Будапештський меморандум: Фронт міжнародного права проти агресії відкрито

Блукаючи просторам Інтернету натрапив на твердження посла Німеччини, яка набагато краще володіє українською мовою, ніж деякі вітчизняні політики, про «необов'язковість Будапештського меморандуму».

На жаль, мушу рішуче не погодитися з такими твердженнями, ось чому:

- по-перше, мушу нагадати,  Німеччини не є учасником Будапештського меморандуму.  Відповідно до права міжнародних договорів держава, яка не є учасником міжнародного договору, зобов’язана утримуватися від дій, які можуть знищити ціль і мету міжнародного договору. Метою Будапештського меморандуму є забезпечення гарантій безпеки України.

Отже, заперечення обов’язковості Будапештського меморандуму третьою стороною, не відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням Німеччини. Напевно Міністерство закордонних справ України, мало б дати оцінку діям Посла Німеччини або хоча б зауважити, що такі заяви Посла Німеччини, не відповідають інтересам України;

- по-друге, питання обов’язковості міжнародних договорів регулюється Віденською Конвенцією «Про право міжнародних договорів» 1969 року. Підпунктом а) частини 1 статті 2 Віденської конвенції визначено, що «договір» означає міжнародну угоду, укладену між державами в письмовій формі і регульовану міжнародним правом,  незалежно від того, чи викладена така угода в одному документі, двох чи кількох зв'язаних  між  собою  документах, а також незалежно від її конкретного найменування. Статтею  26 цієї конвенції встановлено, що кожен чинний договір є  обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись. (Принцип «Pacta sunt servanda»)

Водночас Будапештський меморандум, депонований, як міжнародний договір Організацією Об’єднаних Націй. Номер реєстрації меморандуму № 52241 можливо знайти за посиланням.

- по-третє, найбільш доцільним способом тлумачення міжнародного договору є його текстуальне тлумачення, яке має вчинятися добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору (стаття 31 Віденської конвенції).

Згідно зі статтею 2 Будапештського меморандуму «Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання  проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй».

З чого робимо висновок, зобов’язання не застосовувати зброю проти територіальної цілісності та політичної незалежності України, у США, ВБ, РФ існувало і до укладення Будапештського меморандум. Однак ці держави повторно підтвердили свої зобов'язання щодо України і таким чином  стали державами-гарантами щодо невчинення агресивних дій. А відтак, заперечення обов'язкової сили Будапештського меморандуму є рівносильним запереченню існування Пакту Бреана-Келога 1928 року та частини 4 статті 2 Статуту ООН, які всі держави-учасники Статуту ООН зобов'язані дотримуватися у міжнародних відносинах від загрози та застосування сили.

Саме тому, заяви дипломатичного представника Німеччини: «… Будапештський меморандум не має обов’язкового характеру, але ми намагаємося» є ні чим іншим, як невчасною політичною заявою. Німеччина - держава-посередник у Мінських договорах, тому будь-які заяви посередника, що можуть вплинути на хід переговорів, навряд чи є «кращою практикою» для досягнення домовленостей між сторонами конфлікту.

Дуже б не хотілося отримати нову Мюнхенську конференцію 1938 року.

І наостанок. Політична доцільність та міжнародне право розійшлися в історичному аспекті як мінімум на 300 років.

Судову реформу набагато легше підтримувати, оскільки Конституція України - для більшості, на жаль, «формальність», допоки в Україні дотаційна економіка. Але Статут ООН - це Конституція міжнародного правопорядку, який забезпечує існування планети Земля, а не тільки гарантує недоторканність України і обов’язок всіх держав світу боротися проти агресії, навіть без Будапештського меморандуму.

Фронт міжнародного права проти агресії пропоную вважати відкритим.