Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
-Що ж тут не зрозумілого? Хто як говорить, той те і є…
-Це ж як? – уточняю здивовано.
-У людей, будьте певні, усе так, як і у тварин. Якщо хрюкає, значить хто? Зрозуміло ж, свиня. Якщо гавкає – собака. Коли крякає – качка, коли гелгочить – гусак, а кукурікає - півень. У людей - якщо «как?» та "как?" - рузький, коли «шокає» - українець, коли через слово від людини чути «пшиязнь», або «*урва», знай що то є поляк…
Не так давно, готуючи статтю про видатного мовознавця, всесвітньо відомого славіста, професора Гарварду і Колумбії, знаменитого вихідця з Харкова Юрія Шевельова (Хто ви, містер Шевельов?-http://www.istpravda.com.ua/…/www…/columns/2013/09/4/135757/ ), я обмовився про те, що колишня наша перша українська столиця періоду, коли там мешкав Юрій Володимирович, була геть україномовною. Йдеться, передусім, про часи Другої світової війни. Я у тій статті тоді написав, що для ілюстрації цього факту – себто, документального доказу українського Харкова, маю навіть шикарний фотодокумент.
Одначе, коли написав стаття і почав виставляти її у Фейсбук і на сайти, де розмішені мої блоги, виявилося: світлини в комп’ютері нема, просто кудись зникла. Я все тоді перешукав, і безрезультатно. Але вам, друзі мої читачі, пообіцяв, віднайду, з’явиться фото – обов’язково покажу всім.
І ось цей гарний день прийшов. Випадково наткнувся на фотодокумент. Ось він – виставляю його. Це трофейний знімок німецького вояки, котрий конфіскували. Зроблений він швидше за все 1942 року. На ньому зображено куточок центру Харкова. Зверніть увагу, на фото видно всього лише декілька документів німецької окупаційної адміністрації, розвішаних на вулиці, фото німецького офіцера, як реклама, мабуть, фотоательє, а все інше – написи оголошень, реклама - українською, українською, і виключно нашою рідною українською мовою. Яскравий і переконливий доказ Харкова, як глибоко українського міста.

До початку останньої російсько-української війни я вів на Інтернет ресурсі міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы» свій власний блог. Якось підготувавши статтю про те, що в Україні має панувати лише одна-єдина українська мова, я ілюстрував публікацію якраз цим трофейним фото. Мовляв, дивіться московіти, як було за німецької окупації в українському Харкові – він тоді блискавично відродився національно після вашого московського душительства. Боже ж ти мій, що тоді почалося в коментарях до тієї публікації. Як вони, рашомовні, мене лишень не обзивали, якого бруду не лили. Писали петиції до керівництва редакції, з вимогою заборонити мені публікуватися. Закрити для мене «ЭХО Москвы», що, власне, згодом і сталося…
Утім, фотофакт річ уперта.
Дивіться, оцінюйте самі, друзі, панове…
Звичайно, що я хотів би приїхати в нинішній Харків, де б спостерігалася нині точно така ж ситуація, яка склалася з вуличною рекламою у період Другої світової війни. Але напевне знаю, що подібне не трапиться до тих пір, поки там при владі будуть москофіли, різні Гепи, Допи і така ж дика шантрапа.
26.01.2018 12:10
Чому свиня не кукурікає?
До проблеми української мови у Харкові.
На питання про мовну ситуацію та ідентичність особистостей, мій один добрий сільський знайомий про це каже так:-Що ж тут не зрозумілого? Хто як говорить, той те і є…
-Це ж як? – уточняю здивовано.
-У людей, будьте певні, усе так, як і у тварин. Якщо хрюкає, значить хто? Зрозуміло ж, свиня. Якщо гавкає – собака. Коли крякає – качка, коли гелгочить – гусак, а кукурікає - півень. У людей - якщо «как?» та "как?" - рузький, коли «шокає» - українець, коли через слово від людини чути «пшиязнь», або «*урва», знай що то є поляк…
Не так давно, готуючи статтю про видатного мовознавця, всесвітньо відомого славіста, професора Гарварду і Колумбії, знаменитого вихідця з Харкова Юрія Шевельова (Хто ви, містер Шевельов?-http://www.istpravda.com.ua/…/www…/columns/2013/09/4/135757/ ), я обмовився про те, що колишня наша перша українська столиця періоду, коли там мешкав Юрій Володимирович, була геть україномовною. Йдеться, передусім, про часи Другої світової війни. Я у тій статті тоді написав, що для ілюстрації цього факту – себто, документального доказу українського Харкова, маю навіть шикарний фотодокумент.
Одначе, коли написав стаття і почав виставляти її у Фейсбук і на сайти, де розмішені мої блоги, виявилося: світлини в комп’ютері нема, просто кудись зникла. Я все тоді перешукав, і безрезультатно. Але вам, друзі мої читачі, пообіцяв, віднайду, з’явиться фото – обов’язково покажу всім.
І ось цей гарний день прийшов. Випадково наткнувся на фотодокумент. Ось він – виставляю його. Це трофейний знімок німецького вояки, котрий конфіскували. Зроблений він швидше за все 1942 року. На ньому зображено куточок центру Харкова. Зверніть увагу, на фото видно всього лише декілька документів німецької окупаційної адміністрації, розвішаних на вулиці, фото німецького офіцера, як реклама, мабуть, фотоательє, а все інше – написи оголошень, реклама - українською, українською, і виключно нашою рідною українською мовою. Яскравий і переконливий доказ Харкова, як глибоко українського міста.

До початку останньої російсько-української війни я вів на Інтернет ресурсі міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы» свій власний блог. Якось підготувавши статтю про те, що в Україні має панувати лише одна-єдина українська мова, я ілюстрував публікацію якраз цим трофейним фото. Мовляв, дивіться московіти, як було за німецької окупації в українському Харкові – він тоді блискавично відродився національно після вашого московського душительства. Боже ж ти мій, що тоді почалося в коментарях до тієї публікації. Як вони, рашомовні, мене лишень не обзивали, якого бруду не лили. Писали петиції до керівництва редакції, з вимогою заборонити мені публікуватися. Закрити для мене «ЭХО Москвы», що, власне, згодом і сталося…
Утім, фотофакт річ уперта.
Дивіться, оцінюйте самі, друзі, панове…
Звичайно, що я хотів би приїхати в нинішній Харків, де б спостерігалася нині точно така ж ситуація, яка склалася з вуличною рекламою у період Другої світової війни. Але напевне знаю, що подібне не трапиться до тих пір, поки там при владі будуть москофіли, різні Гепи, Допи і така ж дика шантрапа.
***
Примітка: Мораль моєї замітки,насамперед її заголовку полягає в тому, що люди не свині. Свою ідентичність,мову вони вибирають самі. Яку їм диктує душа і серце, їх високі патріотичніпочуття.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
Топ за тиждень
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 95
Популярне
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 21695
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 15848
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13811
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6539
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5993
Контакти
E-mail: [email protected]