Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.12.2021 17:39

Відкриті VS відскановані: що відбувається з open data в українських містах?

Керівниця проєкту "Transparent cities/Прозорі міста" (Transparency International Ukraine)

Міста довго вважали відкриття даних обтяжливим клопотом. Кількість даних зростає, а якість представлення сумнівна. Чому містам потрібно відкривати більше інформації? І як мають публікуватися дані?

#відкритізазамовчуванням  

В ідеалі усі державні дані та дані, які фінансуються державними коштами, повинні бути відкритими за замовчуванням, а не навпаки — коли все закрито і розпорядники оприлюднюють інформацію фрагментарно. На практиці ж органи місцевого самоврядування губляться у спробах оптимізувати всі масиви наявної в них інформації.

Аби уникнути цього, додатково до законодавчих вимог потрібно зважати на конкретні потреби та запити місцевих мешканців, а ще — на контекст самого міста. Торгівля чи інфраструктура, комунальна власність чи містобудування та архітектура: яка з цих сфер прямо впливає на інвестиційний клімат, яка є найбільш проблемною, а розвиток якої обіцяє відчутне зростання місцевого бюджету? 

Викликом також є те, що деяка інформація може містити персональні дані, які не підлягають оприлюдненню. Щоб не порушити права особи на захист персональних даних, розпорядник інформації перед оприлюдненням набору даних може вилучити такі дані. Дізнатися більше можна у Методичних рекомендаціях щодо деперсоніфікації наборів відкритих даних.

Аргумент місцевих рад про нестачу часу на оприлюднення вже втратив актуальність. Адже постанова КМУ № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» діє вже протягом шести років. Тобто, зараз чи згодом усі дані потрібно буде опублікувати. Проте, коли місто розуміє переваги відкриття даних, воно може розробити поетапний план публікації з огляду на поточні потреби та пріоритети. Це зменшить ризик потонути у величезному об’ємі одночасної роботи з усіма даними.

Fake it till you make it: що прикидається відкритими даними, але ними не є

Наша команда програми «Transparent cities/Прозорі міста» оцінює прозорість та підзвітність міст України. У межах щорічних рейтингувань ми опрацьовуємо наявність інформації на офіційних сайтах міських рад. І у роботі ми зіштовхувалися з найрізноманітнішими інтерпретаціями поняття «відкриті дані» — від PDF-версій опублікованих документів до сканів написаного від руки. Часто аналітикам доводиться працювати з наборами даних, які не оновлюються, містять хибну інформацію, або зміст яких взагалі незрозумілий.

А що казати про мешканців, які просто хочуть знати більше про те, що відбувається у їхньому місті? Рівень зацікавленості та обізнаності громадянського суспільства щодо ухвалення рішень залишається відносно невисоким, і з описаними нами перешкодами так триватиме ще довго.

Варто згадати, що публічна інформація у формі відкритих даних — це інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільні та безоплатні доступ та використання цієї інформації. Належними форматами для таких матеріалів є формати CSV, JSON, XML, а просто скан чи зображення таким вимогам уже не відповідають. Та й користуватися ними вкрай незручно. 

Важливо, що кінцевою метою роботи з відкритими даними має бути не лише їх формальне оприлюднення, нехай навіть і у належних форматах. Містам не варто робити ставки лише на наявності. 

Потрібно, щоб відкриття даних стимулювало громадське обговорення, участь мешканців у виробленні рішень, комунікацію між розпорядниками і користувачами даних. Неналежно, для проформи відкриті дані цього результату не дадуть. 

Інформація по-справжньому цінна, коли нею користуються. «Мертві» набори не можуть сприяти якісним змінам.

Ми не ділимось: які дані не люблять публікувати міста

Проте найбільша проблема — відсутність будь-яких даних у відкритому доступі. Наприклад, Постанова КМУ №835 передбачає публікацію органами місцевого самоврядування даних обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік). Оприлюднення таких даних є вкрай важливим для забезпечення прозорості житлової політики в місті — можливості громадян бачити поточний стан черги на покращення житлових умов. Однак на практиці не всі міські ради дотримуються вимог Постанови. Результати дослідження стану прозорості 100 міст у 2020 році показали, що 23 міста не опублікували актуальних черг квартирного обліку.

Є й позитивні приклади — окремі міські ради не тільки виконали базову вимогу щодо наявності квартирного обліку, а й додатково створили налагоджену систему подачі онлайн-заяви на покращення житлових умов з можливістю стеження за її статусом. Таким сервісом вже користуються жителі Білої Церкви, Дубна, Дніпра, Кривого Рогу, Львова, Мукачева, Хмельницького. Окремі міста також надавали цю послугу через посередництво порталу державних послуг igov.org.ua (Дрогобич, Кам’янське, Маріуполь). Відповідно, ці електронні системи дозволяють автоматизувати процеси збору та оприлюднення даних про квартирну чергу. 

Ще один приклад  — оприлюднення інформації у сфері землекористування і будівельної політики. 

Органи місцевого самоврядування зобов'язані  публікувати детальні плани територій. Крім цього, згідно з ч.7 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», матеріали детального плану території не можуть бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів також забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». 

І окремі міські ради не лише оприлюднили детальні плани територій, а й створили спеціальні геопортали, які дозволяють публікацію даних та графічних матеріалів у форматі геопросторових даних та їх завантаження для подальшої обробки. Зразковими у втіленні цієї практики є міські ради Дніпра, Маріуполя, Тернополя, а також Хмельницького. Водночас, як показали результати оцінювання прозорості у 2020 році, 19 міст зі 100 не оприлюднюють детальних планів територій. 

Проблемою також є те, що деякі міста, хоч і оприлюднюють детальні плани територій, але не у потрібних геопросторових форматах. Замість геопросторової інформації з координатами, користувачі отримують картинки, які неможливо без додаткової затратної роботи опрацювати, проаналізувати й повторно використати. 

Тобто знову постає питання якості, а не лише наявності даних.

Що ми можемо зробити?

Ми живемо у світі, де все стає ще більш пов’язаним, «залінкованим». І саме дані — в основі більшості процесів. Міста щодня збирають та накопичують інформацію про різні аспекти нашого життя. Саме завдяки даним ми можемо вільно обрати сімейного лікаря, уникати інвестицій у ризиковане будівництво, знайти школу чи дитсадок для дитини. 

Ті міста, які приховують інформацію, ігнорують потреби та можливості дослідників, компаній, мешканців у даних. А отже, перешкоджають позитивним змінам, втіленню нових ідей та інноваційних рішень. Вони, за великим рахунком, крадуть у себе ж можливості розвитку. І навпаки, ті міста, які прицільно займаються публікацією інформації, стають більш ефективними, привабливими для бізнесу та комфортними для життя.

Зміна парадигми сприйняття відкритих даних — від обтяжливого клопоту до можливостей — здатна змінити наші міста та розкрити весь потенціал цифри, у час якої нам пощастило жити.

Трансперенсі Інтернешнл Україна — акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції. 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]