Розумні строки розгляду справи: чому порушується баланс правосуддя
Головний біль адвокатів та клієнтів
Напевно, кожен практикуючий адвокат зіштовхувався із ситуацією, коли судовий розгляд затягувався з тих чи інших причин. Своєю чергою, це змушує клієнта нервувати, витрачати свій час на безрезультатні поїздки до суду, і, звісно, розгляд це жодним чином не прискорює.
У цій статті я розібрався, які є критерії розумності строків та які основні причини затримання розгляду справи в суді.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожній фізичній та юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи в національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв:
• складність справи;
• поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);
• поведінка судових та інших державних органів;
• важливість предмету розгляду для заявника.
Довготривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як фактично, так і з правового боку.
Opendatabot проаналізував найпоширеніші види судових спорів в Україні та з’ясував, що від подачі позову до першого судового засідання українець чекає близько двох місяців!
І це строк очікування першого засідання. Яке з різних причин не проводиться і громадянин змушений поринати в очікування на 2 і більше місяців.
Нерідка практика, коли “затягування” розгляду спору вигідно одній зі сторін. І знову: страждає інша сторона, не маючи можливості відновити своє порушене право. І, зазвичай, такі очікування тривають до року в простих справах, та рік і більше в складних справах в очікуванні кінцевого результату – рішення суду.
Тож досить часто сторони відмовляються від судового захисту, домовившись мирно врегулювати спір, або він просто стає неактуальним.
У жодному разі не хочеться звинувачувати суддівський корпус у затягуванні розгляду справ, адже зрозуміло, що на це впливає безліч факторів: чисельність суддів у певному районі, кількість справ, що надходять на розгляд, своєчасне фінансування, якість документації, що подається до суду представниками сторін або державними органами та інші фактори.
На мою думку, головний чинник, що блокує реалізацію право розгляду в розумні строки за останні 6-8 років — це відсутність безперервного та своєчасного проведення конкурсів для призначення суддів на посаду. Нонсенс коли певні райони чи міста на роки залишаються без суддів чи ситуації, коли правосуддя здійснюється одним-двома суддями, при наявних десяти вакансіях.
До речі, в одному із досліджень рівня щастя в Україні. критерієм, що безпосередньо на нього впливає, було визначено “доступ до правосуддя та розгляд справи в розумні строки”.
Хотілося б вірити, що держава зверне на це особливу увагу та найшвидше вживатиме заходів, аби розв'язати зазначену проблему, яка бентежить як громадян, так і бізнес. Так хочеться бачити щасливих та усміхнених громадян!
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко вчора о 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук вчора о 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука вчора о 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко вчора о 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов вчора о 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк вчора о 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1177
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 786
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 224
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 154
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 154
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 3711
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 2185
-
У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети
Бізнес 1536
-
426 млн грн штрафів у 2025 році. Банки Порошенка та Тігіпка у топі порушників
Інфографіка 1395
-
Глава МВФ закликала Україну завершити реформи для перетворення на "європейського лева"
Фінанси 1314
