Фотофіксація деревини в лісовій галузі: перша практика
Переваги й недоліки впровадження цифрового інструменту та чому потрібна якість, а не кількість реформ!
Поліський лісовий офіс ДП “Ліси України” врешті-решт може похвалитися впровадженням фотофіксації деревини, яка завантажується на лісовози і транспортується до місця переробки.
Є хороші моменти впровадження таких інструментів, є ще й зауваження і пропозиції удосконалення.
Почну з позитиву.
Отже, тепер кожному бажаючому в Україні легко і просто перевірити легальність походження деревини.
Як це працює?
Приміром, ви побачили на дорозі лісовоз, навантажений лісом-кругляком і хочете з'ясувати всі деталі: звідки деревина, чи не вкрадена, куди прямує тощо.
1. Переходите на сайт - https://open.ukrforest.com
2. Вам відразу пропонує перевірити ліс: а) за номером бирки, б) за номером автомобіля, в) за номером ТТН (фото 1).
3. Найзручніше перевіряти легальність деревини за номером автомобіля-лісовоза, у нашому випадку, як приклад - вводимо номерний знак причепа лісовоза - АС0067ХР.
Нам система видає відразу загальні дані: № товарно-транспортної накладної (ТТН), дату перевезення лісу, філію ДП ліси України, яка відвантажила ліс і отримувача деревини (фото 2).

Для перевірки легальності деревини, натискаємо клавішу “ТТН ліс”, нам відразу видає не лише інші дані (фото 3).

А фото завантаженої деревни (фото 4, фото 5, фото 6). Звіряємо, чи наявний ліс відповідає зображенню на фото.


Чим це корисно і як цифровізація унеможливлює тіньовий обіг деревини?
Фотографії завантажених на лісовоз колод формують унікальний візерунок.
Транспортувати повторно ліс під “прикриттям” вже використаної ТТН не вдасться.
Тепер будь-хто, будь-коли і будь-де може легко самостійно перевірити легальність походження деревини (а громадський контроль на сьогодні - найефективніший) і у випадку виявлення найменших ознак зловживань - заявити з доказами про виявлені порушення. Втім, як завжди, є важливі нюанси.
З негативу.
Однак, є ще зауваження і недоліки, які необхідно усунути, а саму практику цифровізації - удосконалити. В протилежному випадку - її користь суттєво знижується.
Найперше! Найбільшим зловживанням в лісовій галузі є те, що під виглядом дровяної деревини вивозиться ділова деревини - ось приклад:
Тобто відбуваються маніпуляції з сортиментом лісопродукції.
Друге. Ті ж самі маніпуляції відбуваються з класом якості деревини (А, B, C, D). Під класом D транспортується деревина фактичного вищого класу А - в чому зможе розібратися будь-який переробник деревини або лісівник тощо, відповідно - оперативно відреагувати на таке зловживання та припинити його.
На жаль, у відкритих даних (на сайті https://open.ukrforest.com), не вказується ні клас якості деревини, ні сортимент деревини (наприклад: ділова чи дров'яна деревина?)
Отже, такі прогалини, на жаль, зберігають для лісівників можливість подальших маніпуляцій, адже під виглядом дров’яної деревини знову можна транспортувати ділову, і по фотографіям колод цього ніяк не виявити (якщо ніде не зазначати клас якості деревини).
Третє! Для закритих типів вантажівок - контейнеровозів або інших видів транспорту, важливо робити фото не закритих контейнерів (фото 7 невдалої практики застосування цифровізації - додається), коли нічого не видно, а відкривати хоча б задній борт (двері) і тоді фотографувати останню “шихту” деревини.
Адже, яка інформативна цінність фотографій з вантажівкою у боротьбі з тіньовим обігом деревини, якщо на ній зображена лише сама вантажівка?
Висновки.
Отже, вітаємо лісівників, які роками йшли до такого рішення, і всупереч шаленого внутрішнього спротиву, зрештою, таки запровадили фотофіксацію і відкрили доступ для громадськості до зображень завантажених колодами лісовозів.
Однак, цифровізація, на мою думку, не спрацює на повну, якщо залишити вказані зауваження без реакції, а прогалини - негайно не виправити.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 11374
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8723
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8181
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7112
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5400