Медіація. Після бурі настає тиша
Мабуть не має жодної людини, яка б у своєму житті хоч раз не перебувала в епіцентрі конфлікту, не була його учасником.
Як українці звикли вирішувати проблемні ситуації?
В переважній більшості люди звертаються до суду і довгими роками чекають, що він вирішить. В той час, коли уся світова спільнота вже доводить, що корінь усіх конфліктів криється в чомусь іншому, а не лише в предметі спору. Предмет спору – це лише верхівка айсбергу. І, практично, будь-який спір можна врегулювати мирним шляхом за допомогою медіації.
Хочеться повернутися до недавнього минулого і пригадати як зароджувалися інтернет-магазини в Україні.
Пересічні споживачі звикли до традиційного придбання товарів у магазинах та на ринках. І ось з’являється диво – інтернет-магазини. Спочатку спостерігалося скептичне сприйняття нової форми придбання товарів: «А раптом обдурять?», «А якщо товар буде неякісним?», «А як це можна придбати і не помацати руками той товар?». Йшов час і поступово українське суспільство прийняло таку форму придбання товарів. Згадаємо, що тривалий час комерційна торгівля не мала свого законодавчого закріплення. Але ж хіба це заважало розвитку і поступальному рухові інтернет-магазинів на широких просторах України? І відповідь проста та доведена часом, яку ми спостерігаємо сьогодні.
Розвиток медіації в Україні: через тернії до зірок...
Вважаємо, що й медіація поступово, долаючи перешкоди і упередження, йде вперед, незважаючи на відсутність законодавчого регулювання. Хоча маємо надію, що законодавець виявить все ж таки свою волю і прийме Закон «Про медіацію».
Переважна більшість людей, незалежно від свого соціального статусу і роду занять, боїться чогось нового і невідомого. Такий острах пов’язаний з незнанням і нерозумінням, або з викривленим уявленням про те саме невідоме. Це можна сказати і про медіацію, яка для багатьох є чимось загадковим і новим. Однак, якщо не спробувати цей спосіб для врегулювання конфлікту/спору, то й не можна буде відчути його ефективність.
Інтернет-простір рясніє інформацією про цей, поки що не до кінця збагнений, спосіб врегулювання конфліктів. І кожен, хто знайомиться з цими матеріалами, може скептично сказати: «Та ми й самі так можемо домовитись!». Однак, варто зауважити, що переговори, які проходять без посередника (медіатора), носять хаотичний характер і можуть підвищити рівень ескалації конфлікту. Аби цього уникнути та знайти порозуміння і рішення, які задовольнять усіх учасників конфліктної ситуації, варто звертатися до фахівця.
Пропонуючи послуги медіації, неодноразово можна було почути: «Ми вже намагалися домовитися», «З ним/нею не можливо говорити», «В нашому випадку домовитись не можливо». І тут виникає запитання: «А що ви втрачаєте, якщо спробуєте медіацію?». В переважній більшості, особи, які все ж таки звернулися до медіатора, після її проведення відчувають позитивний соціальний та економічний ефект. Конфлікт врегульовується, усі його учасники залишаються задоволеними результатом.
Медіатор. Хто це?
Медіатори є тими експертами, які володіють необхідними вміннями і навичками аби допомогти сторонам знайти вихід із глухого кута непорозумінь.
Що є важливим для кожного, хто опиняється у конфлікті? Будь-яка фізична або юридична особа, не залежно від предмету конфлікту, має бажання зберегти ресурси: час, гроші, репутацію, емоції тощо. Це саме те, що може надати медіація. На відміну від судового розгляду медіація може тривати в сотні разів менше часу. В практиці зустрічаються непоодинокі випадки, коли спір між партнерами у бізнесі за допомогою медіації вирішувався протягом декількох годин.
Не варто ігнорувати і значні витрати, які несуть сторони звернувшись до суду: судовий збір, адвокати, експертизи тощо. І в цьому питанні медіація має перевагу.
То ж, виходить, що його сторони можуть значно заощадити на судових витратах, на невизначеності щодо судового рішення, на адвокатах, експертах, пошуку доказів, збереженні конфіденційності та власної репутації.
- Енергійна помилка Євген Магда 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець вчора о 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 20.10.2025 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 20.10.2025 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 20.10.2025 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 20.10.2025 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 37912
-
Вигідніше спалювати, ніж продавати. У Литві фермери пропонують пшеницю для опалення
Бізнес 31804
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 18650
-
Westinghouse про будівництво блоків Хмельницької АЕС: Прогресу, на жаль, наразі немає
Бізнес 4205
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3388