Додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг, які важко назвати новими
Національний Банк України затвердив Положення про додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг, які стосуються споживчих кредитів, депозитів та договорів про відкриття рахунків.
Нововведення не кардинальні, але певною мірою змінять відносини банків із клієнтами. Наприклад, що стосується додаткових положень в договорах про надання споживчого кредиту, то вони мають додатково містити положення про умови щодо зміни відсоткової ставки, умови про можливість зміни тарифів і комісій банку та третіх осіб, наявність права банку здійснити відступлення права вимоги без згоди клієнта, а також додатково в договорах повинні бути викладені перелік та вартість додаткових послуг банку з посиланням на всі тарифи та комісії.
Положення депозитних договорів тепер додатково повинні містити інформацію про дату повернення депозиту (крім депозитів на вимогу), положення про право у сторін продовжувати термін депозиту, права про зняття чи поповнення такого депозиту протягом його дії.
Додаткові вимоги також стосуються відсотків за депозитом. Так, розмір відсоткової ставки за депозитом має бути вказаний у договорі, але якщо він не зазначається, то відсотки виплачуються у розмірі облікової ставки Національного банку України. Також, договір має містити періодичність виплати відсотків, яка може бути навіть щоденною.
Враховуючи, що окремі банки у своїх договорах зазначали ці додаткові умови, то такі умови є звичайним осучасненням регуляторних актів.
У нас не можуть без заборон
Поряд із додатковими умовами, банкам було заборонено включати до договорів певні положення, які ставили клієнта у незручне становище.
Банкам заборонили робити улюблену їх фішку про односторонню зміну умов договору без попередження. Тепер банк повинен обов’язково надіслати клієнту повідомлення про зміну умов.
Вимоги банка про оплату послуг банку або третіх осіб терміни яких не настали тепер під забороною. Також заборонено встановлювати зобов’язання для клієнта повідомляти банк про дострокове розірвання чи виконання зобов’язань.
Досить дивною є заборона включати до договорів положення, які обмежують право клієнта подати скаргу, позов або застосувати аналогічні процедури, оскільки такі заборони не були дієвими.
Договори будуть виглядати по-новому
Разом із цим, Нацбанком були внесені додаткові вимоги до оформлення договорів, які нарешті покладуть кінець нечитабельним договорам. При підготовці договорів, банки мають використовувати шрифт чорного кольору Arial, Verdana, Tahoma, Times New Roman у 11 друкарських пунктів та не менше одинарного міжрядкового інтервалу.
Вартість послуг, розміри відшкодування, підвищених відсотків, пеня та штрафні санкції, а також інша відповідальність, яка може бути застосовані до клієнта повинні бути виконані напівжирним шрифтом.
Синій колір шрифту допускається для гіперпосилань електронної версії договору, яка у свою чергу повинна бути читабельною, цілісною та відображатися на екранах різних технічних пристроїв.
Отже, Нацбанк зробив непогане осучаснення договорів про надання фінансових послуг, які в більшій мірі не вплинуть кардинально на ринок фінпослуг. Також, враховуючи, що банкам надано тримісячний термін для приведення своєї діяльність у відповідність до нових вимог - вони впораються досить швидко.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 169
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 138
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8724
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7519
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 7002
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3762
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3520