Життя в борг

На цьому тижні міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що влітку чергового п’ятого траншу від МВФ очікувати не варто, гроші будуть тільки восени. Це підтвердив і прем’єр Володимир Гройсман. Мова йде по майже 2 мільярди доларів, які Україна сподівалась о

На цьому тижні міністр фінансів Олександр Данилюк заявив,що влітку чергового п’ятого траншу від МВФ очікувати не варто, гроші будутьтільки восени. Це підтвердив і прем’єр Володимир Гройсман. Мова йде по майже 2 мільярдидоларів, які Україна сподівалась отримати літом.

Причина, як завжди, одна – затягування розгляду у Верховній Радізаконопроектів, необхідних для проведення ключових реформ. Хоча попередньоУкраїна перед МВФ зобов'язалася до кінця травня прийняти земельну реформу, а докінця квітня пенсійну. Однак поки у парламентарів далі обіцянок справа нерухається. Відтак, постійна нездатність вчасно приймати необхідні рішеннявкотре ставить під загрозу подальшу співпрацю України з МВФ.  

Історіяспівпраці України й МВФ

Стосунки України й Міжнародного валютного фонду розпочалисьв далекому 1994 році. Майже одразу після проголошення Україною незалежності,політики, які прийшли до влади, обрали найпростіших шлях «розвитку» –розпочалось поступове формування фінансової залежності української економікивід зовнішніх ресурсів. Ходити по світу з простягненою рукою, виявилосьпростіше, ніж самостійно шукати нові напрямки по скороченню дефіцитидержбюджету та зниженню інфляції.

Так, в жовтні 1994-го МВФ вперше прийняв рішення провиділення Україні кредитних грошей на майже 400 мільйонів доларів. Ці коштимали піти на системні перетворення в економіці. Пізніше Фонд виділяв гроші назниження інфляції, лібералізацію економіки, стримування падіння ВВП, скороченнядефіциту держбюджету, скорочення державного боргу, проведення низки реформ,зокрема, реформи пенсійної системи, енергетики, сільського господарства…

Однак, через те, що українська сторона систематично невиконувала взятих на себе зобов’язань, МВФ згортав програми. Всього Українабрала участь у 6 програмах МВФ.

• 1994-1995роки – перший етап співпраці
• 1995-1998роки – другий етап співпраці
• 1998-2002роки – третій етап співпраці
• 2002-2008роки – четвертий етап співпраці
• 2008-2013роки – п’ятий етап співпраці
• У 2014році  після анексії Криму та окупаціїРосією частини Донбасу Україна відновила співпрацю з МВФ.

Перший транш від МВФ на шостому етапі співпраці миотримали 13 березня 2015 року на суму 5 мільярдів доларів, другий у розмірі 1,7мільярда доларів – у серпні 2015 року, третій у розмірі 1 мільярда доларів – увересні 2016 року, і четвертий теж у розмірі 1 мільярда доларів – у березні2017-го.

Безумовно, що військові дії на території України призвелидо економічної кризи – різке зниження золотовалютних резервів викликало проблемуз бюджетними платежами. В результаті в 2014–2016 роках Україна більш, ніж в3,34 рази збільшила рівень державного та гарантованого державою боргу: з 584,1мільярдів гривень  (2013 році) до 1,95трильйона гривень (2017 році).

За весь період співпраці Міжнародний валютний фондпідтримав реформи в Україні кредитами на суму більше ніж на 30 мільярдівдоларів.

На сьогоднішній день макроекономічна стабілізація Українизначною мірою завдячує суттєвим обсягам фінансової допомоги від офіційнихкредиторів – МВФ, Світового банку, США, ЄС, тощо. Загалом протягом 2014-2016років Україна отримала 17 мільярдів доларів фінансування від офіційнихкредиторів. Це безперечно велика сума для економіки.

Платити порахунках

Саме з 2017 року Україна розпочинає в повному обсязівиплачувати все те, що ми отримували від МВФ протягом попередніх років.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайтіМВФ (станом на лютий 2017 року), платежі за раніше взятими кредитами Фондустановитимуть:

• у 2017року близько $1,05 мільярдів;
• у 2018році – $2,2 мільярдів;
• у 2019 –$1,7 мільярдів;
• у 2020 –$1,2 мільярдів;
• у 2021 –$1,3 мільярдів.

Загалом, міжнародне рейтингове агентство S&P GlobalRatings оцінює боргові виплати України перед міжнародними кредиторами (а це іМВФ, і Світовий банк, і ЄБРР) протягом 2017-2020 років більш ніж у 20 мільярдівдоларів, або близько 21% ВВП у 2017 році.

Чи потрібнінам нові запозичення МВФ?

Безумовно, отримання чергового кредиту МВФ є позитивнимсигналом для інших міжнародних інвесторів, які можуть більш активно вкладатигроші в українську економіку. Важливий не стільки кредит МВФ, як сам фактпродовження співпраці з Фондом. Адже на МВФ орієнтуються інші іноземнікредитори.

Крім того, новий транш МВФ – це ще один кредит довіри длявлади, зокрема, для керівництва країни, яке зможе говорити про те, що Україна йнадалі може розраховувати на підтримку Заходу. Але ці гроші не вирішують жоднихдовгострокових завдань. Особливо з урахуванням обсягу боргових виплат унайближчі роки. Співпраця з МВФ є важливою, в першу чергу, для того, щобукраїнська влада змогли виконати свої зовнішні зобов'язання – виплатитипопередні борги.

На стан економіки мільярд чи два від МВФ суттєво невплинуть. Не можна одночасно зменшувати державний борг і розраховувати надинамічний розвиток економіки. Звідки брати ресурси для розвитку, якщо нампостійно потрібно віддавати борги? 

Сьогодні ж факт відкладання траншу МВФ Національний банкі його керівництво може використати для виправдання подальшої девальваціїгривні. Адже в НБУ неодноразово наголошували, що програма співпраці з МВФзалишається критичним фактором фінансової стабільності. У червневому звіті НБУ,зокрема, говориться: «Значні затримки із реалізацією пакету реформ та втратадинаміки співпраці із МВФ обмежить доступ держави на міжнародні ринки капіталута унеможливить вчасне та повне обслуговування державного зовнішнього боргу. Цестворить ризики нової хвилі девальвації гривні та втрати міжнародних резервівНБУ».

Поки ж курсові очікуваннявід Кабміну виглядають наступним чином: в 2017 року уряд сподівається, щосередній курс буде 27,8 грн/дол, у 2018 році – 29,3 грн/дол, в 2019 року – 30,5грн/дол, в 2020 році – 31 грн/дол. А тим часом, ми й далі продовжуємоспостерігати за курсовими коливання…