлі в умовах децентралізації
Ще 03.11.2020 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 3651-д стосовно питань організації та діяльності місцевого самоврядування. На що тепер очікувати в сфері закупівель читайте далі.
Зважаючи на державну політику децентралізації, передачі від органів виконавчої влади ОМС частини повноважень (а це ресурси та значна відповідальність), надалі кількість закупівель на рівні регіону та місцевому рівні будуть зростати. З метою вирішення соціальних проблем та задоволення суспільних потреб конкретної територіальної громади, замовниками на місцевому рівні та регіональному здебільше стають ОМС, комунальні підприємства, заклади та комунальні установи.
Одночасно розглядаючи питання децентралізації не минає тема правонаступництва під час реорганізації/ліквідації установ. Це майно, права та обов’язки, які належали в тому числі районним радам як юридичним особам публічного права.
Тож, новостворена територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків реорганізованих територіальних громад із дня набуття таких повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою утвореною територіальною громадою.
Для сьогодення ситуація ліквідації або реорганізації юридичної особи дуже актуальна і для сфери публічних закупівель, наприклад коли замовники розпочали або завершують процедури закупівлі, або на стадії укладання договорів.
Варто зазначити, що у Законі України «Про публічні закупівлі» відсутні норми щодо врегулювання дій замовника відповідно до розпочатих процедур (завершення процедур) при реорганізації/ліквідації юридичної особи (суб’єкта господарювання). Відповідні питання вже розглядались фахівцями у сфері публічних закупівель та юристами, але оскільки на сьогоднішній день ця тема все ж таки залишається актуальною, давайте згадаємо, що ж таке реорганізація/ліквідація юридичної особи та як завершуються розпочаті закупівлі, укладаються договори.
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України та ст. 59 Господарського кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються ст. 106 ЦК.
У разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії по виконанню укладеного договору про закупівлю, цей договір не потрібно розривати.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. |
Що стосується ліквідації: це одна з форм припинення діяльності суб’єкта господарювання (юридичної особи). При ліквідації юридичної особи її права та обов’язки припиняються (ч. 3 ст. 205 ГК). Тобто, якщо до юридичної особи не перейшли права та обов’язки попередньої юрособи, у цьому випадку договір про закупівлю – розривають.
Як приклад ліквідації та правонаступництва варто розглянути укладену додаткову угоду Міністерства культури та інформаційної політики України, з метою подальшої можливості оприлюднення інформації про закупівлю, що була розпочата попередньою юридичною особою, що ліквідувалась:
Приклад. З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема відкритості та прозорості та з урахуванням відсутності технічної можливості передати права та обов’язки Міністерства культури України, що ліквідується, до Міністерство культури та інформаційної політики України як правонаступника (відповідно до абзацу четвертого пункту 7 постанови КМУ від 02.09.2019р № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», з урахуванням постанови КМУ від 23.03.2020р. № 238 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади») в частині можливості переведення закупівлі з ID UA-2018-10-19-000867-c для подальшого оприлюднення інформації про закупівлю, що була розпочата Міністерством культури України через авторизований електронний майданчик з використання електронної системи закупівель, до авторизованого електронного майданчика, який використовує Міністерство культури та інформаційної політики, додатково проводиться оприлюднення інформації щодо Додаткової угоди від 16.06.2020 року № 5 до Державного контракту на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) (на умовах державного замовлення) реєстр № 20 від 22.11.2018 року» . |
Щодо питань про необхідність при цьому здійснити все ж таки відповідні закупівлі, замовнику потрібно розглянути можливість, звісно залежно від потреби та залишку коштів, провести нові процедури. При цьому керуючись вартісними межами діючого законодавства сфери публічних закупівель не слід здійснювати поділ предмета закупівлі з метою уникнення проведення відкритих торгів.
Також виникає запитання, як то чи реалізована ДП «PROZORRO» технічна можливість продовження або завершення процедури закупівлі та розміщення інформації правонаступником замовника?
Тут слід зазначити, що інформаційно-телекомунікаційна система «PROZORRO» відповідно до Технічного завдання, на підставі якого вона розроблена, можливості для реалізації процедури - продовжувати/завершувати закупівлі правонаступнику замовника, розпочату іншою юридичною особою-замовником, та розміщувати інформацію відповідно до ст.10 Закону в системі наразі не надає.
З метою редагування профілю на електронному майданчику, а саме внесення змін до інформації, що надавалась при реєстрації замовником та відповідно укладався договір з майданчиком, замовнику потрібно укласти додаткову угоду щодо правонаступництва та звернутись до представників майданчика.
- Обов’язковість нотаріального посвідчення договорів оренди нерухомого майна Євген Морозов 11:29
- Чому імплементація Директиви (ЄС) 2024/1788 є стратегічною необхідністю Олексій Гнатенко 10:39
- Як не втратити демократію в часи війни? Анна Ємельянова вчора о 18:39
- Пастка спокуси: аналіз ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України Дмитро Зенкін вчора о 13:09
- Work-life balance у світі фінтех: виклики та рішення Любов Даниліна вчора о 12:29
- Як вести 2 і більше проєктів на день і при цьому залишатися в ресурсі Катерина Мілютенко вчора о 10:40
- Кіндер-сюрприз зі страшної реальності Євген Магда вчора о 08:46
- Забезпечення позову шляхом зупинення розпоряджень податкового органу Євген Морозов вчора о 08:40
- Страх і ненависть: вектор – Польща Євген Магда 12.12.2024 23:27
- Чи готові інвестори вкладатися в Україну під час війни? Фелікс Аронович 12.12.2024 22:18
- Якою мовою ґуґлили українці у 2024 - дослідження Олександр Колб 12.12.2024 15:55
- Водень: шлях України до європейської енергетичної інтеграції Олексій Гнатенко 12.12.2024 15:33
- Меморандум: новий крок до прозорості чи нові виклики для клієнтів? Світлана Приймак 12.12.2024 09:00
- Попіл війни не сховаєш під килим Наталія Тонкаль 11.12.2024 22:22
- Шахрайство з криптовалютою: схеми, захист, запобіжні заходи Фелікс Аронович 11.12.2024 21:51
-
У школу – за бронюванням. З чоловіками або без, Україна ризикує залишитися без вчителів
19871
-
Міла Куніс, Селена Гомес і Памела Андерсон: найкращі образи з ланчу Chanel — фото
Життя 14068
-
"Піхота в оточенні". Чому утворився Успенівський мішок – ситуація на Курахівському напрямку
8120
-
Які солодощі найбільше шкодять здоров'ю — результати наукового дослідження
Життя 7636
-
Перший ЗІЛ росіян спалив у 14 років. Історія Героя України Дениса Чубарева
5602