Розумні строки розгляду справи: чому порушується баланс правосуддя
Головний біль адвокатів та клієнтів
Напевно, кожен практикуючий адвокат зіштовхувався із ситуацією, коли судовий розгляд затягувався з тих чи інших причин. Своєю чергою, це змушує клієнта нервувати, витрачати свій час на безрезультатні поїздки до суду, і, звісно, розгляд це жодним чином не прискорює.
У цій статті я розібрався, які є критерії розумності строків та які основні причини затримання розгляду справи в суді.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожній фізичній та юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи в національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв:
• складність справи;
• поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);
• поведінка судових та інших державних органів;
• важливість предмету розгляду для заявника.
Довготривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як фактично, так і з правового боку.
Opendatabot проаналізував найпоширеніші види судових спорів в Україні та з’ясував, що від подачі позову до першого судового засідання українець чекає близько двох місяців!
І це строк очікування першого засідання. Яке з різних причин не проводиться і громадянин змушений поринати в очікування на 2 і більше місяців.
Нерідка практика, коли “затягування” розгляду спору вигідно одній зі сторін. І знову: страждає інша сторона, не маючи можливості відновити своє порушене право. І, зазвичай, такі очікування тривають до року в простих справах, та рік і більше в складних справах в очікуванні кінцевого результату – рішення суду.
Тож досить часто сторони відмовляються від судового захисту, домовившись мирно врегулювати спір, або він просто стає неактуальним.
У жодному разі не хочеться звинувачувати суддівський корпус у затягуванні розгляду справ, адже зрозуміло, що на це впливає безліч факторів: чисельність суддів у певному районі, кількість справ, що надходять на розгляд, своєчасне фінансування, якість документації, що подається до суду представниками сторін або державними органами та інші фактори.
На мою думку, головний чинник, що блокує реалізацію право розгляду в розумні строки за останні 6-8 років — це відсутність безперервного та своєчасного проведення конкурсів для призначення суддів на посаду. Нонсенс коли певні райони чи міста на роки залишаються без суддів чи ситуації, коли правосуддя здійснюється одним-двома суддями, при наявних десяти вакансіях.
До речі, в одному із досліджень рівня щастя в Україні. критерієм, що безпосередньо на нього впливає, було визначено “доступ до правосуддя та розгляд справи в розумні строки”.
Хотілося б вірити, що держава зверне на це особливу увагу та найшвидше вживатиме заходів, аби розв'язати зазначену проблему, яка бентежить як громадян, так і бізнес. Так хочеться бачити щасливих та усміхнених громадян!
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук вчора о 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров вчора о 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1090
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 724
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 312
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 147
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 135
-
"Це потрібно вам самим". МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів
Фінанси 24653
-
"У нас зараз перекіс". Шмигаль анонсував підвищення граничних цін на електроенергію
Бізнес 23990
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 12161
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6909
-
Долар США в Україні злетів до нового історичного максимуму
Фінанси 2775
