Що мотивує український бізнес лишатись у "білому" полі?
Умови ведення бізнесу в Україні, на жаль, неоднакові для всіх. Кожен, хто намагається грати за офіційними правилами, автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків».
Щодня Україна втрачає сотні, якщо не тисячі, робочих рук, що їдуть до країн Східної Європи та створюють там додану вартість. В той час, як в самій Україні занепадає промисловість, а економіка залишається орієнтованою на видобуток та експорт сировини.
Щодня Україну покидають не лише працівники, але й роботодавці. Приватний бізнес не витримує реалій українського державного регулювання та бюрократичної системи контролю. Тисячі підприємців, через неможливість вести чесний бізнес в Україні, перереєстровуються у набагато привабливіших Естонії, Польщі, Чехії тощо, не зазнаючи при цьому збитків.
Система в Україні вибудувана таким чином, що кожен, хто намагається грати за офіційними правилами автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків». Підприємець, який чесно реалізує легальну продукцію врешті-решт стикається зі збитками, через те, що ринок переповнений конкурентами, які реалізовують контрафакт та контрабанду.
Рівень «тіньової» економіки в Україні за різними підрахунками складає від 35% до майже 50% від ВВП. Це означає, що практично кожен третій підприємець грає не за офіційними правилами, а живе у «паралельній економіці», в якій можна отримувати набагато більші прибутки, не несучи при цьому ніякої відповідальності та соціального навантаження.
Однією з причин такого стану речей є надзвичайно низький рівень контролю на останньому етапі реалізації товару або послуги. Сьогодні продавець, насправді, не зацікавлений видавати фіскальні чеки. Адже це означає, що він покаже свої справжні обороти, справжні доходи та розкриє походження товару.
Через суттєві системні недоліки у секторі роздрібного продажу товарів Україна відлякує як потенційних інвесторів, так і тих підприємців, які працювали тут протягом тривалого часу. Більше того, через дешевизну реалізації «сірого» імпорту через підприємців, що працюють в тіні та не реєструють свої операції, вимирає українське виробництво. Адже жоден внутрішній виробник не може змагатись з дешевим імпортом, з якого не сплачуються жодні податки чи збори.
Для вирішення цієї проблеми необхідний комплекс заходів, одним з яких є іноваційний механізм, який передбачає перенесення функції нагляду за сферою роздрібної торгівлі з неефективних держслужбовців на самих споживачів. Останні відчують вигоду, якщо виявлять незаконного торгівця — держава надасть їм винагороду у розмірі 100% вартості придбаного по нефіскальному чеку товару (якщо його вартість перевищує 850 гривень).
Саме такий підхід запропонувало Міністерство фінансів опублікувавши для публічного обговорення проект закону про так звані «кешбеки». Даний законопроект має стимулювати роздрібних торгівців видавати фіскальні касові чеки та призведе до відбілювання роздрібного бізнесу в цілому.
Необхідно підкреслити, що ця ініціатива пов’язана з використанням касових апаратів тими суб’єктами господарської діяльності, які зобов’язані вже зараз робити це згідно закону, але ухиляються під будь-якими приводами. Вказаний вище законопроект ніяким чином не передбачає розширення фіскалізації.
Звісно, використовуватись касові апарати підприємцями будуть більш активно. Торгові точки, що працюють чесно, вже сьогодні мають касові апарати і не понесуть ніяких витрат. Ті ж, хто ухилявся від користування реєстраторами розрахункових операцій, вимушені будуть почати їх використовувати.
Разом із запровадженням системи «кешбеків» необхідно паралельно здешевлювати та спрощувати використання РРО, зокрема за допомогою запровадження альтернативних засобів, таких як програмне забезпечення на смартфонах, планшетах та комп’ютерах у якості РРО.
Крім того, для реалізації реформи, яку запропонував Мінфін, необхідно здійснити декілька важливих кроків. А саме:
- розробити якісну систему ідентифікації покупця та встановити оптимальний перелік документів для подачі звернення споживача до ДФС при виявленні нефіскального чеку. Це важливо для уникнення зловживань з боку споживачів;
- створити та забезпечити безперервне функціонування відкритого реєстру фіскальних чеків з цілодобовою можливістю їхньої перевірки;
- провести комплекс заходів з боку ДФС, що створить умови для унеможливлення зловживань нормами закону співробітниками служби, забезпечить максимальний відсоток премій для покупців та мінімізує корупційні ризики.
На думку українських виробників прийняття законопроекту Мінфіну у майбутньому матиме позитивний вплив на конкуренцію на ринку роздрібної торгівлі. Адже працюючи через касовий апарат, податки почнуть платити всі підприємці на однакових умовах. Як наслідок, ті хто уникав їхньої сплати та, відповідно, мав значні конкурентні переваги на ринку, будуть вимушені грати за правилами. Бізнес стане більш прозорим, а отже — конкурентноздатним.
Створення прозорого та ефективного ринку, а також умов для ведення бізнесу в Україні — це перший крок, що допоможе не лише зупинити міграцію з України, але й відкриє нашу країну для нових інвесторів, нових проектів. Звичайно, що це не панацея від всіх «хвороб» української економіки. Попереду ще довга та терниста дорога реформ. Проте для українського «білого» бізнесу ухвалення законопроекту Мінфіну стане справжньою революцією, яка створить в країні по справжньому конкурентне середовище та поверне довіру до української економіки, а самим українцям — до вітчизняного бізнесу.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 181
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 138
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 101
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 84
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 70
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 4210
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 4033
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3539
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2938
-
Bloomberg: Зеленський попросить у США газ в обмін на доступ до ГТС України
Бізнес 2528