Тінь смутку від галузі, що в тіні

Держкомстат прозвітував, що обіг роздрібної торгівлі за перше півріччя 2017р. збільшився на 7,3%.  

 Оптимізму не додає лише те, що кількість не переходить у якість. Мусимо констатувати: за роки незалежності Україна перетворилась на справжню контрабандистську Мекку й торгівля як драйвер економіки «буксує», заплутавшись у тіньових схемах. У державі за останні роки з’явився  ряд механізмів, що дозволяли і дозволяють з легкістю ввозити та, що головне – реалізовувати нелегальний товар у вражаючих масштабах, маскуючись під «малий бізнес». Й щойно такому начебто «малому» бізнесу загрожує реформування, як починається маніпуляція щодо загрози справжньому мікробізнесу, який, за відсутності якісної аналітики для відокремлення справжнього малого бізнесу від «прикриття», стає щитом для контрабандистів.  

При цьому пересічному споживачу маніпулятори пояснюють, що контрабанда, як явище, не є однозначно негативним, адже платоспроможність середньостатистичного українця в рази нижча ніж європейця. Тому, купувати товари, ввезені легально, до ціни яких включено всі необхідні податки і збори, мали б можливість менша кількість громадян.  

Але, насправді, негативні наслідки від контрабанди набагато глибші. «Сіровози» знищують доброчесну конкуренцію, роблячи неможливим ведення бізнесу без наявних зв’язків у митних та податкових органах, що заохочує розвиток корупції. Низькі можливості для ведення бізнесу означають низький рівень зайнятості населення і, як наслідок – низьку платоспроможність. Таким чином маємо замкнуте коло, розірвати яке можливо лише поборовши контрабанду.  

Багатовекторність та покроковість виходу з тіні

Важливим кроком є те, що сьогодні Уряд вже зробив перші кроки в напрямку реформування митниці, презентувавши проект Плану з реформи митниці як реального форпосту на шляху тіні в Україну, й Коаліція «За детінізацію економіки» взяла участь у роботі над експертизою плану . Дійсно ефективна боротьба  з контрабандою можлива лише за умови багатовекторності зусиль детінізаторів. Про це також зауважили експерти РПР у нещодавньому дослідженні про шляхи детінізації – за посиланням .

Повністю погоджуємося, що не в останню чергу детінізація відбудеться за допомогою прозорості на всіх етапах ланцюжка постачання товарів від митниці до споживача.  Запровадження РРО для ризикових категорій платників та товарів покликане, в першу чергу, посприяти прозорості ринку, контролю руху товарів та їхнього походження. Тому воно вигідне, перш за все, споживачам, які зацікавлені купувати якісну продукцію у чесних продавців, а не контрафакт у контрабандистів.  

У грудні 2016 року Верховна Рада зробила певні зрушення в даному напрямку, проте спромоглась лише на точкові зміни - запровадження обов’язкового застосування РРО при торгівлі побутовою технікою із гарантійним талоном. Цей крок  може спрацювати лише за умови комплексної реформи, адже за існування корумпованої та неефективної ДФС підприємцю набагато вигідніше у разі перевірки надати подарунок перевіряючим, ніж видавати всім фіскальні чеки. Крім того, побутова техніка далеко не єдина категорія товарів, яким масово зловживають при роздрібному продажу, ухиляючись від сплати податків. Наприклад, на ринку фармакологічної продукції спостерігаються не менші проблеми. Контрабандні ліки невідомого походження та невідомої якості, потрапляючи на територію України або виробляючись у підпільних лабораторіях, потрапляють на ринок через ланцюжок посередників та реалізовуються у багатьох випадках через суб’єктів малого підприємництва, що унеможливлює контроль за якістю товарів, не кажучи вже про якісь податки.  За таких умов спрогнозувати наслідки вживання таких препаратів для організму не можливо, а що гірше – при критичних станах  ніхто не гарантує, що такі ліки будуть дієвими та допоможуть в лікуванні.    

Приставка «он-лайн» до касових апаратів  

Зрозуміло, що впровадити обов’язок користуватись РРО для всіх й одразу не можливо. На шляху обов’язкової фіскалізації  стає висока вартість касових апаратів та зарегульованість процедур з їхнього встановлення. Тому представники Коаліції «За детінізацію економіки», до складу якої входять 30 бізнес асоціацій, наполягають, що перед розширенням впровадження РРО необхідно демонополізувати ринок касових апаратів в Україні та спростити процедури з їхньої сертифікації та встановлення. За приблизними підрахунками, лише демонополізація ринку РРО здешевить касовий апарат з 4500-5500 гривень до приблизно 3500 гривень. Крім цього, є пропозиції влади запровадити програму з компенсації відсотків за кредитами на купівлю касових апаратів для мікробізнесу. Нарешті, найбільш очікуваний бізнесом та радикальний крок – законодавче забезпечення та запровадження систем цифрового РРО (тобто можливості використовувати смартфони та планшети у якості касових апаратів), здатне у рази знизити вартість використання РРО для бізнесу. Законопроект №4117, який дозволить впровадити цифрові РРО вже пройшов перше читання та готується до голосування в цілому, голові профільного комітету ВР нагадуємо її обіцянку винести законопроект в зал до 1 липня або зареєструвати комплексну альтернативу. Крім того, за нашою інформацією, МЕРТ та Міністерство фінансів також внесли таку новацію до своїх пріоритетів.  

Проте, навіть попри перераховані вище способи здешевлення РРО для бізнесу, логічно припустити, що далеко не кожен торгівець матиме змогу встановити касовий апарат чи його аналог. Тому представники бізнесу наполягають на тому, що, після здешевлення РРО, поширення сфери його застосування має стосуватись лише підприємців, торгівельна площа яких перевищує певну величину, для великих міст це може бути, наприклад, 20 м.кв. На нашу думку, такі підприємці у переважній більшості мають достатньо великий оборот (який, ймовірно, перевищує 1 млн гривень на рік) та дохід, вони можуть дозволити собі додаткові витрати на встановлення необхідного касового обладнання.  

Факт-чекінг фіскальних чеків

Також необхідний дієвий механізм для стимулювання покупців отримувати фіскальний чек. Такі пропозиції були напрацьовані експертами на основі аналізу досвіду багатьох країн. Модель передбачає існування відкритого електронного реєстру фіскальних чеків, у якому кожен покупець може перевірити отриманий чек і, у разі виявлення незареєстрованого (не дійсного) номеру, – покупець зможе отримати грошову компенсацію у розмірі вартості покупки за цим чеком. На цей час така концепція розглядається представниками влади та, сподіваємось, невдовзі її буде реалізовано.   

Зрештою, побороти нелегальний обіг товарів та недоброчесну конкуренцію може  виховання культури відповідального споживання,  запровадження РРО для ризикових категорій платників та зацікавленість покупців отримувати такий чек. Тому, майбутнє входження відомих світових брендів на ринки України та, найголовніше, запровадження чесних правил гри на ринку сьогодні залежить саме від готовності парламентарів та бізнесу підтримати реалізацію комплексу заходів, про які викладено у статті.  

Втім, всі ці заходи будуть неефективні без радикальної реформи фіскальної служби (її повним перезавантаженням), необхідно переобрати всіх співробітників на умовах прозорих конкурсів, забезпечити їм гідну заробітну плату та передбачити персональну відповідальність за порушення.