Що мотивує український бізнес лишатись у "білому" полі?
Умови ведення бізнесу в Україні, на жаль, неоднакові для всіх. Кожен, хто намагається грати за офіційними правилами, автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків».
Щодня Україна втрачає сотні, якщо не тисячі, робочих рук, що їдуть до країн Східної Європи та створюють там додану вартість. В той час, як в самій Україні занепадає промисловість, а економіка залишається орієнтованою на видобуток та експорт сировини.
Щодня Україну покидають не лише працівники, але й роботодавці. Приватний бізнес не витримує реалій українського державного регулювання та бюрократичної системи контролю. Тисячі підприємців, через неможливість вести чесний бізнес в Україні, перереєстровуються у набагато привабливіших Естонії, Польщі, Чехії тощо, не зазнаючи при цьому збитків.
Система в Україні вибудувана таким чином, що кожен, хто намагається грати за офіційними правилами автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків». Підприємець, який чесно реалізує легальну продукцію врешті-решт стикається зі збитками, через те, що ринок переповнений конкурентами, які реалізовують контрафакт та контрабанду.
Рівень «тіньової» економіки в Україні за різними підрахунками складає від 35% до майже 50% від ВВП. Це означає, що практично кожен третій підприємець грає не за офіційними правилами, а живе у «паралельній економіці», в якій можна отримувати набагато більші прибутки, не несучи при цьому ніякої відповідальності та соціального навантаження.
Однією з причин такого стану речей є надзвичайно низький рівень контролю на останньому етапі реалізації товару або послуги. Сьогодні продавець, насправді, не зацікавлений видавати фіскальні чеки. Адже це означає, що він покаже свої справжні обороти, справжні доходи та розкриє походження товару.
Через суттєві системні недоліки у секторі роздрібного продажу товарів Україна відлякує як потенційних інвесторів, так і тих підприємців, які працювали тут протягом тривалого часу. Більше того, через дешевизну реалізації «сірого» імпорту через підприємців, що працюють в тіні та не реєструють свої операції, вимирає українське виробництво. Адже жоден внутрішній виробник не може змагатись з дешевим імпортом, з якого не сплачуються жодні податки чи збори.
Для вирішення цієї проблеми необхідний комплекс заходів, одним з яких є іноваційний механізм, який передбачає перенесення функції нагляду за сферою роздрібної торгівлі з неефективних держслужбовців на самих споживачів. Останні відчують вигоду, якщо виявлять незаконного торгівця — держава надасть їм винагороду у розмірі 100% вартості придбаного по нефіскальному чеку товару (якщо його вартість перевищує 850 гривень).
Саме такий підхід запропонувало Міністерство фінансів опублікувавши для публічного обговорення проект закону про так звані «кешбеки». Даний законопроект має стимулювати роздрібних торгівців видавати фіскальні касові чеки та призведе до відбілювання роздрібного бізнесу в цілому.
Необхідно підкреслити, що ця ініціатива пов’язана з використанням касових апаратів тими суб’єктами господарської діяльності, які зобов’язані вже зараз робити це згідно закону, але ухиляються під будь-якими приводами. Вказаний вище законопроект ніяким чином не передбачає розширення фіскалізації.
Звісно, використовуватись касові апарати підприємцями будуть більш активно. Торгові точки, що працюють чесно, вже сьогодні мають касові апарати і не понесуть ніяких витрат. Ті ж, хто ухилявся від користування реєстраторами розрахункових операцій, вимушені будуть почати їх використовувати.
Разом із запровадженням системи «кешбеків» необхідно паралельно здешевлювати та спрощувати використання РРО, зокрема за допомогою запровадження альтернативних засобів, таких як програмне забезпечення на смартфонах, планшетах та комп’ютерах у якості РРО.
Крім того, для реалізації реформи, яку запропонував Мінфін, необхідно здійснити декілька важливих кроків. А саме:
- розробити якісну систему ідентифікації покупця та встановити оптимальний перелік документів для подачі звернення споживача до ДФС при виявленні нефіскального чеку. Це важливо для уникнення зловживань з боку споживачів;
- створити та забезпечити безперервне функціонування відкритого реєстру фіскальних чеків з цілодобовою можливістю їхньої перевірки;
- провести комплекс заходів з боку ДФС, що створить умови для унеможливлення зловживань нормами закону співробітниками служби, забезпечить максимальний відсоток премій для покупців та мінімізує корупційні ризики.
На думку українських виробників прийняття законопроекту Мінфіну у майбутньому матиме позитивний вплив на конкуренцію на ринку роздрібної торгівлі. Адже працюючи через касовий апарат, податки почнуть платити всі підприємці на однакових умовах. Як наслідок, ті хто уникав їхньої сплати та, відповідно, мав значні конкурентні переваги на ринку, будуть вимушені грати за правилами. Бізнес стане більш прозорим, а отже — конкурентноздатним.
Створення прозорого та ефективного ринку, а також умов для ведення бізнесу в Україні — це перший крок, що допоможе не лише зупинити міграцію з України, але й відкриє нашу країну для нових інвесторів, нових проектів. Звичайно, що це не панацея від всіх «хвороб» української економіки. Попереду ще довга та терниста дорога реформ. Проте для українського «білого» бізнесу ухвалення законопроекту Мінфіну стане справжньою революцією, яка створить в країні по справжньому конкурентне середовище та поверне довіру до української економіки, а самим українцям — до вітчизняного бізнесу.
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний вчора о 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 846
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 713
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 666
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 94
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 90
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 132748
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 35619
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 7907
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 6186
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 6023
