Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
-Що ж тут не зрозумілого? Хто як говорить, той те і є…
-Це ж як? – уточняю здивовано.
-У людей, будьте певні, усе так, як і у тварин. Якщо хрюкає, значить хто? Зрозуміло ж, свиня. Якщо гавкає – собака. Коли крякає – качка, коли гелгочить – гусак, а кукурікає - півень. У людей - якщо «как?» та "как?" - рузький, коли «шокає» - українець, коли через слово від людини чути «пшиязнь», або «*урва», знай що то є поляк…
Не так давно, готуючи статтю про видатного мовознавця, всесвітньо відомого славіста, професора Гарварду і Колумбії, знаменитого вихідця з Харкова Юрія Шевельова (Хто ви, містер Шевельов?-http://www.istpravda.com.ua/…/www…/columns/2013/09/4/135757/ ), я обмовився про те, що колишня наша перша українська столиця періоду, коли там мешкав Юрій Володимирович, була геть україномовною. Йдеться, передусім, про часи Другої світової війни. Я у тій статті тоді написав, що для ілюстрації цього факту – себто, документального доказу українського Харкова, маю навіть шикарний фотодокумент.
Одначе, коли написав стаття і почав виставляти її у Фейсбук і на сайти, де розмішені мої блоги, виявилося: світлини в комп’ютері нема, просто кудись зникла. Я все тоді перешукав, і безрезультатно. Але вам, друзі мої читачі, пообіцяв, віднайду, з’явиться фото – обов’язково покажу всім.
І ось цей гарний день прийшов. Випадково наткнувся на фотодокумент. Ось він – виставляю його. Це трофейний знімок німецького вояки, котрий конфіскували. Зроблений він швидше за все 1942 року. На ньому зображено куточок центру Харкова. Зверніть увагу, на фото видно всього лише декілька документів німецької окупаційної адміністрації, розвішаних на вулиці, фото німецького офіцера, як реклама, мабуть, фотоательє, а все інше – написи оголошень, реклама - українською, українською, і виключно нашою рідною українською мовою. Яскравий і переконливий доказ Харкова, як глибоко українського міста.
До початку останньої російсько-української війни я вів на Інтернет ресурсі міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы» свій власний блог. Якось підготувавши статтю про те, що в Україні має панувати лише одна-єдина українська мова, я ілюстрував публікацію якраз цим трофейним фото. Мовляв, дивіться московіти, як було за німецької окупації в українському Харкові – він тоді блискавично відродився національно після вашого московського душительства. Боже ж ти мій, що тоді почалося в коментарях до тієї публікації. Як вони, рашомовні, мене лишень не обзивали, якого бруду не лили. Писали петиції до керівництва редакції, з вимогою заборонити мені публікуватися. Закрити для мене «ЭХО Москвы», що, власне, згодом і сталося…
Утім, фотофакт річ уперта.
Дивіться, оцінюйте самі, друзі, панове…
Звичайно, що я хотів би приїхати в нинішній Харків, де б спостерігалася нині точно така ж ситуація, яка склалася з вуличною рекламою у період Другої світової війни. Але напевне знаю, що подібне не трапиться до тих пір, поки там при владі будуть москофіли, різні Гепи, Допи і така ж дика шантрапа.
26.01.2018 12:10
Чому свиня не кукурікає?
До проблеми української мови у Харкові.
На питання про мовну ситуацію та ідентичність особистостей, мій один добрий сільський знайомий про це каже так:-Що ж тут не зрозумілого? Хто як говорить, той те і є…
-Це ж як? – уточняю здивовано.
-У людей, будьте певні, усе так, як і у тварин. Якщо хрюкає, значить хто? Зрозуміло ж, свиня. Якщо гавкає – собака. Коли крякає – качка, коли гелгочить – гусак, а кукурікає - півень. У людей - якщо «как?» та "как?" - рузький, коли «шокає» - українець, коли через слово від людини чути «пшиязнь», або «*урва», знай що то є поляк…
Не так давно, готуючи статтю про видатного мовознавця, всесвітньо відомого славіста, професора Гарварду і Колумбії, знаменитого вихідця з Харкова Юрія Шевельова (Хто ви, містер Шевельов?-http://www.istpravda.com.ua/…/www…/columns/2013/09/4/135757/ ), я обмовився про те, що колишня наша перша українська столиця періоду, коли там мешкав Юрій Володимирович, була геть україномовною. Йдеться, передусім, про часи Другої світової війни. Я у тій статті тоді написав, що для ілюстрації цього факту – себто, документального доказу українського Харкова, маю навіть шикарний фотодокумент.
Одначе, коли написав стаття і почав виставляти її у Фейсбук і на сайти, де розмішені мої блоги, виявилося: світлини в комп’ютері нема, просто кудись зникла. Я все тоді перешукав, і безрезультатно. Але вам, друзі мої читачі, пообіцяв, віднайду, з’явиться фото – обов’язково покажу всім.
І ось цей гарний день прийшов. Випадково наткнувся на фотодокумент. Ось він – виставляю його. Це трофейний знімок німецького вояки, котрий конфіскували. Зроблений він швидше за все 1942 року. На ньому зображено куточок центру Харкова. Зверніть увагу, на фото видно всього лише декілька документів німецької окупаційної адміністрації, розвішаних на вулиці, фото німецького офіцера, як реклама, мабуть, фотоательє, а все інше – написи оголошень, реклама - українською, українською, і виключно нашою рідною українською мовою. Яскравий і переконливий доказ Харкова, як глибоко українського міста.
До початку останньої російсько-української війни я вів на Інтернет ресурсі міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы» свій власний блог. Якось підготувавши статтю про те, що в Україні має панувати лише одна-єдина українська мова, я ілюстрував публікацію якраз цим трофейним фото. Мовляв, дивіться московіти, як було за німецької окупації в українському Харкові – він тоді блискавично відродився національно після вашого московського душительства. Боже ж ти мій, що тоді почалося в коментарях до тієї публікації. Як вони, рашомовні, мене лишень не обзивали, якого бруду не лили. Писали петиції до керівництва редакції, з вимогою заборонити мені публікуватися. Закрити для мене «ЭХО Москвы», що, власне, згодом і сталося…
Утім, фотофакт річ уперта.
Дивіться, оцінюйте самі, друзі, панове…
Звичайно, що я хотів би приїхати в нинішній Харків, де б спостерігалася нині точно така ж ситуація, яка склалася з вуличною рекламою у період Другої світової війни. Але напевне знаю, що подібне не трапиться до тих пір, поки там при владі будуть москофіли, різні Гепи, Допи і така ж дика шантрапа.
***
Примітка: Мораль моєї замітки,насамперед її заголовку полягає в тому, що люди не свині. Свою ідентичність,мову вони вибирають самі. Яку їм диктує душа і серце, їх високі патріотичніпочуття.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак вчора о 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін вчора о 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко вчора о 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда вчора о 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
Топ за тиждень
Популярне
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2257
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2018
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1854
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1573
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1495
Контакти
E-mail: [email protected]