Другий етап медичної реформи: чого нам чекати?
Медична реформа триває, але «вже реформована» первинка показала виключно формальний підхід до цього процесу
Поки що замість анонсованого принципу «гроші ходять за пацієнтом» по факту маємо принцип «гроші ходять за декларацією». В той же час, ми не маємо контролю за тим, чи відвідав пацієнт, з яким підписана декларація, хоч раз свого сімейного лікаря.
Так, як в провідних країнах, але «значно дешевше»
Вже дуже скоро, з 1 квітня, стартує другий етап реформи. Передбачається, що всі послуги, які увійшли до програми медичних гарантій, повністю буде оплачувати держава в особі Національної служби здоров’я. Така модель дійсно працює у багатьох країнах світу, зокрема у Канаді та Великій Британії. Але треба враховувати, що витрати на медицину, наприклад, у Канаді – 10,5% ВВП, у Великобританії – 9,8 % ВВП. У нашій же країні – це 2,9 % ВВП на всю медичну галузь. І, знову ж таки, нашого ВВП, а не канадського чи британського, що дуже суттєво! По факту, 72 млрд гривень, які закладені в Бюджеті-2020 на програму медичних гарантій, не відповідають не тільки реальній потребі на медицину, а і вимогам закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», де сказано про мінімум 5% ВВП на ці видатки.
Три факти про другий етап
Що ж чекає на лікарні, які з 1 квітня повинні перейти на нову модель фінансування? Адже медична субвенція закладена у Бюджеті-2020 лише на І квартал.
Перше: кошти за новою моделлю фінансування отримають лише ті заклади, які уклали договори з НСЗУ. Цей процес ще триває, хоча до старту другого етапу реформи – менше місяця. Також фінансуватися будуть не всі послуги, які раніше надавала лікарня, а лише ті, які затвердить НСЗУ. Якщо НСЗУ не укладе контракт на той чи інший вид медичної допомоги, наприклад, не буде оплачувати хірургічні операції, то лікарня змушена буде або шукати кошти у місцевому бюджеті, або закривати таке відділення.
Друге: ставка робиться на опорні лікарні, які визначені в регіонах як головні. Їх 212, і перелік лікарень затверджений розпорядженням КМУ. Ці лікарні, по факту, будуть «красивою обгорткою» для реформи, адже з ними НСЗУ заключає договори ще й по пріоритетним напрямкам, які фінансуються по більшому коефіцієнту.
В ці опорні лікарні будуть потрапляти пацієнти, яких доставила бригада швидкої допомоги. І туди ж, в більшості випадків будуть направляти пацієнтів сімейні лікарі. Наприклад, якщо у міській лікарні, яка не визначена як опорна, НСЗУ не укладе контракт на хірургічну допомогу, то на огляд до хірурга сімейний лікар направить у опорну, яка може бути навіть в іншому районі.
Третє: з 1 квітня, з початку другого етапу реформи, є великий ризик того, що не вистачить коштів на все обіцяне, деякі лікарні взагалі будуть залишені без фінансування, деякі зможуть отримати лише мізерне фінансування, бо НСЗУ не укладе контракт на ті чи інші послуги.
Інфаркти «по плану»
Є ще одна проблема, з якою зіткнеться багато лікарень, в тому числу і опорних. НСЗУ, контрактуючи той чи інший вид медичної допомоги в лікарні, чітко визначає планові обсяги такої допомоги. Наприклад, НСЗУ визначило, що план лікарні по кількості інфарктів 50. Що робити, коли до лікарні потрапить 51, 52- й пацієнт з інфарктом? Лікарня від НСЗУ коштів на цього пацієнта не отримає (діє «принцип нейтральності бюджету», прописаний у Постанові №65, тобто скільки в плані зазначено операцій, стільки і буде профінансовано: не більше і не дорожче).
Місцевий бюджет теж не зможе оплатити лікарні кошти за даного пацієнта, страхова компанія теж не може, і сам пацієнт також не може цього зробити, бо вся медична допомога в рамках Програми медичних гарантій повинна оплачуватися лише через НСЗУ. Тобто, крім того, що коштів не достатньо, лікарням ще й заборонено залучати додаткові кошти на Програму медичних гарантій з місцевих бюджетів чи страхових виплат. І ці моменти обов’язково потребують коригування.
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 11347
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 9192
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 7939
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7538
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 2850