Залізна логіка європейської медицини не по зубах українцям
Розчарування українців медициною по-європейськи.
Знайома Валентина, яка у березні минулого року з двома дочками втекла від обстрілів у Києві до Варшави і мешкала там на квартирі у приятелів їхньої родини більше року, цього місяця повертається додому.
Я запитала у неї, чому вона прийняла таке спонтанне рішення посеред навчального року. Валя відповіла: «У березні малі одна за одною захворіли. Застуда, температура за 39 градусів у обох. Я, наївна, думала, що оскільки в мене вже рік є PESEL (державна реєстрація у Польщі) і доступ до безкоштовної державної медицини, то все буде так само, як в Україні. Й навіть краще – бо це ж ЄС. Тим більш, що правила начебто ті ж самі, що й у нас в Україні: спочатку записуєшся на прийом до сімейного лікаря, після чого отримуєш направлення до профільного спеціаліста. Однак на практиці виявилось: записатися на сьогодні або на завтра із своєю хворою дитиною до профільного лікаря я НЕ МОЖУ. Бо треба чекати. І не кілька днів, а, можливо, кілька тижнів. А поки очікую, порадили більше рідини пити і температуру міряти, при високих показниках температури тіла пити Парацетамол або Ібупрофен. І все! Тому я вирішила: з мене досить! Мені здоров’я дітей і можливість їх лікувати коли треба важливіші за євростандарти, – їдемо додому!»
Історія Валентини – не виключення із правил у ставленні українців до медицини в ЄС. Від початку повномасштабного вторгнення українці які опинилися за кордоном пережили справжній культурний шок від медицини, записали безліч відео в Тік-Ток та Інстаграм, де скаржилися, що сидять вже третю- четверту годину в черзі до лікаря, чи про те, що на консультацію до лікаря можливо потрапити, аж через три тижні. Інші навпаки впали в ейфорію, або, навпаки, прийшли до висновку: «Боже, як у них погано, а в нас чудово». Насправді ні те, ні те не відповідає реаліям.
Почати треба з того, що у багатьох українців, які до вимушеного виїзду за кордон зіштовхувались тільки з реаліями рідної української медицини, сформувалося чимало стереотипів. Зокрема й щодо європейської медицини.
Потрібно також розуміти, хто порівнює (людина з якими статками й очікуваннями). А також, що порівнює - українську приватну столичну клініку з європейською державною лікарнею в передмісті чи українську районну лікарню з такою самою за кордоном.
В Україні медицина справді доступніша, — за радянських часів лікарень було набудовано багато. В той же час питання щодо сервісу та якості часто є відкритим.
Але у ЄС медицина працює за іншими правилами. Там ви не зможете так легко, як в Україні, потрапити до лікаря у режимі «сьогодні на сьогодні», щойно вам щось «здалося». Не зможете отримати поради телефоном. Якщо ви «просто так» хочете здати аналізи, ви їх не здасте. Якщо хочете зробити УЗД, бо у вас щось «коле в боку», вам його не зроблять. Тим більше не купите антибіотик тільки через те, що третій день температура 37,5. Все має бути обґрунтовано й узгоджено з лікарем первинної ланки.
Натомість якщо ваш стан потребує негайної допомоги, в ЄС ви її отримаєте. Так, доведеться висидіти чергу, але це буде безоплатно і в необхідному обсязі. За потреби до вас приїде «швидка», вас покладуть до лікарні, проведуть найскладніші діагностичні процедури й найдорожче лікування. Якщо ж ваш стан не потребує негайної допомоги, то чекатимете, залежно від стану, від кількох годин до кількох тижнів. В ситуації з дочками Валентини, в яких була підвищена температура, європейські лікарі не розглядають як критичну.
Ще важливий момент: оскільки в Європі люди здебільшого користуються державним медичним страхуванням, то всі перебувають в однакових умовах. Пересічні громадяни регулярно відвідують лікаря для планової перевірки та діагностики. Через це утворюються черги. Інколи чергу до вузького спеціаліста можна чекати від двох до шести місяців.
«Вузькі фахівці в європейських країнах «міряються» кількістю вилікуваних або тяжких пацієнтів, а не лікарями, які оглядають здорових дітей. Наприклад, на кожного дитячого невролога в Німеччині в нас буде п'ять по кожній міській поліклініці. До них легше потрапити, проте рівень їхньої кваліфікації далекий від бажаного. Тут люди платять незручністю, але отримують справжню медицину, а не її імітацію», - зауважує «Дзеркало тижня».
І нарешті, дуже важливе питання з оплатою послуг лікарів. У всіх розвинених країнах оплата за медпослуги надходить через систему державного чи приватного страхування. Всі громадяни мають страховку, яка покриває істотну частку витрат на лікування. Це означає, що середньостатистичний європеєць не платить за послуги з власної кишені.
Буває, що й платить, але тільки за те, чого не покриває його медстрахування. Наприклад, зубний імплант рідкісного виробника.
Із плюсів-«плюшек»: у ЄС навіть якщо пацієнт потребує дуже дорогого лікування, він отримає його БЕЗОПЛАТНО. Таких ситуацій, як в Україні, коли гроші на лікування дітям збирають «усім світом», там не виникає.
А у нас? Та навіщо мені вам розказувати - ви й самі знаєте! Знаєте те, що попри те, що в Україні запрацювала Програма медичних гарантій, більшості пацієнтам доводиться як і раніше із власної кишені оплачувати ліки, роботу лікаря, лабораторні дослідження. Найбільшою нашою проблемою є те, що ми не звикли заходити в лікарню без грошей, адже знаємо: за все треба буде заплатити…
- Держава без правосуддя Валерій Карпунцов 06.09.2025 20:09
- Мистецтво читати людей і соціальна тривожність Ольга Духневич 06.09.2025 01:24
- ФОП і фінанси: як утримати особисту стабільність у бізнесі та житті Інна Бєлянська 05.09.2025 18:48
- Від перемовин до перемовин. Яку стратегію обирає український бізнес в умовах кризи? Віктор Андрухів 05.09.2025 16:53
- Справедливі податки & реформи під час війни Олександр Рось 05.09.2025 13:39
- Народження і смерть на окупованих територіях: роль суду у фіксації фактів Світлана Приймак 05.09.2025 13:23
- Педофілія як ганьба міжнародної системи та виклик правосуддю Дмитро Зенкін 04.09.2025 15:04
- Емоційна валюта Олександр Скнар 04.09.2025 14:33
- Більше працівників на оборонних заводах. Верховна Рада прийняла законопроєкт Галина Янченко 04.09.2025 14:17
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору Юрій Шуліка 03.09.2025 17:14
- Уроки глобального успіху трилогії "Проблема трьох тіл" для бізнесу Олександр Кірпічов 03.09.2025 15:04
- Безпека праці та здоров’я: сучасні виклики для людей і економіки Валентин Митлошук 03.09.2025 13:09
- Переможи прокрастинацію Олександр Скнар 03.09.2025 05:03
- Форензик і контроль: уроки з кейсу про багатомільйонні збитки Артем Ковбель 02.09.2025 23:37
- Скасування усиновлення: проблеми підсудності та подальшого влаштування дитини Леся Дубчак 02.09.2025 16:30
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? 391
- Держава без правосуддя 321
- Податкові радники притягуються до відповідальності у Великій Британії 263
- ФОП і фінанси: як утримати особисту стабільність у бізнесі та житті 230
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору 150
-
SVT: 123 000 авіарейсів мали проблеми через збій GPS, джерела перешкод – у Росії
Бізнес 43541
-
Найдорожчі обручки знаменитостей та хто їх отримав – від $1 млн до $38 млн
Життя 20568
-
В Україні планують скасувати акти виконаних робіт: законопроєкт уже в Раді
Бізнес 9519
-
Чи варто змінювати роботу кожні 2-3 роки: переваги та ризики кар’єрних стрибків
Життя 9147
-
Lego встановила рекорд: новий набір "Зірка Смерті" – найдорожчий в історії – фото
Життя 7633