Нова Антикорупційна стратегія вже існує, і вона вже у парламенті. 29 вересня її розглядатимуть на засіданні антикоркомітету, а далі цей документ має прийняти Верховна Рада.
Чи можна рухатися, коли не знаєш, куди йти? Чи можливий такий рух, коли не бачиш перед собою дороги і досить тьмяно уявляєш кінцеве місце призначення? І що робити, якщо у різних учасників цього забігу різне бачення фінішу?
Власне, якось так можна описати боротьбу з корупцією в Україні в останні 3 роки без Антикорстратегії: невідомо куди, невідомо як, і вже навіть не до кінця зрозуміло, навіщо. А все тому, що різні державні інституції жили за власним баченням антикорупційного поступу, мислили, можливо, тактично, але не стратегічно. І цьому приходить кінець.
Нова Антикорупційна стратегія на 2020-2024 роки вже існує, і вона вже у парламенті. 29 вересня її розглядатимуть на засіданні Комітету з питань антикорупційної політики, а далі відповідним законом цей документ має прийняти Верховна Рада.
Здавалося б, так просто. Але підготовка цього документа вимагала часу й зусиль дуже багатьох людей. Розробку нової Антикорстратегії очолювало оновлене НАЗК, із інклюзивним долученням до цього всіх стейкхолдерів. Від публікації проєкту стратегії НАЗК провело вісім публічних обговорень. 270 учасників, 26 залучених експертів, понад 30 тисяч переглядів у соціальних мережах. Агентство активно сприяло, а громадськість не менш активно долучалася до коментарів і зауважень щодо документа.
І все це — у вкрай стислі строки, адже Україна потребує цього документа вже зараз, саме він має стати орієнтиром того, що робити і як.
Чи варта нова Антикорупційна стратегія того, щоб її підтримати?
Безперечно, так. І на це є кілька причин. Вона цілісна. Вона системна. Вона обґрунтована.
Документ містить очікувані результати боротьби з корупцією у 8 сферах, і всі ці пункти взаємодіють між собою, доповнюють один одного, уточнюють те, що, здавалося б, не було згадано раніше. Такого комплексного документа ми ще не мали.
Не вірите? Перевірте самі!
До Стратегії вперше додається вичерпна пояснювальна записка. Якщо коротко, то в ній:
• аналізується ситуація щодо корупції в Україні (на реальних фактах, а не домислах);
• надається характеристика 8 пріоритетних сфер для подолання корупції в них;
• пояснюється концепція та принципи формування антикорупційної політики на наступні 4 роки.
Тобто у вступі ми отримуємо реальні відповіді на запитання, з якими саме проблемами планує боротися українська влада за допомогою цього документа. У порівнянні з попередніми блуканнями без маршруту і вказівників, це вже чимало, чи не так?
Понад тим, у підсумку до документа ми отримуємо пояснення, чому Стратегія саме така, і чому ми маємо йти саме вказаним шляхом. Після публічних обговорень, що відбулися влітку, НАЗК навіть опублікувало отримані до Стратегії коментарі та пояснило, як саме вони були опрацьовані агентством.
Такого ми ще не мали, принаймні, я не пам’ятаю, щоб в історії України розроблявся настільки ґрунтовний і всеохопний проєкт боротьби держави з корупцією. Це — приклад для розробки подібних стратегічних документів.
Але це ще не все, адже стратегія супроводжується законопроєктом 4135, і він прописаний теж дуже добре. Зокрема, в ньому зазначено, що Нацдоповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики буде складатись за результатами виконання Антикорстратегії у кінці її терміну, а не кожного року. Це дозволить вивільнити частину ресурсів НАЗК та скерувати їх у продуктивніше русло.
Також уперше може бути запроваджений відповідний відкритий інформаційний портал із в т.ч. відомостями державних органів та органів місцевого самоврядування про виконання заходів щодо запобігання та протидії корупції. Тобто в реальному часі ми зможемо бачити, які пункти Стратегії вже виконані, які — лише виконуються, і наскільки результативною загалом є антикорупційна діяльність на різних рівнях. Така відкритість є особливо цінною сьогодні.
Стратегію як спільну цілісну роботу держави, громадськості та бізнесу вже підтримав Кабінет Міністрів. Тепер слово за народними депутатами.
Ухвалення довгоочікуваної Стратегії парламентом покаже підтримку подальшої антикорупційної реформи, про яку, будьмо відверті, так рідко згадують останнім часом. Це варто зробити — заради інтересів громадян України, заради розвитку бізнесу та самої держави. І, зрештою, голосування за такий надважливий документ яскраво покаже, хто є хто в українському парламенті.
