Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
16.05.2022 16:34

Спроба №2: припинення "схем" прямих контрактів та запуск прозорого ринку деревини?

Підприємець-лісопереробник

Мільярди принесуть користь державі в умовах війни чи дістануться спритникам – організаторам та виконавцям інтелектуальних «схем»?

Курс Держлісагентства на детінізацію обігу необробленої та обробленої лісгоспами деревини?

Нещодавно в лісовій галузі України відбулися ряд знакових подій, ухвалені кадрові рішення на які варто звернути увагу, на які можуть вплинути на подальшу систему лісового господарства загалом.

12 травня 2022 року Юрій Болоховець Голова Держлісагентства заявив: «Більше ніяких прямих договорів, тільки прозорі ринкові торги як необробленою, так і обробленою деревиною» і додав, що у додаток до електронних аукціонів біржою буде забезпечено прозорий електронний інструмент – дошка оголошень. Чому важливо звернути увагу на цей месидж очільник галузі?

Спроба №2: припинення "схем" прямих контрактів та запуск прозорого ринку деревини?
Ю.Болоховець публікація – копія.jpg

Кінець багатомільярдній «схемі» так званої «державної переробки» деревини?

Роками функціонувала багатомільярдна так звана схема «державної переробки» необробленої деревини на базі державних лісгоспів.

Суть «схеми» зводилася до того, що державні підприємства лісової галузі:

1) «Списували» собі за копійки необроблену деревину, тобто брали народне багатство, майже безоплатно, тоді як бізнес був вимушений дуже дорого деревину закупляти на аукціонах.

2) Потім цю необроблену деревину (сировину) «переробляли» і, зазвичай, не самі, а замовляли у бізнесу послуги переробки («давальницькі послуги»), чим повністю нівелювали додану вартість продукції за рахунок збільшення витрат.

3) Вже готову продукцію (оброблену деревину), за суттєво заниженими цінами, державні підприємства непрозоро продавали закордон на підставі прямих контрактів.

4) Різниця між ринковими цінами, наприклад, на палетну заготовку, які продаються державним лісгоспами, та цінами за «прямими контрактами» сягає мільярдів гривень щорічно (від 50 до 200 Євро на 1 м3). Ці мільярди осідали не в державних підприємствах, а в кишенях спритників, які організовували такі інтелектуальні «схеми».

Якщо ж всі лісгоспи почнуть продавати пиломатеріали (оброблену деревину) через відкриті та прозорі аукціони, то багатомільярдна інтелектуальна «схема» так званої «державної переробки» необробленої деревини припинить своє існування.

Чому?

1) Аукціони з продажу пиломатеріалів (обробленої деревини) державних підприємств дозволять офіційно фіксувати ринкову ціну товару і спрямують весь прибуток від продажу саме до підприємства, а не спритникам, як було до цього.

2) Зникає логіка для державних лісгоспів набувати собі необроблену деревину за заниженими цінами, також маніпулювати з замовленням «давальницьких послуг» щодо подальшої переробки деревини, «накручувати» витрати, адже збільшення витрат покаже, взагалі, неефективність господарювання у сфері перероблення сировини такими суб’єктами. Відповідно, для чого неефективно переробляти деревину, якщо можна її продати підприємцям у рази дорожче, без зайвих організаційних та матеріальних затрат?

3) Продаж пиломатеріалів державними лісгоспами детінізує цей ринок, покаже реальний рівень окремого сектору державного господарювання – державної переробки деревини. 

«Попередній огляд деревини» – корупційна спроба перешкодити детінізації ринку необробленої та обробленої лісгоспами деревини?

Тим не менше, залишаються ризики, що позитивний ефекти від припинення багатомільярдної «схеми» державної переробки лісу може бути нівельованим організаційними зловживаннями під час проведення аукціонів. Наприклад, в професійних та ділових колах знову відбуваються спроби повернути  «попередній огляд» товару (необробленої деревини), що є умовою допуску покупця до аукціонів. Як показує практика, лісівники  завдяки цьому інструменту в «ручному» режимі регулюють доступ до торгів, шляхом видачі «Актів попереднього огляду» лише потрібним для них покупцям, інших – до аукціонів не допускали.

Абсурдність ситуації у тому, що, по-перше, як можна оглядати те, чого ще немає? Зазвичай, лісгоспи реалізують деревину, яку лише планується заготовляти і яка ще перебуває у лісі. 

По-друге, така вимога може бути хіба що правом, але аж ніяк не обов’язком для зацікавленого у придбанні сировини покупця. Яка логіка «попереднього огляду» деревини перед аукціонах в умовах війни, коли в Україні гострий дефіцит палива, пошкоджена логістика, заміновані чимало ділянок, в тому числі лісових.

Для уникнення такого ймовірного негативного розвитку подій щодо продажу обробленої лісгоспами деревини потрібно максимально:

1) забезпечити прозорість та відкритість проведення аукціонів, наприклад, через ту ж дошку оголошень.

2) Гарантувати безперешкодний доступ до аукціонів з продажу обробленої деревини усім бажаючим прийняти участь.

3) Дотримуватися однаких для всіх, справедливих правил торгівлі обробленою держлісгоспами деревиною для всіх зацікавлених суб’єктів, формування конкурентних засад.

Напевне, Голова Держлісагентства Юрій Болоховець чудово розуміє гостроту проблеми та імовіріні ризики зловживань тому наголошує, що в  додаток до електронних аукціонів біржою буде забезпечено прозорий електронний інструмент – дошку оголошень.

Примітно, що ідея продажу державними лісгоспами пиломатеріалами не нова, а минулого року вже були спроби втілити її в життя, які не увінчалися успіхом. Чому не вдалося запустити ринок обробленої деревини державних лісгоспів? Поки не зрозуміло, але багатомільярдний ринок обробленої деревини продовжив залишатися в тіні і жодні нарікання деревообробного бізнесу не змінили ситуацію на краще.

Кадрові зміни в Держлісагентстві: випадковість чи сигнал до невідворотності реформ лісової галузі?

Окрім заяв Голова Держлісагентства, цікаво, що 15 травня 2022 року Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням №1093-р звільняє з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Пуня Віталія Теодоровича, призначеного за контрактом про проходження державної служби на період дії карантину.

Формальною причиною звільнення є ніби  закінчення : «Строку дії контракту (частина перша статті 85 Закону України “Про державну службу”)

Спроба №2: припинення "схем" прямих контрактів та запуск прозорого ринку деревини?
Розпорядження звільнення Пуня – копія.jpg

Натомість громадські активісти пропонують свою версію звільнення, Микола Кокіш-Мельник з Закарпаття має інші пояснення, що: «Все-таки, в т.ч. за моїми воланнями про процвітання та розгул корупції, дахування багато-  звільнив з посади першого заступника Держлісагенства В.Пуня!».

 

Чи пов’язані заяви  Голови Держлісагентства  про припинення торгів обробленою та необробленою деревиною за прямими контрактами зі звільненням першого заступника Пуня В.Т. - поки незрозуміло! Можливо, елементарний збіг обставин. Продовжуємо спостерігати за ситуацією та за подальшим розвитком подій.

На завершення, Україна у стані війни не може дозволити існування багатомільярдних «схем» у природоресурсній галузі, а будь-які подальші зловживання в лісовій галузі, на мою думку, можна розцінювати як диверсію проти економічної безпеки України.

Робота щодо формування цивілізованого відкритого та прозорого ринку обробленої деревини розпочата, що може вказувати на наміри керівництва Держлісагенства зрештою перетворити лісову галузть на міцний фундамент стабільності економіки в період збройного опору окупантам.

 Замість висновків.

Чи є політична воля вищого керівництва держави, правоохоронних органів у тому, щоб підтримати детінізацію лісової галузі і допомогти перетворити лісове господарство на надійного донора української економіки в умовах воєнного стану покаже найближча практика торгів обробленою та необробленою деревиною через аукціони.

Що переможе: лобізм корупціонерів багатомільярдних «схем» лісової галузі  у високих владних кабінетах чи здоровий глузд і реальні потреби забезпечити стабільну роботу економіки в умовах війни? Міністр фінансів України Сергій Марченко у інтерв'ю впливовому британському щотижневику "The Еconomist" заявив, що: «У разі, якщо російська війна проти України триватиме ще 3-4 місяці, для підтримки економіки можуть знадобитися "болісні заходи", зокрема – суттєве підвищення податків».

Спроба №2: припинення "схем" прямих контрактів та запуск прозорого ринку деревини?
Марченко Заява – копія.jpg

На мою думку, є простіший та більш логічний шлях – вжити належних заходів та припинити усі «схеми» в лісовій галузі, в інших галузях економіки, тоді, на моє переконання, дохідність різних рівнів бюджетів збільшиться в 3-4 рази і не потрібно буде державі вдаватися до «болісних заходів» у вигляді підвищення податків та націоналізації.

Більш корисно буде, на мою думку, застосовувати "болісні заходи" до корупціонерів не лише у лісовій галузі, а й у інших сферах економіки для того, щоб всі ресурски України працювали виключно для зміцнення обороноздатності, а не збагачення окремих осіб.

Вцілому, деревообробний бізнес вітає рішення та заяви Голови Державного агентства лісових ресурсів України та щиро бажає Юрію Болоховцю подолати перешкоди та тиск корупціонерів, сміливо втілити в життя обраний курс реформ та детінізації лісової галузі в інтересах всього народу України.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи