Що мотивує український бізнес лишатись у "білому" полі?
Умови ведення бізнесу в Україні, на жаль, неоднакові для всіх. Кожен, хто намагається грати за офіційними правилами, автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків».
Щодня Україна втрачає сотні, якщо не тисячі, робочих рук, що їдуть до країн Східної Європи та створюють там додану вартість. В той час, як в самій Україні занепадає промисловість, а економіка залишається орієнтованою на видобуток та експорт сировини.
Щодня Україну покидають не лише працівники, але й роботодавці. Приватний бізнес не витримує реалій українського державного регулювання та бюрократичної системи контролю. Тисячі підприємців, через неможливість вести чесний бізнес в Україні, перереєстровуються у набагато привабливіших Естонії, Польщі, Чехії тощо, не зазнаючи при цьому збитків.
Система в Україні вибудувана таким чином, що кожен, хто намагається грати за офіційними правилами автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків». Підприємець, який чесно реалізує легальну продукцію врешті-решт стикається зі збитками, через те, що ринок переповнений конкурентами, які реалізовують контрафакт та контрабанду.
Рівень «тіньової» економіки в Україні за різними підрахунками складає від 35% до майже 50% від ВВП. Це означає, що практично кожен третій підприємець грає не за офіційними правилами, а живе у «паралельній економіці», в якій можна отримувати набагато більші прибутки, не несучи при цьому ніякої відповідальності та соціального навантаження.
Однією з причин такого стану речей є надзвичайно низький рівень контролю на останньому етапі реалізації товару або послуги. Сьогодні продавець, насправді, не зацікавлений видавати фіскальні чеки. Адже це означає, що він покаже свої справжні обороти, справжні доходи та розкриє походження товару.
Через суттєві системні недоліки у секторі роздрібного продажу товарів Україна відлякує як потенційних інвесторів, так і тих підприємців, які працювали тут протягом тривалого часу. Більше того, через дешевизну реалізації «сірого» імпорту через підприємців, що працюють в тіні та не реєструють свої операції, вимирає українське виробництво. Адже жоден внутрішній виробник не може змагатись з дешевим імпортом, з якого не сплачуються жодні податки чи збори.
Для вирішення цієї проблеми необхідний комплекс заходів, одним з яких є іноваційний механізм, який передбачає перенесення функції нагляду за сферою роздрібної торгівлі з неефективних держслужбовців на самих споживачів. Останні відчують вигоду, якщо виявлять незаконного торгівця — держава надасть їм винагороду у розмірі 100% вартості придбаного по нефіскальному чеку товару (якщо його вартість перевищує 850 гривень).
Саме такий підхід запропонувало Міністерство фінансів опублікувавши для публічного обговорення проект закону про так звані «кешбеки». Даний законопроект має стимулювати роздрібних торгівців видавати фіскальні касові чеки та призведе до відбілювання роздрібного бізнесу в цілому.
Необхідно підкреслити, що ця ініціатива пов’язана з використанням касових апаратів тими суб’єктами господарської діяльності, які зобов’язані вже зараз робити це згідно закону, але ухиляються під будь-якими приводами. Вказаний вище законопроект ніяким чином не передбачає розширення фіскалізації.
Звісно, використовуватись касові апарати підприємцями будуть більш активно. Торгові точки, що працюють чесно, вже сьогодні мають касові апарати і не понесуть ніяких витрат. Ті ж, хто ухилявся від користування реєстраторами розрахункових операцій, вимушені будуть почати їх використовувати.
Разом із запровадженням системи «кешбеків» необхідно паралельно здешевлювати та спрощувати використання РРО, зокрема за допомогою запровадження альтернативних засобів, таких як програмне забезпечення на смартфонах, планшетах та комп’ютерах у якості РРО.
Крім того, для реалізації реформи, яку запропонував Мінфін, необхідно здійснити декілька важливих кроків. А саме:
- розробити якісну систему ідентифікації покупця та встановити оптимальний перелік документів для подачі звернення споживача до ДФС при виявленні нефіскального чеку. Це важливо для уникнення зловживань з боку споживачів;
- створити та забезпечити безперервне функціонування відкритого реєстру фіскальних чеків з цілодобовою можливістю їхньої перевірки;
- провести комплекс заходів з боку ДФС, що створить умови для унеможливлення зловживань нормами закону співробітниками служби, забезпечить максимальний відсоток премій для покупців та мінімізує корупційні ризики.
На думку українських виробників прийняття законопроекту Мінфіну у майбутньому матиме позитивний вплив на конкуренцію на ринку роздрібної торгівлі. Адже працюючи через касовий апарат, податки почнуть платити всі підприємці на однакових умовах. Як наслідок, ті хто уникав їхньої сплати та, відповідно, мав значні конкурентні переваги на ринку, будуть вимушені грати за правилами. Бізнес стане більш прозорим, а отже — конкурентноздатним.
Створення прозорого та ефективного ринку, а також умов для ведення бізнесу в Україні — це перший крок, що допоможе не лише зупинити міграцію з України, але й відкриє нашу країну для нових інвесторів, нових проектів. Звичайно, що це не панацея від всіх «хвороб» української економіки. Попереду ще довга та терниста дорога реформ. Проте для українського «білого» бізнесу ухвалення законопроекту Мінфіну стане справжньою революцією, яка створить в країні по справжньому конкурентне середовище та поверне довіру до української економіки, а самим українцям — до вітчизняного бізнесу.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1208
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 334
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 142
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 103
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 17924
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
15440
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11432
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 11427
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6876