Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

19.10.2020 17:25

Чиї інтереси вони йдуть захищати у місцеву владу? Ваші? Чи свої?

Олексій Хмельницький Голова Північного міжобласного відділення АМКУ

Я теж ставитиму собі це питання, коли прийду на виборчу дільницю цього жовтня.

Я обиратиму тих, хто готовий розвивати конкуренцію, бо для мене це – ознака захисту моїх інтересів, як громадянина і киянина. І точно не обиратиму тих, хто йде банально, вибачте, «доїти» комунальні підприємства. Як їх відрізнити? Спитайте їх про аптеки, вивіз сміття, муніципальну варту та комунальні медіа.

Цього року за сприяння АМКУ аналітики «Центру економічних стратегій» показали, як насправді працюють комунальні підприємства в Україні. Їх сукупний збиток в 2018 році – 9 мільярдів гривень. При цьому багато з них отримує державну допомогу (дозволи на це теж видає АМКУ – це 80% всіх дозволів). Це все гроші, які втрачають громади. І дуже часто саме за цими грошима йдуть в депутати чи навіть мери.

Читайте такожЯк відбувається відновлення зруйнованого житла в Україні Дорогий уран та непевний літій. Хто контролює стратегічні родовища України Бізнес-тиждень: Блокування експорту зерна, скандали з держбюджетом, проблеми міграції

Як втрачаються гроші? Через послуги охорони комунальних об’єктів. Замість створення конкурентного тендеру створюється кишенькова організація, через яку сифонять гроші.

Через підтримку комунальних медіа. Замість того, щоб на конкурсі обирати ЗМІ, які розповідатимуть про реформи чи нові правила доступу до медичних послуг, гроші перераховуються «кишеньковим» ЗМІ, які хвалять депутатів, мерів, голів рад.

На вивезенні смітті з-під вашого дому. Замість тендеру на вивезення сміття, який може дати найменшу ціну, цю послугу віддають «своїм» компаніям.

На розподілі місць для аптек. Замість того, щоб продавати місця для аптек на тендерах, їх теж віддають «своїм» комунальним підприємствам. Які потім показують збитки, торгуючи в «золотих» місцях.

Як киянин і як глава територіального відділення АМКУ я бачив, як це «працює» в Києві. Лише цього року ми відкривали справи про незаконні тендери зі спецумовами на паркування, на прокладення кабелів, на послуги з вивозу сміття.

Це не означає, що всі міста так роблять – є багато позитивних прикладів. Це не означає, що всі йдуть у владу за цим, зовсім ні. Але щоб відрізнити кандидатів – спитайте їх про конкуренцію на цих ринках. Чи готові вони економити гроші громади простими рішеннями? Виконанням законів про закупівлі та про конкуренцію?

Для мене це буде найбільш важливим маркером для вибору.

Усі матеріали автора