З 1 січня 2017 року ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» було добавлено підпункт 21.2.1 до п.21.2 ст.21 Податкового кодексу України, яким розширено положення відповідальності контролюючого о
З 1 січня 2017 року ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» було добавлено підпункт 21.2.1 до п.21.2 ст.21 Податкового кодексу України, яким розширено положення відповідальності контролюючого органу за прийняття неправомірного рішення.
І так, до сьогодні ми мали лише загальну норму, що з а невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом (21.2. ПК України).
А відтепер, пп.21.2.1. п.21.2 ст.21 ПК України передбачено, що за прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно із законом.
Також, п.109.1 ст.109 ПК України визначається, що податковими правопорушеннями єпротиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Звертаємо увагу, що ЗУ «Про державну службу» передбачена дисциплінарна відповідальність державного службовця за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ст.64).
За загальними правилами трудового законодавства за порушення трудової дисципліни може застосовуватись або догана або звільнення (ст.147 КЗпПУ). Однак за приписами ст. 66 ЗУ «Про державну службу» до державних службовців може також застосовуватись зауваження, попередження про неповну службову відповідність, а також догана та звільнення з посади державної служби. Зауважимо, що всі з перелічених видів стягнень є дисциплінарними, отже не треба тішити себе думкою про те, що кожен податківець буде звільнений у разі повторного прийняття неправомірного рішення. Законодавство дещо розмиває його відповідальність, і в залежності від трактування може бути використана наступна модель дисциплінарних стягнень:
І) 1. ДОГАНА - перший раз прийняття неправомірного рішення за приписами пп.21.2.1 п.21.2 ст.21 ПК України може бути розцінено як дії, що шкодять авторитету державної служби чи невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень (ч.4,5 п.2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу»). За такі порушення п.3 ст.66 Закону передбачає догану.
2. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО НЕПОВНУ СЛУЖБОВУ ВІДПОВІДНІСТЬ - пп.21.2.1 п.21.2 ст.21 ПК України передбачено, що якщо протягом 12 місяців прийняття такого неправомірного рішення повторюється, то є підстави застосувати дисциплінарне стягнення відповідно до вимог законодавства. Як вже попередньо було зазначено, ЗУ «Про державну службу» передбачає аж чотири види дисциплінарних стягнень. Якщо таке повторне порушення відносити до ч.4,5 п.2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу», то у разі повторення цих порушень за приписами п.4 ст.66 Закону до державного службовця може застосовуватись попередження про неповну службову відповідність.
ІІ) 1. ЗВІЛЬНЕННЯ - такий вид дисциплінарного стягнення є винятковим, і відповідно до вимог п.5 ст. 66 ЗУ «Про державну службу» може застосовуватись у разі вчинення:
- порушення Присяги державного службовця (ч.1 п.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу);
- вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу (ч.3 п.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу»);
- перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення (ч.7 п.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу»);
- використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (ч.10 п.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу»);
- неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення (ч.11 п.2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу);
- поява в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (ч.13 п.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу»);
- прийняття необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісного державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення (ч.14 п.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу»).
Прийняття посадовою особою неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків не мають конкретного законодавчого відсилання до того чи іншого виду проступку. Таким чином, кожен випадок буде індивідуальним та визначатися окремо дисциплінарною комісією.
Слід мати на увазі, що Закон також визначає пом’якшуючі (не мають вичерпного переліку) та обтяжуючі обставини, що буде мати вплив на застосування дисциплінарного стягнення.
Спосіб доведення платником податків неправомірності прийняття контролюючим органом рішення щодо визначення податкового зобов’язання може бути здійснено виходячи з положень ПК України в адміністративному або судовому порядку. Вважаємо, що для того, щоб довести неправомірність дій податківця достатньо буде мати рішення суду про скасування ППР яке набрало законної сили.
З 1 січня 2017 року ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» було добавлено підпункт 21.2.1 до п.21.2 ст.21 Податкового кодексу України, яким розширено положення відповідальності контролюючого органу за прийняття неправомірного рішення.