Що вбиває ринок деревини в Україні
Без ухвалення закону "Про ринок деревини" у галузі буде катастрофа
В рамках обговорення законопроєкту «Про ринок деревини» зараз багато спілкуюся з місцевими переробниками деревини з Рівненщини, Волині, Львівщини, Житомирщини - як невеликими регіональними компаніями, які забезпечують робочі місяці в маленьких громадах, так і великими виробниками з іноземним капіталом. Практично всі вони стверджують, що за останні місяці ситуація на ринку деревини критично погіршилась. Галузь уже фактично на грані катастрофи. Україна вже кілька років не має прозорого ринку деревини, а правила гри змінюються постійно. Як наслідок, абсолютна більшість компаній не може купити достатні обсяги деревини на біржових торгах.
Бізнес звертає увагу на декілька серйозних проблем:
Штучний дефіцит сировини. Переробники скаржаться на відсутність прозорого планування заготівлі і реалізації деревини. Ніхто не розуміє, скільки, коли та як лісгоспи будуть продавати деревину. Лоти виставляються на продаж без будь-якого зрозумілого графіку, що не дозволяє елементарно планувати закупівлі і виробництво. При цьому лише 20% квартальної вирубки виставляється на торги. А як продається решта? На це питання відповіді немає. Як результат, переробники буквально накидаються на кожен лот і б'ються за нього, наче він останній.
Ажіотажне зростання цін. Така невизначеність та штучний дефіцит створюють нездоровий ажіотаж. Не маючи жодних даних щодо подальших лотів, переробники змушені необґрунтовано підвищувати ціни, щоб придбати хоч якусь деревину і не зупинити виробництво зовсім. Саме цим пояснюється зростання обсягів продажу деревини в останні місяці: хоча в грошовому еквіваленті продажі зросли, у фізичних обсягах вони критично зменшились. Ще одна неприємна несподіванка може спіткати вже під час відвантаження купленого лота. Фактична вартість купленої сировини може зрости на 20-40% просто тому, що ваш лот знаходиться на так званому верхньому складі і за його вивантаження лісгоспи вимагатимуть додаткової сплати.
Закриті аукціони з пониженням ціни. Ще одне дивне явище на ринку - проведення на квазі-біржах торгів на пониження ціни, тобто редукціонів. Це працює так: що окремі покупці отримують «ексклюзивну» можливість прийняти участь в торгах з пониженням ціни, недивлячись на те, що одночасно ринкові «котирування» на цю деревину можуть бути на 10-100% вищими. Саме так окремим покупцям вдається купувати деревину в рази дешевше ринку. Але за яким принципом такі редукціони з’являються, як можна отримати до них доступ - про це ніхто не знає, кажуть переробники. Їм залишається просто спостерігати за цим дивним явищем, взяти участь вони в них не можуть. Тим часом склади законослухняних переробників пусті, а виробничі лінії простоюють.
Адміністративне навантаження. Серед інших критичних “нововведень” переробники називають обов'язковий “попередній огляд” лоту. Не важливо – потрібно це покупцю чи ні. Якщо ти хочеш взяти участь в торгах, то маєш особисто їхати до кожного лісгоспу і проводити огляд деревини лоту, вмовляти лісників підписати відповідні документи. Це при тому, що часто деревина, призначена для продажу, ще навіть не спиляна. Переробники кажуть, що більшість лотів знаходяться за межами їхнього регіону, а це означає, що їм треба організовувати поїздку кожного разу, коли на продаж виставляється потрібний їм лот. Нема акту огляду – немає допуску до аукціону. А у разі перемоги на торгах, вони знову мають особисто їхати у лісгосп, щоб власноруч підписати документи - використовувати ЕЦП там чомусь досі не навчилися. Такі поїздки є накладним навіть для великих переробників, що вже й казати про маленькі регіональні компанії.
Критичне скорочення обсягів “білої” переробки. Всі ці “новації” останніх місяців негативно вплинули на роботу переробних підприємств. Учасники ринку стверджують, що обсяги виробництва впали мінімум вдвічі, просто через відсутність сировини. Норма завантаження складу деревиною складає 30-45 днів, а зараз вона впала до 4 днів. У таких умовах невеликі підприємства опиняються під загрозою закриття - вони просто не витримують роздутих цін на сировину, витрат на логістику та додаткового адміністративного навантаження. Великі підприємства також змушені скорочувати штат, збільшувати імпорт деревини (адже на внутрішньому ринку задовольнити свої потреби вони не можуть). А деякі з них навіть думають про перенесення виробництва за кордон - за умов, що склалися, працювати в Україні стає вкрай невигідно.
Ситуація в галузі склалася справді критична. Сумлінні покупці скаржаться на несправедливість та просять забезпечити прозорість та передбачуваність продажів; інформації щодо того, хто і скільки деревини планує виставляти на торги протягом кварталу.
Запроваджена з 1 липня біржова торгівля деревиною не зробила ринок прозорішим, а деревину доступнішою для українських переробників. Хоча нам обіцяли зовсім інше. Тепер же ми чуємо лише: «Нам треба повчитися», «Ми це допрацюємо», «Ми розберемося». Не хочу давати комусь оцінок. Але така ситуація ненормальна! Не можна ставити експерименти на цілій галузі в режимі реального часу. Поки хтось буде вчитися, виправляти недоліки і шукати якісь спонтанні рішення – бізнес платитиме за чужі помилки робочими місцями.
Більшість деревообробних компаній у цьому році скоротили виробництво на 40-60%, змушені звільняти робітників. Як наслідок, держава не отримає сотні мільйонів гривень податків, митних платежів, які зазвичай сплачують ці підприємства. Сотні мільйонів в часи, коли кожна бюджетна копійка на рахунку важлива! Мене це дуже турбує, не тільки як депутата-мажоритарника, а й як заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Але рішення є - законопроєкт 4197-д. І напрацювали ми його разом із бізнесом! Й ухвалити його треба вже цього року. Серед інших новацій, проєкт закладає максимальну прозорість в роботі всіх учасників ринку. Подання та публічність інформації щодо обсягів, оприлюднення ціни продажу і покупців деревини та виробів з неї стануть обов'язковими. При цьому всі зацікавлені сторони отримають повний і рівний доступ до такої інформації. Також законопроєкт встановлює відповідальність як заготівельників, так і переробників за невиконання умов договору купівлі-продажу.
Ці заходи дозволять витягти галузь з кризи, в якій вона знаходиться останні місяці, зберегти виробництво і робочі місця. Ринок цього справді чекає.
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 102
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5359
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4688
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4057
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2147
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2065