Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
-Що ж тут не зрозумілого? Хто як говорить, той те і є…
-Це ж як? – уточняю здивовано.
-У людей, будьте певні, усе так, як і у тварин. Якщо хрюкає, значить хто? Зрозуміло ж, свиня. Якщо гавкає – собака. Коли крякає – качка, коли гелгочить – гусак, а кукурікає - півень. У людей - якщо «как?» та "как?" - рузький, коли «шокає» - українець, коли через слово від людини чути «пшиязнь», або «*урва», знай що то є поляк…
Не так давно, готуючи статтю про видатного мовознавця, всесвітньо відомого славіста, професора Гарварду і Колумбії, знаменитого вихідця з Харкова Юрія Шевельова (Хто ви, містер Шевельов?-http://www.istpravda.com.ua/…/www…/columns/2013/09/4/135757/ ), я обмовився про те, що колишня наша перша українська столиця періоду, коли там мешкав Юрій Володимирович, була геть україномовною. Йдеться, передусім, про часи Другої світової війни. Я у тій статті тоді написав, що для ілюстрації цього факту – себто, документального доказу українського Харкова, маю навіть шикарний фотодокумент.
Одначе, коли написав стаття і почав виставляти її у Фейсбук і на сайти, де розмішені мої блоги, виявилося: світлини в комп’ютері нема, просто кудись зникла. Я все тоді перешукав, і безрезультатно. Але вам, друзі мої читачі, пообіцяв, віднайду, з’явиться фото – обов’язково покажу всім.
І ось цей гарний день прийшов. Випадково наткнувся на фотодокумент. Ось він – виставляю його. Це трофейний знімок німецького вояки, котрий конфіскували. Зроблений він швидше за все 1942 року. На ньому зображено куточок центру Харкова. Зверніть увагу, на фото видно всього лише декілька документів німецької окупаційної адміністрації, розвішаних на вулиці, фото німецького офіцера, як реклама, мабуть, фотоательє, а все інше – написи оголошень, реклама - українською, українською, і виключно нашою рідною українською мовою. Яскравий і переконливий доказ Харкова, як глибоко українського міста.

До початку останньої російсько-української війни я вів на Інтернет ресурсі міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы» свій власний блог. Якось підготувавши статтю про те, що в Україні має панувати лише одна-єдина українська мова, я ілюстрував публікацію якраз цим трофейним фото. Мовляв, дивіться московіти, як було за німецької окупації в українському Харкові – він тоді блискавично відродився національно після вашого московського душительства. Боже ж ти мій, що тоді почалося в коментарях до тієї публікації. Як вони, рашомовні, мене лишень не обзивали, якого бруду не лили. Писали петиції до керівництва редакції, з вимогою заборонити мені публікуватися. Закрити для мене «ЭХО Москвы», що, власне, згодом і сталося…
Утім, фотофакт річ уперта.
Дивіться, оцінюйте самі, друзі, панове…
Звичайно, що я хотів би приїхати в нинішній Харків, де б спостерігалася нині точно така ж ситуація, яка склалася з вуличною рекламою у період Другої світової війни. Але напевне знаю, що подібне не трапиться до тих пір, поки там при владі будуть москофіли, різні Гепи, Допи і така ж дика шантрапа.
26.01.2018 12:10
Чому свиня не кукурікає?
До проблеми української мови у Харкові.
На питання про мовну ситуацію та ідентичність особистостей, мій один добрий сільський знайомий про це каже так:-Що ж тут не зрозумілого? Хто як говорить, той те і є…
-Це ж як? – уточняю здивовано.
-У людей, будьте певні, усе так, як і у тварин. Якщо хрюкає, значить хто? Зрозуміло ж, свиня. Якщо гавкає – собака. Коли крякає – качка, коли гелгочить – гусак, а кукурікає - півень. У людей - якщо «как?» та "как?" - рузький, коли «шокає» - українець, коли через слово від людини чути «пшиязнь», або «*урва», знай що то є поляк…
Не так давно, готуючи статтю про видатного мовознавця, всесвітньо відомого славіста, професора Гарварду і Колумбії, знаменитого вихідця з Харкова Юрія Шевельова (Хто ви, містер Шевельов?-http://www.istpravda.com.ua/…/www…/columns/2013/09/4/135757/ ), я обмовився про те, що колишня наша перша українська столиця періоду, коли там мешкав Юрій Володимирович, була геть україномовною. Йдеться, передусім, про часи Другої світової війни. Я у тій статті тоді написав, що для ілюстрації цього факту – себто, документального доказу українського Харкова, маю навіть шикарний фотодокумент.
Одначе, коли написав стаття і почав виставляти її у Фейсбук і на сайти, де розмішені мої блоги, виявилося: світлини в комп’ютері нема, просто кудись зникла. Я все тоді перешукав, і безрезультатно. Але вам, друзі мої читачі, пообіцяв, віднайду, з’явиться фото – обов’язково покажу всім.
І ось цей гарний день прийшов. Випадково наткнувся на фотодокумент. Ось він – виставляю його. Це трофейний знімок німецького вояки, котрий конфіскували. Зроблений він швидше за все 1942 року. На ньому зображено куточок центру Харкова. Зверніть увагу, на фото видно всього лише декілька документів німецької окупаційної адміністрації, розвішаних на вулиці, фото німецького офіцера, як реклама, мабуть, фотоательє, а все інше – написи оголошень, реклама - українською, українською, і виключно нашою рідною українською мовою. Яскравий і переконливий доказ Харкова, як глибоко українського міста.

До початку останньої російсько-української війни я вів на Інтернет ресурсі міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы» свій власний блог. Якось підготувавши статтю про те, що в Україні має панувати лише одна-єдина українська мова, я ілюстрував публікацію якраз цим трофейним фото. Мовляв, дивіться московіти, як було за німецької окупації в українському Харкові – він тоді блискавично відродився національно після вашого московського душительства. Боже ж ти мій, що тоді почалося в коментарях до тієї публікації. Як вони, рашомовні, мене лишень не обзивали, якого бруду не лили. Писали петиції до керівництва редакції, з вимогою заборонити мені публікуватися. Закрити для мене «ЭХО Москвы», що, власне, згодом і сталося…
Утім, фотофакт річ уперта.
Дивіться, оцінюйте самі, друзі, панове…
Звичайно, що я хотів би приїхати в нинішній Харків, де б спостерігалася нині точно така ж ситуація, яка склалася з вуличною рекламою у період Другої світової війни. Але напевне знаю, що подібне не трапиться до тих пір, поки там при владі будуть москофіли, різні Гепи, Допи і така ж дика шантрапа.
***
Примітка: Мораль моєї замітки,насамперед її заголовку полягає в тому, що люди не свині. Свою ідентичність,мову вони вибирають самі. Яку їм диктує душа і серце, їх високі патріотичніпочуття.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг Наталія Сидоренко 14:49
- Чому тайм-менеджмент більше не працює і що прийшло йому на зміну Олександр Скнар 09:11
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
Топ за тиждень
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 251
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 236
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд 110
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 95
Популярне
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 7179
-
Засновника найбільшого криптомайнера Росії BitRiver заарештували за ухилення від податків
Бізнес 2061
-
Угорщина оскаржила в суді заборону на імпорт російського газу
Бізнес 1935
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1621
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1565
Контакти
E-mail: [email protected]
