Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.03.2019 22:02

Порушення строків реєстрації податкових накладних – хто винен?

PhD., сертифікований аудитор, податковий консультант, підприємець

А чи дійсно платник податків порушив граничні строки?

Іноді “апетити” податківців просто вражають. Часто ними рухає хворобливе бажання за будь-яких обставин покарати платника податків, ніж забезпечити верховенство закону. З часом бажання лише підсилюється та перетворюється на спортивне змагання за кількістю покараних. До тями податківці приходять лише тоді, коли іноземні дипломати починають порушувати податкові питання на всіх зустрічах в кабінетах влади. Щось мені підказує, що порушення граничних строків податкових накладних буде наступним таким питанням.

“Перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних ...” – висновок з акту на одну сторінку про результати камеральної перевірки. Різниця між актами лише в розмірі застосованих штрафів та назві компаній. Згідно п. 1201.1 Податкового кодексу, штраф за затримку реєстрації податкових накладних складає від 10% до 50% від суми ПДВ несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної, в залежності від кількості днів прострочки. Суми нарахованих штрафів вимірюються від декількох тисяч гривень до десятків мільйонів гривень. 

А чи дійсно платник податків порушив граничні строки? Часто порушення пов’язане із очевидними технічними проблемами серверу ДФС України, недосконалістю програмного забезпечення або невідповідністю нормативного акту. Так, підприємство своєчасно відправляє до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) відомості щодо податкової накладної, яка підлягає реєстрації, отримує автоматичне підтвердження з серверу про отримання даних, а от квитанція №1 приходить на наступний операційний день, всупереч встановленим правилам гри.

У п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН. Згідно п. 12 Порядку ведення ЄРПН (далі – Порядок), після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводиться перевірка за визначеними критеріями. За результатами перевірки формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (п. 13 Порядку). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (п. 14). Порядком визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. І якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Аналіз наявних кейсів показує, що більшість начебто несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних були направлені до ЄРПН в останній день і після 18 години. Зрозуміло, що розшифровка податкової накладної та її перевірка в автоматизованому режимі потребує часу, можливо тому квитанція не приходить вчасно протягом одного операційного дня. Якщо так, то цілком слушним питанням буде – як треба доопрацювати Порядок та програмне забезпечення ДФС аби попередити подібні ситуації в майбутньому? Тоді можна говорити про клієнтоорієнтований підхід, якого бракує податківцям. 

Платник податків, незалежно від суми нарахованого штрафу за результатами камеральної перевірки, намагається встановити справедливість: оскаржує спочатку результати камеральної перевірки, потім податкові повідомлення-рішення, йде в суд, якщо його законні права порушуються. Зрештою, суд дійде висновку, що платником податку було доведено здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, що виключатиме склад податкового правопорушення та доводитиме безпідставність і протиправність податкового повідомлення-рішення. На підставі абз. 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, податкові накладні вважаються своєчасно зареєстрованими, а тому підстави для застосування штрафних санкцій до платника податку відсутні.

Абсурдність ситуації посилюється тим, що платник податків не мав на меті приховати податки чи вивести прибутки за кордон, - те, з чим мав би боротися податковий орган. Він стає заручником технічної помилки та має битися з вітряками, безглуздо витрачати свій час і сили в боротьбі з уявною небезпекою для бюджету країни. Все це лише підбурює невдоволення бізнесу, посилює кризу довіри між бізнесом та владою. 

Іноді здається, що #перемогою буде вже те, що податківці почнуть думати інакше.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net