В екзилі пишеться краще...
Замітки з приводу нового лауреата літературної премії, якого визначив Шепвченківський комітет, його своїм указом має затвердити глава держави...
Стало відомо, друзі, що лауреатом найпрестижнішої в Україніпремії Імені Тараса Шевченка в галузі літератури стала українка із Мюнхена ЕммаІванівна Андієвська. Їй нинішнього року виповниться 87 літ. Удостоєна вона заряд книжок. А їх у неї лише поетичних збірок, здається, двадцять дев’ять, а щеє й романи, пів десятка творів малої прози. Окрім того, вона автор тисячхудожніх полотен. Одне слово, як казав мій один знайомий дідусь – заслужонна...
Можливо, й справді достойна. Якщо не брати до уваги дочасновикинуту з конкурсу книгу Галини Тарасюк«Зоря моя вечірняя, або Пророк і Марія» про генія Шевченка і становленняукраїнського духовності в Україні. Але це просто до слова… і всього лише мояприватна думка…
Звичайно, що Емма Іванівна цілком заслужила на відзнакувартістю у 150 тисяч гривень з державного бюджету, бо вона вже ген-ген скількиліт трудиться в царині художньої творчості. Я особисто пам’ятаю її ще зі своєїшкільної парти, з кінця шістдесятих років минулого століття, коли захоплювавсявіршуванням і вивчив на пам'ять такого невеличкого віршика «Хвилі». Він подивувавмене тим, що був на шістнадцять рядків, алемав лише одну крапку в кінці цієї довгої строфи. А загалом це було поетичнеполотно природи такого ось змісту:
Від клена доколони – високо,
По схилутечія крізь листя
То літом баб’ячим,то вусиком
Мерещиться,щоб стать смолистіш,
Щоб іскрувилущити з кахлі,
Вмуровану врухомі мури…
Я тут у кінці поставив, як бачимо, три крапки, у пані поеткистоїть там кома, і все лірично нав’язується далі колоритними образами,додається й додається новими ліричними кларнетами. Мені тоді дуже це подобалось.

Лауреатка шевченківської премії України за 2017 рік, поетка, українка із Мюнхена Емма Андієвська
Уже й не знаю звідкіля той віршикприбився до мене. А я лише нещодавно дізнався, що він уперше був опублікованийу №7, 1961 журналу «Сучасність», на відкритті номера. Це був емігрантськиймодний серед прогресивних українців часопис, який видавався у Мюнхені, демешкала тоді ще молода пані Емма. Вона тільки вийшла заміж за відомого українськогоемігрантського літературознавця ІванаКошелівця (1907-1999). Іван Максимович був першим і багатолітнім редактором журналу«Сучасність». Ось і дозволив, що називається, розмістити три невеличкі поезії уномері…
Нова лауреатка родом із Донбасу,одначе ще з юних літ зробила вибір у бік свого кревного українства і на ційстезі добилася величезних успіхів. Пройшла велику життєву школу, мешкаючи помимоУкраїни з 1931 по 1943 рік і в США, і в ФРН. Але в творчості її завжди основускладала й складає любов до України, до її людей, нашої неповторної, барвистоїприроди. Фахівці з літературознавства стверджують, що Емма Іванівна має свій,притаманний лише їй одній, індивідуальний спосіб передачі і мовно-стилістичних образів,і смислових асоціацій, в тому числі й у її картинах на полотні, без чого вонатакож не уявляє себе. У неї своя манера письма,своя система подачі барв і смислових навантажень. Одне слово, митець від Бога. Хочадехто із критиків явно перебільшує, готуючи цілі трактати з приводу того, якналежить читати вірші Емми Андієвської. Вони й без будь-яких літературнихзнань сприймаються легко і зрозуміло…
Шевченківська премія представницілітератури з числа авторів діаспори – це нагорода всім, хто за різних обставинзалишив рідний край і продовжив творчо на нього працювати. Завжди, щомиті…
Щиро вітаю із цією відзнакоювелику поетесу, письменницю, художника!
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 16228
-
Суд наказав знести відпочинковий комплекс на Дніпрі у Києві
Бізнес 15374
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
11908
-
Reuters дізналося зміст нового пакета санкцій ЄС проти Росії
Бізнес 6334
-
Україна переходить до остаточного знищення Чорноморського флоту
Думка 5920