Не лізе до рота вареник з чужої кастрюлі

Отож, жуйте свій «вухатий хлібець» і для чого вам чіпати, переінакшувати на свій капризний, злодійський лад наші святі вареники.

Довго, скажу вам, пані й панове, вони не здавалися. Бо вже всі довкруги свої вивіски у столиці України на наш рідний лад переклали, а ця зашморгана «ВарєнічнаЯ» все не поступалася. Просилася під каменюку чи ломик славних наших хлопців з "С14"…

Але вчора проїжджаю вулицею і очам своїм не вірю. Комусь таки стала нарешті поперек горла російська транскрипція у вивісці, горить вогнем нова назва закладу: «ВАРЕНИЧНА. БАЛУВАНА ГАЛЯ».

О, так це вже зовсім інакше кіно. Не відомо, щоправда, що це за Галя, і звідки вона тут взялася. Але коли вже вам так хочеться саме Галі, то хай уже буде і так.

І чому, власне, саме балувана? А чому не «вередлива», «примхлива», «хтива», «химерна», «забаглива», «вимислива»? Що є рівноправним синонімом до слова «балувана». Хоча, втім, і так непогано. Головне – загадково…

Можливо, вона з гумористичного українського мюзиклу, де співається:

Галю всі хочуть, зваблюють очі,
Манять її вуста,
Марні надії - Галя все мріє,
Мила та не проста.
І хоч з'їжджають хлопці з розуму всі,
А Галя міцно всіх тримає в руці,
Не поспішає як завжди вона,
Бо наша Галя дуже балувана.

Галя, щоправда, буває ще й "балЮвана", оскільки дуже полюбляє балі...

Щоправда, тут важливо не потрапити під дію відомого українського прислів'я: "Хто замолоду балує, той під старість старцює!"

Прошу, пане офіціанте, за мій рахунок подайте вареників у сметані для того, хто став автором даного незамацаного бренду!