Відсторонення через відмову від вакцинації: як не порушити права працівників

Давайте поговоримо про те, як не порушити права працівників у прагненні виконати вимоги нормативних актів.

Останні твори КМУ та МОЗ*, які дозволили відстороняти працівників певних сфер діяльності через відмову від вакцинації, наробили багато галасу. Адже відсторонення — це втрата у зарплаті. І торкнулося це в першу чергу тих, кому  всього лише два роки тому у передвиборчій гонці обіцяли зростання зарплатні до 4 тисяч доларів на місяць.

Я не аналізуватиму тут доцільність такого рішення, бо це не мій фах. Натомість давайте поговоримо про те, як не порушити права працівників у прагненні виконати вимоги нормативних актів.

Відсторонення — не для червоної зони

Деякі не дуже уважні ЗМІ рознесли новину так: всіх, хто не прищепився від COVID-19, з 8 листопала 2021 року відсторонятимуть від роботи. Далі вже пішли варіації цієї новини: ніби, як тільки регіон потрапив до червоної зони, всіх, хто не прищепився, треба відстороняти.
Звісно ж, це не так. Вимога щодо відсторонення працівників, які відмовилися вакцинуватися, стосується лише певних сфер та професій. На сьогодні це — освітяни, працівники держадміністрації та виконавча влада. З 9 грудня перелік розшириться ще на три позиції (серед яких, зокрема, заклади, що надають соцпослуги — відповідні зміни вже затверджено), а далі його планують поступово розширяти. Працівників вказаних професій відстороняють незалежно від того, до якої зони потрапив регіон, де вони працюють. Водночас, інші підприємства, діяльність яких не зачепив Перелік МОЗ № 2153, не мають права відсторонювати працівників через відсутність щеплень! Навіть, якщо регіон — у червоній зоні.

Відмова або ухилення — не пусті слова

8 листопада ЗМІ вибухнули: невакцинованих освітян відсьогодні відсторонять від роботи. І в цьому месседжі знов була помилка.

Відстороняти можна лише працівників, які відмовляються або ухиляються від вакцинації. І аби мати підставу для відсторонення, роботодавець має підтвердити факт відмови або ухилення, тобто зафіксувати його документально.

Мінекономіки дало деякі рекомендації щодо проведення процедури відсторонення у листі від 03.11.2021 р. №4706-06/52950-03, але, як це буває, багато профільних видань оминуло його увагою.

Як довести факт відмови або ухилення працівника від вакцинації? Давайте розберемося. По-перше, бажано попросити його написати пояснення, чому він не зробив щеплення. Якщо працівник свідомо висловив, що він відмовляється вакцинуватися, тоді його можна відсторонити. Не буде зайвим скласти акт  відмови від вакцинації і попросити працівника у ньому розписатися.

Але якщо ваш співробітник зазначив у поясненні, що він ще не встиг вакцинуватися, не мав часу, можливості тощо, але обов'язково зробить це у найближчі дні, відстороняти його не можна.

Адже, якщо роботодавець відсторонить такого працівника, а потім він зробить щеплення і звернеться до суду з позовом про незаконне відсторонення, суд, цілком можливо, його підтримає.

Не забудьте ознайомити працівника з наказом про відсторонення. Візьміть до уваги, “завтра на роботу не приходь, в тебе щеплення нема” — це не ознайомлення з наказом. На наказі має бути підпис працівника. 

Незаконне відсторонення: що чекає роботодавця

Багатьох освітян було відсторонено поспіхом: ані пояснень, ані актів. Керівники закладів виконували вказівки зверху, але інструктаж щодо проведення законного відсторонення отримали не всі. Іноді навіть в наказах про відсторонення писали “відсторонити через відсутність щеплень від COVID-19”. Але наголошу ще раз: відсутність щеплення — не підстава для відсторонення. Підстава — це відмова або ухилення від щеплення. Відчуваєте різницю?

Доречі, в когось з працівників можуть бути задокументовані протипоказання — відстороняти таких теж не можна.

Що ж буде, якщо всі працівники, яких відсторонено з порушенням процедури, звернуться до суду?

Правова позиція щодо незаконного відсторонення викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 № 9 (дивіться п.32 постанови). Незаконне відсторонення — привід для стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. І хоча КЗпП вимушеним прогулом називає лише час, коли людина не мала можливості працювати через незаконне звільнення або переведення (дивіться ст.82 КЗпП), позиція судів з цього питання не переглядалася.

Тому суди опиняться у стані нелегкого вибору — визнання вимушеного прогулу потягне додаткове навантаження на бюджети закладів освіти. Цікаво, як роз'яжеться ця ситуація. Прогнозувати щось наразі важко. Поживемо — побачимо.



*1. Постанова КМУ “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 09.12.2020 р. № 1236

2. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом МОЗ від 04.10.2021 р. № 2153 (за текстом — Перелік МОЗ № 2153)