Д. Павличко: з практики ''сірого кардинала''
Усе, що на віку було...
ЧОМУ ДМИТРО ПАВЛИЧКО ЗАБРАКУВАВ МОЮ ПЕРСОНУ НА ПОСТ ПЕРШОГО МІНІСТРА ІНФОРМАЦІЇ…
Люди рівня Дмитра Павличка помирають раз на століття, тому що й народжуються такі раз на віку. І я теж маю що про нього сказати, хоч зустрічалися всього декілька разів.
Було це тоді, коли Дмитро Васильович був при особливому портфелі — служив ’’сірим кардиналом’’ при Леонідові Кравчуку. Був, напевне, 1992, а, можливо, й 1993 рік. Ураз в Україні виникла ситуація, коли треба було ввести негайно посаду міністра Інформації для організації інтелектуального спротиву московщині. І ось ще одна з найближчих радниць Леоніда Макаровича пані Лариса Скорик якось розшукала мене по телефону і каже:
—Нам конче треба з вами переговорити, приїдьте негайно в адміністрацію президента, розшукайте кабінет з написом на дверях ’’Богдан Тернопільський’’.
Треба було підкорятися. Як не як — права рука глави держави, хоч я й головний редактор незалежного видання. Знаходжусь, буцімто, на безприв’язному утриманні, але…
Відшукав я потрібні табличку на високих дубових дверях. У кабінеті знаходиться Лариса Павлівна і смуглявий симпатичний чоловік з пильним поглядом чорних очей. Починається розмова. Пані Скорик каже, що вона хоче запропонувати мені посаду першого у відродженій українській молодій державі міністра Інформації. Позаяк саме їй доручено підшукати на цей пост потрібну особу. Розповідає, яким важливим є такий пост в Україні, котра нині знаходиться на своєрідному інформаційному роздоріжжі.
Що ж тут могло бути незрозумілим? Але, чесно кажучи, й мені не хотілося кидати напризволяще видання, котре з колишнього бойового листка КПУ мені вдалося вже перетворити на незалежне видання. Добитися того, що в чергу на публікацію в нас ставали посли головних демократичних держав. А це був для розумних людей ще той промовистий факт. Значить газета стала впливовою, її визнають, поважають. Ми вже подали заявку на те, щоб ’’Правду України’’ зробити двомовним виданням після 60 років її ганебної ролі головного зросійчувача республіки, а тепер і молодої держави. І головне — наклад видання став зростати, як на дріжджах.
До розмови підключився молодий та енергійний Богдан Тернопільський. Нині він, як я зумів примітити, трудиться ведучим на телеканалі ’’Прямий’’.
Домовились до того, що за добу чи дві я повинен бути на прийомі у Дмитра Васильовича Павличка. Він тоді трудився головою Комітету Верховної Ради України, а по суті вирішував усі найголовніші кадрові проблеми особисто при Президентові Леоніду Кравчуку.

Дмитро Павличко
На столі перед ’’сірим кардиналом’’ нової української влади лежала, здається, жовта тоненька папочка. В ній знаходились, напевне ж, різні ’’об’єктивки’’ на мене. За весь час розмови Павличко жодного разу не заглянув до них. Розмова тривала виключно про те, як вгамувати російську експансію нашого інформаційного поля. Я щиро викладав свою точку зору на цю проблему. Розмова тривала хвилин 45-50. Попрощалися весело посміхаючись один одному. Було видно, що головного розпорядника я явно не розчарував. Ось і все, що пам’ятаю із того далекого минулого.
Мою кандидатуру, як я зрозумів, пан поет не схвалив. Позаяк, більше з подібної проблеми мене ніхто й ніколи не тривожив. А мене, зізнаюся, це завжди хвилювало: чому? Чим я йому, головній довіреній особі глави держави, не вгодив? Тим паче, що обраний ним кандидат… у тім, тут краще промовчу…
І ось за років п’ятнадцять після тих подій, я якось іду на Київський книжковий ринок побіля Планетарію, а назустріч мені з в’язочкою першодруків з базару повертається Дмитро Васильович, поруч із ним крокував ще якийсь чоловік. Ось я й зненацька виріс на шляху пана Павличка. Він здивовано зупинився…
Кажу Дмитрові Васильовичу, що я є той і той. Сміючись, говорю, мовляв, співбесіду проходив на високу папаху, а за що забракований не повідомлений. Можливо б, хоч тепер особисто у вас міг би дізнатися, у чому, власне, полягав мій ґанч?
Дмитро Васильович якось, начебто, знизу глянув на мене своїми небесно синіми очима і доволі швидко, начебто ця відповідь у нього давно вже була готова, сказав:
—А як же ж я міг погодити на пост першого міністра Інформації відновленої Незалежної української держави головного редактора російськомовної газети? Та мене б мої колеги заклювали. — Через деяку паузу додав: — Хоча певною втіхою для вас може бути моє теперішнє визнання того, що з другим претендентом я явно помилився…
Ми ще раз щиро поусміхалися один одному і міцно потисли руки.
Тепер уже назавжди…
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 563
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 170
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 156
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 125
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 11260
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9973
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 7720
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5438
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5300