- підвищення рівня професійної компетентності державного службовця;
- стажування громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби, в апараті Національного агентства України з питань державної служби.
З метою підвищення рівня професійної компетентності державного службовця може проводитися його стажування з відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної служби в іншому державному органі або за кордоном відповідно до законодавства.
На строк стажування за державним службовцем зберігаються його посада та заробітна плата за основним місцем роботи.
- звіт стажиста та висновок про результати стажування;
- здійснений запис у трудовій книжці щодо стажування.
Більше того, державою або міжнародними організаціями, відповідно до порядку їх відшкодування, що передбачається у міжнародних договорах та договорах про співпрацю, відшкодовуються витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час перебування в дорозі та найм житла.
Зовсім інша ситуація щодо стажування громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби, в апараті Національного агентства України з питань державної служби.
По-перше, ця запропонована НАДС форма стажування об’єднала дві різні суспільні групи, які розмежовані як законодавством про освіту, так і загальним трудовим законодавством:
- студенти вищих навчальних закладів;
- громадяни, які отримали вищу освіту, не перебувають на посадах державної служби віком до 35 років.
У Порядку стажування громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби, в апараті Національного агентства України з питань державної служби, затвердженому наказом НАДС 16.03.2018 № 60 (далі Порядок № 60) основною метою стажування вказується залучення молодих та вмотивованих спеціалістів до роботи на державній службі, ознайомлення їх зі специфікою діяльності НАДС та набуття ними практичного досвіду роботи на державній службі. Фактично це відбувається поза конкурсний відбір майбутніх молодих державних службовців. У цілому ідея благородна за виключенням одного – процедура конкурсного відбору, яку проходять всі державні службовці, стає формальністю і несе упереджене ставлення стосовно інших кандидатів на посаду державної служби. Тобто ті кандидати, які прийшли «з вулиці» програють перед молодим стажистом, який зарекомендував себе, здобув симпатію потенційних колег.
Індивідуальний план стажування має передбачати участь стажиста у вирішенні перспективних і поточних завдань, які ставить йому керівник стажування (вирішення організаційних питань, підготовка аналітичних, інформаційних довідок, проектів розпорядчих і нормативних документів). Тобто стажист приймає безпосередню, хоча й обмеженому обсязі, участь у діяльності державного органу.
Водночас, в Порядку № 60 зазначено, що таке стажування проходить на безоплатній основі. НАДС не несе зобов’язань щодо відшкодування молоді, яка проходить стажування в апараті НАДС, витрат на проїзд до місця стажування і назад, добових за час перебування в дорозі, найм житла.
Цей момент ніяк не узгоджується з загальним трудовим законодавством, де зазначено, що для студентів вищих навчальних закладів, які проходять стажування в установі обов’язковому порядку укладаються трудові договори та оформляються трудові книжки з подальшим логічною дією – оплатою їх праці.
Інша вікова категорія - громадяни, які отримали вищу освіту, не перебувають на посадах державної служби віком до 35 років, проходять стажування за тією ж процедурою, що й студенти, які навчаються. Проблема непрозорої їх участі у конкурсі на посаду державної служби має такі ж проблеми. Водночас, формальна сторона дещо відрізняється. Такі громадяни підпадають під категорію осіб, яким призначено стажування до оформлення на роботу, що є неправомірним.
Стажування в Апараті Верховної Ради України увібрало у себе всі варіанти стажування на державній службі.
Однак проблема дотримання формальності оплати часу стажування та стажування осіб не з числа студентів до оформлення на роботу залишається й в Апараті Верховної Ради України.
Хоча щодо оплати, то частково це питання вирішується через Програму стажування молоді в Апараті Верховної Ради України, за рахунок якої з державного бюджету оплачується стипендія інтернам - громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби або на посадах в органах місцевого самоврядування.
Щорічно 30 інтернів, які проходять стажування в Апараті за формою повного робочого часу, можуть отримувати стипендію у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на перше січня календарного року.
Стипендії призначаються розпорядженням Керівника Апарату відповідно до подання Управління кадрів Апарату на підставі затверджених звітів інтернів.
Виплата стипендії може бути припинена за власним бажанням стажера або за рішенням Комісії відповідно до подання керівника стажування.
Решта осіб, хто не підпадає під цю Програму, у тому числі й іноземні громадяни, проходять стажування без оплати. Для іноземців стажування може оплачуватися міжнародними організаціями відповідно до міжнародних договорів та меморандумів.
Водночас за рахунок державних коштів відбувається щорічна організація стажування в Апараті. Управління справами здійснює матеріально-технічне та фінансове забезпечення проходження стажування, щорічне планування в проекті кошторису Верховної Ради України асигнувань, необхідних на організацію стажування, в тому числі на виплату стипендій інтернам відповідно до подання Управління кадрів Апарату.
До роботи з питань організації навчальних та презентаційних заходів, дозвілля, тощо можуть залучатися громадські організації за рахунок джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Стажування3.jpg
Стажування, як елемент управління персоналом, на державній службі набуло найбільшого використання за рахунок своїх формальних переваг.
За результатами стажування у державному органі державному службовцю, який пройшов стажування, видається довідка за результатами стажування для подання за основним місцем роботи, яка додається до особової справи та є підтвердженням виконання обов’язкового елементу службової кар’єри –підвищення рівня професійної компетентності державного службовця. Виміряти практичну користь від стажування державних службовців досить складно. Стосовно студентів, то будь-які практичні знання зажди стають у нагоді.
Оскільки на державній службі стажування укорінилося, варто його використовувати ще в третьому напрямі – замість випробовувального строку, який все одно під питанням з точки зору загального законодавства, встановлювати стажування новопризначених на посади державної служби. Попри їх відбір і визнання переможцями за результатами конкурсу, будь-який новий працівник потребує професійного навчання на початку своєї роботи на конкретній посаді.
