В екзилі пишеться краще...
Замітки з приводу нового лауреата літературної премії, якого визначив Шепвченківський комітет, його своїм указом має затвердити глава держави...
Стало відомо, друзі, що лауреатом найпрестижнішої в Україніпремії Імені Тараса Шевченка в галузі літератури стала українка із Мюнхена ЕммаІванівна Андієвська. Їй нинішнього року виповниться 87 літ. Удостоєна вона заряд книжок. А їх у неї лише поетичних збірок, здається, двадцять дев’ять, а щеє й романи, пів десятка творів малої прози. Окрім того, вона автор тисячхудожніх полотен. Одне слово, як казав мій один знайомий дідусь – заслужонна...
Можливо, й справді достойна. Якщо не брати до уваги дочасновикинуту з конкурсу книгу Галини Тарасюк«Зоря моя вечірняя, або Пророк і Марія» про генія Шевченка і становленняукраїнського духовності в Україні. Але це просто до слова… і всього лише мояприватна думка…
Звичайно, що Емма Іванівна цілком заслужила на відзнакувартістю у 150 тисяч гривень з державного бюджету, бо вона вже ген-ген скількиліт трудиться в царині художньої творчості. Я особисто пам’ятаю її ще зі своєїшкільної парти, з кінця шістдесятих років минулого століття, коли захоплювавсявіршуванням і вивчив на пам'ять такого невеличкого віршика «Хвилі». Він подивувавмене тим, що був на шістнадцять рядків, алемав лише одну крапку в кінці цієї довгої строфи. А загалом це було поетичнеполотно природи такого ось змісту:
Від клена доколони – високо,
По схилутечія крізь листя
То літом баб’ячим,то вусиком
Мерещиться,щоб стать смолистіш,
Щоб іскрувилущити з кахлі,
Вмуровану врухомі мури…
Я тут у кінці поставив, як бачимо, три крапки, у пані поеткистоїть там кома, і все лірично нав’язується далі колоритними образами,додається й додається новими ліричними кларнетами. Мені тоді дуже це подобалось.

Лауреатка шевченківської премії України за 2017 рік, поетка, українка із Мюнхена Емма Андієвська
Уже й не знаю звідкіля той віршикприбився до мене. А я лише нещодавно дізнався, що він уперше був опублікованийу №7, 1961 журналу «Сучасність», на відкритті номера. Це був емігрантськиймодний серед прогресивних українців часопис, який видавався у Мюнхені, демешкала тоді ще молода пані Емма. Вона тільки вийшла заміж за відомого українськогоемігрантського літературознавця ІванаКошелівця (1907-1999). Іван Максимович був першим і багатолітнім редактором журналу«Сучасність». Ось і дозволив, що називається, розмістити три невеличкі поезії уномері…
Нова лауреатка родом із Донбасу,одначе ще з юних літ зробила вибір у бік свого кревного українства і на ційстезі добилася величезних успіхів. Пройшла велику життєву школу, мешкаючи помимоУкраїни з 1931 по 1943 рік і в США, і в ФРН. Але в творчості її завжди основускладала й складає любов до України, до її людей, нашої неповторної, барвистоїприроди. Фахівці з літературознавства стверджують, що Емма Іванівна має свій,притаманний лише їй одній, індивідуальний спосіб передачі і мовно-стилістичних образів,і смислових асоціацій, в тому числі й у її картинах на полотні, без чого вонатакож не уявляє себе. У неї своя манера письма,своя система подачі барв і смислових навантажень. Одне слово, митець від Бога. Хочадехто із критиків явно перебільшує, готуючи цілі трактати з приводу того, якналежить читати вірші Емми Андієвської. Вони й без будь-яких літературнихзнань сприймаються легко і зрозуміло…
Шевченківська премія представницілітератури з числа авторів діаспори – це нагорода всім, хто за різних обставинзалишив рідний край і продовжив творчо на нього працювати. Завжди, щомиті…
Щиро вітаю із цією відзнакоювелику поетесу, письменницю, художника!
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 170
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 145
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 138
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8729
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7629
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 7191
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3763
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3567