Без реклами Підтримати
Увійти
home-icon
Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
28.03.2024 11:01

Чи немає у вас зайвого композитора?

Олександр
Письменник

Питання до всіх

Я, зізнаюся, друзі, не поет, тим паче, не поет-пісняр. Але одного ранку проснувся з віршем у серці. Де й взялося це прекрасне диво — не знаю. Тільки встиг ввімкнути комп’ютер — вилилося хвилюючим текстом на екран. Перечитав, почистив, Ще, мабуть, десь треба підтесати/підстругати. Оцініть поети, критики, музиканти. Бо я зберіг той випадковий твір у комп’ютері, і геть забувся про його. Аж нині заглянув у гості до мене онук Богдан із своєю коханою дружиною, ніжною, тремтливою, як перший весняний паросток на свіжому вітерцю. Хлопець, який кохається у музиці, навіть пише якісь композиції.

Почитав мій твір молодий оцінювач. Покрутив головою і каже, що для їхнього музичного гурту така пісня не підходить. Буцімто, вони працюють не в тому ключі. Тим паче, буцімто у їхньої купихарактерний інший стиль, до того є свій штатний автор пісень, і вони йому не зраджують. Горланять тільки його речетативи...
Кажу, що, як мені видається, така пісня, як повітря потрібна нинішній молоді. Дзвінка, патріотична. А не їхні завивання вовками у лісі.
Чи немає у вас зайвого композитора?

Олександр Горобець.

Читайте такожНа чому заробляє, куди інвестує та за що судиться Ковальська. Інтерв’ю гендиректораБізнес-тиждень: зміни до держбюджету, поділ "Галі Балуваної" та зростання держборгуЗ окопів до проєкту національного масштабу: як ветеран розвиває новий вид туризму в Україні
—Ні, діду, — каже молодий родич, — нічого ти не розумієш у нинішніх піснях.
Що ж, можливо й так. Одначе, залишуся при своїй думці.
Оцініть і ви, друзі. Ось мій текст:
ДІВЧИНА — ВОГОНЬ!
Закипало літо ранніми житами,
Під бузком духм'яним продавали квас.
Я приїхав в гості до своєї мами…
Саме тут знічев'я і побачив Вас.
Ви світили щедро файними ногами
Так привабно, аж до лоскоту долонь.
‘’Хто ж це буде?’’ — справився у мами.
Відповідь вкусила: ’’Дівчина — Вогонь!’’
Я тепер шукаю на усіх усюдах
Щастя довгоноге, волооку лань.
Ось чому я зараз, хлопці, на Мальдівах…
Чи не бачив хто тут милу Ліду Хлань?
А вона знайшлася… командиром танку.
Полягла хоробра, дівчина — Вогонь.
Поспішу до військкомату від самого ранку.
Дайте зброю, я не залишусь осторонь.
І живуть зі мною у тіснім окопі,
До щемління серця, лоскоту долонь.
Мати моя рідна, ненька легкокрила,
І красуня Ліда, дівчина — Вогонь.
***
Публікую цю поетичну скалку, як вибух патріотичних емоцій на фоні безпощадної війни з агресором з єдиною метою: а, можливо, знайдеться серед людського загалу тонкошкіра музична душа, котра одяг поетичного слова вміло перелицює на скрипічні шати. Прочитайте ще раз, друзі, вірша і уявіть, як він може пісенно прозвучати. Де ти український Пагоніні?
Усі матеріали автора
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Популярне
Контакти
E-mail: [email protected]