Розумні строки розгляду справи: чому порушується баланс правосуддя
Головний біль адвокатів та клієнтів
Напевно, кожен практикуючий адвокат зіштовхувався із ситуацією, коли судовий розгляд затягувався з тих чи інших причин. Своєю чергою, це змушує клієнта нервувати, витрачати свій час на безрезультатні поїздки до суду, і, звісно, розгляд це жодним чином не прискорює.
У цій статті я розібрався, які є критерії розумності строків та які основні причини затримання розгляду справи в суді.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожній фізичній та юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи в національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв:
• складність справи;
• поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);
• поведінка судових та інших державних органів;
• важливість предмету розгляду для заявника.
Довготривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як фактично, так і з правового боку.
Opendatabot проаналізував найпоширеніші види судових спорів в Україні та з’ясував, що від подачі позову до першого судового засідання українець чекає близько двох місяців!
І це строк очікування першого засідання. Яке з різних причин не проводиться і громадянин змушений поринати в очікування на 2 і більше місяців.
Нерідка практика, коли “затягування” розгляду спору вигідно одній зі сторін. І знову: страждає інша сторона, не маючи можливості відновити своє порушене право. І, зазвичай, такі очікування тривають до року в простих справах, та рік і більше в складних справах в очікуванні кінцевого результату – рішення суду.
Тож досить часто сторони відмовляються від судового захисту, домовившись мирно врегулювати спір, або він просто стає неактуальним.
У жодному разі не хочеться звинувачувати суддівський корпус у затягуванні розгляду справ, адже зрозуміло, що на це впливає безліч факторів: чисельність суддів у певному районі, кількість справ, що надходять на розгляд, своєчасне фінансування, якість документації, що подається до суду представниками сторін або державними органами та інші фактори.
На мою думку, головний чинник, що блокує реалізацію право розгляду в розумні строки за останні 6-8 років — це відсутність безперервного та своєчасного проведення конкурсів для призначення суддів на посаду. Нонсенс коли певні райони чи міста на роки залишаються без суддів чи ситуації, коли правосуддя здійснюється одним-двома суддями, при наявних десяти вакансіях.
До речі, в одному із досліджень рівня щастя в Україні. критерієм, що безпосередньо на нього впливає, було визначено “доступ до правосуддя та розгляд справи в розумні строки”.
Хотілося б вірити, що держава зверне на це особливу увагу та найшвидше вживатиме заходів, аби розв'язати зазначену проблему, яка бентежить як громадян, так і бізнес. Так хочеться бачити щасливих та усміхнених громадян!
- Факапнули грант? ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась» Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 121
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 94
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 88
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 8074
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 6683
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5643
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 5089
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 3518