Статус спеціаліста у КПК та кримінальна відповідальність за обман

Огляд змін до законодавства України: процесуальний статус спеціаліста у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки з 1 липня 2020 року

02 липня 2020 року до Верховної Ради України було повернуто з підписом Президента України Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набув чинності з 01 липня 2020 року в Україні. 03 липня 2020 року Закон було опубліковано у парламентській газеті "Голос України" від 03 липня 2020 № 110 (7367). Новелами Закону є надання права спеціалісту складати висновок спеціаліста та мати кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Огляд змін в законодавстві щодо нового процесуального статусу спеціаліста в КПК України у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки підготовлено головним редактором online журналу, к.психол.н., доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок» (частина 1 статті 71 КПК). Також спеціаліст має право, зокрема, викладати у висновку відомості, що мають значення для кримінального провадження і щодо яких йому не були поставлені запитання (частина 1 статті 71 КПК).

Суб'єктами судово-експертної діяльності (крім спеціалізованих установ, законодавцем також визначені «їх територіальні філії) визначено експертні установи комунальної форми власності» (частина 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу"), що фактично надало можливість легалізувати в країні судово-експертні установи медичної та психіатричної експертизи, які в областях перебувають у комунальній власності. До 01 липня поточного року це положення вступало в протиріччя до 01 липня з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судову експертизу", в якій зазначено: "Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз." 

Підставою для отримання висновку спеціаліста при з’ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (стаття 7-1 Закону України "Про судову експертизу")

Одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати висновку спеціаліста за його наявності. У разі незгоди з висновком спеціаліста особа впродовж сорока восьми годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи із дотриманням правил, передбачених цим Кодексом. У разі, якщо впродовж встановленого строку особа не звернеться з клопотанням про проведення експертизи, відповідне клопотання може бути заявлено лише під час судового розгляду (298-4 КПК).

Висновок спеціаліста може бути отримано (дозволяється отримати) для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 3 статті 214 КПК).

Висновок спеціаліста має відповідати вимогам до висновку експерта (частина 1 статті 300 КПК).

Крім того, висновок спеціаліста визнано процесуальним джерелом доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки (частина 1 статті 298-1 КПК) з застереженням, що таке процесуальне джерело доказів не може бути використане у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка виноситься за клопотанням прокурора.

Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (частина 2 статті 122 КПК).

Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням дізнавача та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України (частина 2 статті 15 Закону України "Про судову експертизу").

Також, до проведення обстежень і досліджень, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом (частина 3 статті 10 Закону України "Про судові експертизи").

Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, мають право одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням, та проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом (пукти 5, 6 частини 1 статті 13, частина 7 статті 15 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідальність спеціаліста згідно з КК України:

Спеціаліст має кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку згідно статті 384 КК України. Завідомо неправдивий висновок спеціаліста, складений для надання або наданий органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, - караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років (абзац перший частини першої статті 384 КК України).

Проте, зміни до статті 385 КК України щодо відповідальності за відмову від виконання покладених обов'язків внесені законодавцем не були,  що знімає зі спеціаліста кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України.

Захист спеціаліста згідно з КК України:

Перешкоджання з'явленню спеціаліста до суду, органів досудового розслідування, тимчасових слідчих та спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, примушування його до давання висновку, а також до давання завідомо неправдивого висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, або підкуп спеціаліста з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше наданий висновок - караються штрафом від п'ятдесяти (105 100 грн. 00 коп.) до трьохсот (630 600 грн. 00 коп.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (прожитковий мінімум з 1 січня 2020 року — 2 102,0 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців (абзац перший частини першої статті 386 КК України).

Використані нормативні документи:

1. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». - URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68550

2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text

3. Закон України "Про судову експертизу". - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text

4. Кримінальний процесуальний кодекс України. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

5. Кримінальний кодекс України. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

6. Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 17.06.2020 № 720-IX. - http://www.golos.com.ua/documents/2020-07-03-04-06-u.pdf