Чи здадуть "вагнерівці" Бахмут: чому Пригожин "оголосив війну" російському Міноборони

Щодня він критикує російське військове керівництво і погрожує покинути Бахмут. Його риторика стає дедалі жорсткішою, а вимоги гострішими. Яку мету переслідує Пригожин, хто дав йому право на публічні образи та чому йому все сходить з рук.

Зірка YouTube

Настільки гучного і публічного ляпаса і не пригадати. Мова про відео, які публікував куратор “вагнерівців”. На першому Пригожин знімається на тлі десятків трупів і стверджує, що це втрати тільки за добу. І прямо називає прізвища російського міністра оборони Шойгу і начальника Генштабу ЗС РФ Герасимова, звинувачуючи їх у боягузтві, некомпетентності, у блокуванні поставок снарядів у Бахмут.

“Шойгу, Герасимов, де боєприпаси? Подивіться на них (вказує на трупи “вагнерівців”, — ред.). Вони прийшли сюди добровольцями і гинуть за те, щоб ви жирували у своїх червоних кабінетах. Врахуйте це”, — сказав Пригожин у відеозверненні 4 березня.

Пригожин не добирає слів — матюкається, звинувачуючи Шойгу і Герасимова у смертях своїх найманців.

Наступне відео не менш жорстке. Пригожин говорить про дії “вагнерівців” з березня минулого року, заявляє, що “СВО пішла не за планом”, згадує ганьбу російської армії під Ізюмом і втечу з Балаклії. Але головне — погрожує повністю вивести “вагнерівців” із Бахмута рівно опівночі 10 травня, якщо його вимоги щодо постачання снарядів не задовольнять. Цей ультиматум з’являється напередодні 9 травня — сакральної для Кремля дати.

І багато хто вдався в питання, що, власне, відбувається? Нерви здали чи все куди серйозніше? Точка неповернення чи заявка про політичні амбіції?

Варіантів насправді кілька, розберемо їх усі.

Є версія, що тут два в одному — і політика, і спроба заробити на війні. Адже були й золоті часи для ПВК “Вагнер”, коли біля керма стояв генерал Суровікін. Тоді “вагнерівці” отримували снаряди, екіпіровку в кілька разів більше, ніж кадрові російські війська.

“Щури гризуть один одного. “Кухар Путіна” (прізвисько Пригожина, — ред.) хоче робити те саме, що робила його ПВК “Вагнер” в Африці, — забирати і кришувати бізнес і підприємства. Саме тому він так хотів зайти в Соледар. Група Пригожин, Кадиров і Суровікін хоче виглядати переможцями перед російським суспільством. І вони формують для себе певну політичну платформу на майбутнє”, — вважає політолог Ігор Чаленко.

А отже, і конфлікт між Шойгу і Пригожиним тільки набирає обертів і розвиватиметься дедалі сильніше. Аж до особистого протистояння. Нинішнього міністра оборони Росії багато хто недолюблює, і своїми скандальними заявами Пригожин, схоже, якраз і формує навколо себе політичний табір тих, кому не по дорозі з близьким до Путіна міністром.

“Пригожин зараз грає в якусь політичну гру післяпутінської, післявоєнної Росії. Він же не тільки розповідає, що вони вже програли, він і винних називає. Мовляв, йому не дають ані зброї, ані боєприпасів у Бахмут, можна зазнати поразки. А винні “зрадники в Генштабі”, — коментує російський політолог, публіцист Андрій Піонтковський.

Але робить він це, можливо, і не сам. Авторитетна американська газета The Washington Post пише, що Путін навмисно зіштовхнув Міноборони з Пригожиним. Журналісти посилаються на секретні документи Пентагону, злиті в мережу.

Але навіщо це потрібно Путіну? Журналісти газети, поговоривши з експертами, дійшли висновку, що це спроба діяти за принципом “розділяй і володарюй”. Стравити конкуруючі групи у своєму оточенні, щоб жодна з них не змогла стати занадто потужною. А отже, не змогла й повалити, якщо вирішить зрадити.

Логіка в цьому, начебто, є. Але 9 травня Пригожин перейшов усі червоні лінії.

Перейшов межу

9 травня, у російський “день перемоги”, Пригожин записав відео, в якому розповів, що частина військ регулярної армії Росії втекла з Бахмута, оголивши один із флангів. А потім ляпнув про якогось “дідуся, який думає, що йому добре”, попри складну ситуацію на фронті.

“Убивають наших солдатів, а щасливий дідусь думає, що йому добре. І що робити далі країні? Якщо він виявиться правий, дай бог усім здоров’я. А ось що робити країні, що робити нашим дітям, онукам, майбутньому Росії і як виграти війну, якщо раптом випадково, я просто припускаю, виявиться, що цей дідусь — закінчений мудак?”, — дослівно заявив власник ПВК “Вагнер”.

Багатьом здалося, що “дід” — це про Путіна, адже його часто називають “дідом” або “бункерним дідом”. “Яндекс” у своєму пошуку навіть заблокував видачу зображень російського президента за запитом “бункерний дід”.

“Усі прекрасно знають, хто у нас “дід”. Це прізвисько дійсно закріпилося за чинним президентом Російської Федерації… Судячи зі ступеня фрустрації Пригожина, судячи з того, якими словами він до цього називав офіційних осіб, офіційних керівників офіційної армії, можна припустити, що він справді трішечки відірвався від материнської плати, уже не почувається кремлівським кухарем, який подає щось на стіл, а почувається більш-менш самостійною фігурою”, — вважає політолог Андрій Колесников.

За даними російського опозиційного видання “Медуза”, у Кремлі багато хто сприйняв заяви Пригожина як серйозну загрозу. Адже це, по суті, бомба уповільненої дії: ну, що варто Пригожину почати публічно звинувачувати будь-якого іншого чиновника, з яким у нього трапиться конфлікт інтересів?

“Медуза” з’ясувала, що весь цей демарш може пояснюватися обіцянкою, яку Пригожин нібито дав особисто Путіну — повністю захопити Бахмут до 9 травня. І це і нерви — бо він зриває дедлайн, і спроба публічно виправдатися за це.

З приводу “діда” наступного дня Пригожин дав плутане пояснення, з якого випливає, що натякав він не на Путіна, а на начальника російського Генштабу генерала Герасимова, який нібито й має давати снаряди. Снаряди “вагнерівці” зрештою отримали, але — лише 10%.

А тим часом у російські державні ЗМІ вже спустили вказівку, що якщо Пригожин і далі продовжить розповідати про невдачі на фронті — почати критикувати вже його в новинах, виставляючи як панікера і зрадника.

Збентежили явно не різкі слова на адресу Шойгу. А те, що в Росії ніхто не говорить про масштаби втрат. Востаннє офіційну цифру називали лише у вересні минулого року, та й то офіційній статистиці віри немає. І тут Пригожин у запалі емоцій показує, які це втрати.

Пригожин — що далі?

Що може чекати на Пригожина (а отже, і на “вагнерівців”) після таких заяв? Варіанти озвучують найрізноманітніші. Та ж “Медуза” почула від одного зі своїх співрозмовників конкретний натяк: “Якщо так піде і далі, силовики це припинять”.

“Я ставила б на те, що через рік Пригожина не буде в живих. Грибочками отруїться або на міні вибухне, або в машини колесо спустить. Мені здається, йдеться про це. Він настільки зараз посварився з усією елітою, що їй рано чи пізно набридне вигадувати підступи проти Пригожина, і вона зробить так, як робить зазвичай”, — вважає голова правозахисного фонду “Русь Сидящая” Ольга Романова.

Хоча куди більш імовірно, що у справі формування приватних військових компаній Кремлю замінити його немає ким, і Пригожина і “вагнерівців” можуть просто заслати в Африку. Попередження з цього приводу теж озвучено. Таку інформацію з посиланням на джерела опублікував Telegram-канал “Ярновости”. Що це за джерела, стає зрозуміло, коли дізнаєшся, що через цей канал зливає інформацію Адміністрація президента Росії.

“У міру зростання можливостей армії РФ … [“вагнерівцям”] поступово скоротять сферу відповідальності на українському фронті з перспективами повернення до традиційних напрямків роботи в Африці та на Близькому Сході. Якщо ще десь гібридна війна виникне, то використовуватимуть там”, — пишуть “Ярновости”.

Що це все означає для фронту? Поки що “вагнерівці” залишаються в Бахмуті. Але снарядів, попри всі обвинувальні ролики, у них більше не стало. Чи то російське Міноборони вирішило не піддаватися на шантаж, чи то зверху віддали команду “пригальмувати”… Тобто “вагнерівцям” нема з чим організовувати прорив. А якщо й рапортуватимуть про якесь просування, то це просування буде формальне, на якісь десятки чи сотні метрів, які по суті нічого не значать.

Про готовність замінити пригожинське ПВК своїми підрозділами вже заявляв Кадиров. Він навіть доповідну Путіну про це писав. Але ціну “Ахмату” і “кадировцям” на фронті всі добре знають, навіть у російській армії їх прозвали “тік-ток батальйонами”, оскільки в соцмережах активності багато, а в найгарячіші точки кадировські бійці намагаються не лізти. І якщо ця ротація таки відбудеться, вона теж тільки послабить російський натиск у Бахмуті.

Не знаю, зашлють Пригожина в Африку чи дозволять ще повоювати, але в будь-якому разі вся ця ситуація — на руку Україні. Хоча б тому, що взаємодія в ЗСУ відпрацьована зараз ідеально, а ось чвари в російській армії не дозволяють їй діяти злагоджено. До того ж про це пишуть самі російські воєнкори та Z-активісти.

“Одні кажуть: “Ой, а ми щось давно не бачили батальйони “ЛНР” і “ДНР” — вони взагалі воюють? Ха-ха”. Батальйони: “А де ваші ЗС РФ?” Одна бригада: “Вагнери” у нас танк викрали”. “Вагнери”: “Вони нашу “буханку” розчавили”. ЗС РФ: “Ахмата” там взагалі не було, тільки ми”. Військова поліція віджимає гуманітарку, митниця не пропускає дрони. Всі проти всіх”, — пише російська провладна журналістка, ексрадниця голови Держдуми РФ Анастасія Кашеварова.

І це російське “всі проти всіх” дає додатковий шанс українським підрозділам протриматися, дочекатися контрнаступу, який дуже багато чого на фронті може змінити.