Ефективність боротьби з корупцію залежить від низки факторів. І проблеми, які штучно створюють для викривачів, не додають мотивації боротися за справедливість.
Ефективність боротьби з корупцію залежить від низки факторів. Зокрема, від гарантій безпеки для викривачів, адже повідомляти про схеми та хабарі можна лише за умови, що знаєш: це тобі не вилізе боком. І проблеми, які штучно створюють для викривачів, не додають мотивації боротися за справедливість. Яка ситуація з цим у Європейському Союзі та в Україні?
45% резидентів ЄС побоюються переслідувань через те, що вони викриють корупцію. Про це свідчать дані Global Corruption Barometer 2021.
В Україні також залишаються недопрацювання у сфері захисту викривачів, які необхідно владнати. Це важливо, адже попереду нашу державу чекає велика відбудова з великими коштами і великими корупційними ризиками. А відтак — і великим полем роботи для викривачів.
Нові неприємні тенденції — аб’юзивні судові позови
Викривачі у ЄС стикаються з новими перешкодами — стратегічними позовами проти участі громадськості (SLAPP). Їх подають, щоб завадити поширенню інформації та викриттям, змусити замовкнути не тільки викривачів, а й науковців, представників профспілок, журналістів, активістів, захисників прав людини тощо.
Дуже часто проти викривачів та активістів можуть подавати судові позови великі корпорації, які мають потужний штат юристів у своєму розпорядженні. Вони шукають найкращі правові системи для подання позову про наклеп, наприклад, англійську — адже саме вона надає широкі можливості інструментів для захисту честі, гідності та ділової репутації.
Щоб викривачі могли продовжувати свою діяльність, необґрунтовані аб’юзивні позови проти них суди мають відхиляти ще на ранній стадії. А самого позивача — викривати у зловживанні законом, процесуальними правами та застосувати до нього санкції. Адже викривачі не повинні витрачати роки свого життя на те, щоб захиститися від необґрунтованих звинувачень.
Приклади “юридичного терору”
На мальтійську журналістку, яку вбили у 2017 році, перед смертю було подано 47 позовів. Її життя перетворили на пекло. Вона витрачала багато часу не на свою роботу, а на те, щоб відбиватися від цих позовів.
В Італії журналіст-розслідувач повідомив, що проти нього було подано понад 50 позовів. Хоча в жодному з них не було знайдено з його боку якихось порушень, це все одно дуже вплинуло на його психологічний стан та професійну діяльність. Він витратив багато коштів на те, щоб захищатися від цих позовів.
Раніше викривачі мали доводити, що піддаються репресіям. За проєктом нової Директиви, коли інформатор вочевидь правий, тягар того, що позов обґрунтований, буде перенесений на позивача. І про документальні рятівні рішення для викривачів поговоримо далі.
Як розв'язати нові проблеми?
Директива ЄС, прийнята у 2019 році, була величезним кроком у напрямку захисту викривачів. Вона запровадила обов’язок створення безпечних внутрішніх каналів для інформаторів, надання юридичної та фінансової допомоги, а поняття викривача стало розширеним, як ніколи раніше.
У грудні 2021 року минув дедлайн для її імплементації в країнах ЄС, і європейське представництво Transparency International EU моніторило ситуацію з впровадженням цієї директиви. Станом на літо 2022 року, тільки 10 країн повністю її впровадили. Справи потроху рухаються, однак дедлайн був провалений. Деякі країни, такі як Угорщина та Італія, взагалі навіть не починали імплементацію директиви.
У квітні цього року Європейська комісія зробила перший крок у правильному напрямку — драфт нової директиви ЄС. Проєкт директиви надає змогу країнам-членам ЄС не визнавати судові рішення, які були прийняті поза ЄС, в тому числі у Великобританії. Цю пропозицію ще не прийняли, однак європейське відділення ТІ разом з понад 70 організаціями підтримало цей проєкт.
Захист викривачів по-українськи: пріоритетні завдання
Наша країна також рухається до ЄС і повинна гармонізувати зокрема і захист викривачів (гармонізацією називається приведення законодавства у відповідність до певних норм, у цьому випадку — Європейського Союзу). Поки наші військові доводять, що беззаперечним напрямком розвитку України є Європа, влада має забезпечити виконання наступних рекомендацій:
● Ми маємо посилити фізичну безпеку викривачів, особливо в умовах війни. За стандартами ОЕСР, ще варто забезпечити медичну та психологічну допомогу. Викривачі, які повідомляють про держтаємницю, потребують більшого рівня захисту.
● Згідно з позицією НАЗК в Національній доповіді за 2019 рік, має бути запроваджена широка дефініція викривача суспільно важливої інформації і це правильно. Водночас треба розповсюдити імунітет захисту на осіб, які допомагали викривачу та сприяли вчиненню викриття.
● В Україні оновлені норми антикорупційного закону щодо захисту викривачів набули чинності ще 2020 року. Утім, торішні новації досі не імплементовані повністю. Наприклад, не запущений Єдиний портал повідомлень викривачів, який мав би забезпечити високі стандарти захисту інформації.
Ускладнює боротьбу з насиллям щодо викривачів ще й те, що це питання недостатньо висвітлюється у медіапросторі та суспільній дискусії. Європа, як і Україна, ще на початку цього шляху. Тому, для зміни ставлення до різних юридичних безчинств та невідповідностей потрібно підвищувати рівень загальної обізнаності про важливість небайдужих — викривачів — і те, що їм потрібен захист, щоб реалізувати свою місію.
