Чому оцінка майна має очиститися від корупційних "прокладок"
Чого тільки не вигадують, та які тільки бізнес-схеми не просувають, щоб залізти у кишені українців.
Чого тільки не вигадують, та які тільки бізнес-схеми не просувають, щоб залізти у кишені українців. Винахідливість таких «бізнес-ідей» подекуди вражає. А умінню «бізнесменів» приховати справжні цілі і реальні загрози за хорошими, на перший погляд намірами, можна тільки позаздрити. Серед «жертв» винахідливих «бізнес-махінаторів» опинились свого часу й учасники ринку нерухомості. «Потрусити» їхні кишені вирішили через посередників, яких «ввели» в процес внесення звіту оцінки нерухомості до єдиної бази Фонду держмайна. З їх появою українці змушені були сплачувати «податок» за операції з продажу нерухомості.
Як з’явились скандальні майданчики?
У 2016 році згідно із змінами внесеними Верховною Радою до ст. 172 Податкового кодексу, Фонд держмайна зобов’язали створити єдину базу звітів оцінювачів, яку він мав наповнювати, а також контролювати правильність оцінки. Все це робилося з метою унеможливити заниження вартості майна. Насправді такий крок мав би наблизити нас до європейських стандартів роботи ринку нерухомості та справедливого оподаткування. Якби не одне але. У якійсь «світлій голові» подумали, що тут можна непогано заробляти. Тоді почалось найцікавіше. У 2018 році до процесу долучають посередників. Все, що вони робили, це просто «пересилали дані» від оцінювачів до Єдиної бази ФДМ і отримували за це кошти. До того ж немалі. За даними ЗМІ, з липня 2018 року до жовтня 2019 року з населення на користь майданчиків було стягнути понад 700 млн грн. Тобто щодня «прокладки» отримували близько 1 млн грн. Фонд держмайна видав дозвіл на підключення до Єдиної бази оцінювачів чотирьом майданчикам.
Ліквідувати електронні майданчики було одним із пріоритетних і важливих завдань. На це спрямований законопроєкт №2047-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості. Я особисто голосував за нього від початку і до кінцевої перемоги. На жаль, першого разу більшість депутатів нашого комітету не підтримали пропозицію. Те голосування та інформація про ймовірні хабарі, які депутатам буцімто пропонували лобісти майданчиків, стали приводом для скандалу з поліграфом і спілкуванням з САП. Утім не зважаючи на це, нехай і з другої спроби, але ми таки прийшли до революційного рішення. Комітет з фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради підтримав законопроєкт 2047-д про скасування посередників при оцінюванні майна і рекомендував зробити це парламенту. І вже 12 листопада Верховна Рада прийняла проєкт закону за основу. «За» проголосували 378 депутатів.
Що буде далі?
Згідно із законопроєктом передбачається, що продавці житла отримають доступ до Єдиної бази даних результатів оцінки Фонду держмайна. Вони зможуть самостійно заходити в модуль, зазначати в ньому всі дані про квартиру або будинок і отримувати результат оцінки автоматично. Це коштуватиме для них всього 51 гривню. У разі незгоди з результатами оцінювання, продавець житла зможе залучити оцінювача і оскаржити висновки системи. А реєстрація звіту про оцінку та інформації з нього до Єдиної бази коштуватиме близько 300 гривень. Також нотаріуси матимуть доступ до Єдиної бази даних результатів оцінки ФДМ і зможуть перевіряти довідки та звіти про оцінку об’єктів нерухомості.
Чому це важливо?
Прийняття закону спрощує процес оцінки майна перед його продажем. А гроші, сплачені за оцінку та реєстрацію звіту про оцінку до Єдиної бази, будуть поповнювати державний бюджет, а не чиюсь кишеню, в яку через майданчики вже пішли мільйони гривень українців.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 300
- Реформа "турботи" 238
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 103
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7405
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 5370
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5049
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4226
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3177