Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.09.2017 16:35

Чи можна перемогти ворога, стоячи перед ним навколішки?

Закулісся ідеї беззбройного витіснення бойовиків з окупованої території Донбасу. Маячня, але... оригінальна...


Сьогодні на світанку прочитав одну загадкову і мало ймовірну ідею щодо звільнення Донбасу від бандитів. Мабуть, вона автору наснилася, але все ж цікава. З деталями ознайомитесь у моїй публікації щодо цього, яка розміщена на ресурсі міжнародної радіостанції « ЭХО Москви», де до 2014 року я друкувався регулярно. Аж до 21 травня вище названого року. Вранці,  о 7 годині 45 хвилин,  я виставив у своєму блозі ЭМ ось цей пост «Чем на самом деле занимались сотрудники LifeNews под Краматорском? Видеодоказательство», читати тут - http://echo.msk.ru/blog/jura777/1324262-echo/

У радакції «ЕХА…» мою статтю виставили на саме лобне місце – під заголовок сайту. Годині за дві на лічельнику прочитань уже значилося майже 30 тисяч ознайомлень. Я подався у своїх справах, і лише під обід вирішив заглянути: а скільки ж людей прочитали статтю? Одначе на моє здивування виявив, що моєї статті на платформі Інтернет видання  моєї статті уже не було взагалі. Як корова язиком злизала. На тому місц, де раніше розміщалася моя стаття, тепер красувалася писанина   головного редактора телеканалу  LifeNews, пропагандиста ідей Кремля, котрий на чому світ стояв лаяв… мене за начебто брехню. Поруч було розміщено такого ж змісту публікацію власкора «Комсомольськой правд ы» з Донбасу, котрий буцімто спростовував усе написане мною. В його публікації вперше тоді було названо ополченця з Росії з кличкою-позивним «Моторола». Читачі – кремлівські ортодокси, що є слів поганих в їхньому «язику» розпікали мене. Під вечір на тому ж таки лобному місці сайта було виставлено публічну заяву головного редактора «ЭХА Москвы» Олексія Венедіктова. Вона називалася «По поводу публікации статьи Александра Горобца». Він писав, що редакція «шкодує за тим, що опублікувала» пост мого блога, попередньо досконально не вникнувши в суть його тексту…

З часом мені вдалося вияснити, що ж насправді сталося тоді у Москві.

Виявилося, що саме в той день Владімір Путін перебував у Пекіні. Чи сам прочитав в Інтернеті, чи йому підсунули роздруківку мого поста, Вождь і вчитель орків був страшенно роздратований. Зателефонував у Кремль главі своєї адміністрації п. Володіну, здається, дав команду негайно викликати на килим Ол. Венедіктова, одне слово, добряче провчити «ЭХО Москвы» , аби начебто ліберали надалі  не друкували подібних «дурниць». Олексій Олексійович змушений був нести свою, даруйте на слові,  ср**у в Кремль для биття. Пісочили його там довго і жахливо. Припекли йому, либонь, добряче,  бо історія не знала ще такого за без малого тридцять літ існування незалежної редакції (окрім,маубть, від  «Газпрому», звідки черпаються гроші на радіостанцію), щоб головред видання спростовував якусь там публікацію. І його заступник, редактор сайту, до речі, - також.

Для « ЭХА…» цим усе не зак і нчилося. Почалося цькування редакції Дм. Кисельовим і його шизофренійною командую на телеканалах групи «Россия», пропагандистським помийним відстійником LifeNews , особливо настирливо і по-ворожому телекампанією «Звезда», відвертими прислужниками Путлєра з «Московского комсомольца», «Комсомольськой правды», московітськими психо-патріотичними Інтернет виданнями  та іншими прибічниками ідеї наступу на Україну, прирощуванням нових земель до імперії. З`явилася хвороблива ідея закриття радіостанції та її дражливого для хворої на фашизм нового розливу сайту, який начебто надає слово ворогам створення Великої Росії.  Прибічники Путлєра і Білокам`яній,  перед приміщенням редакції «ЭХА Москвы», на високій щоглі встановили… унітаз. Кожен, хто поділяв ідею блокування роботи редакції, мав підійти і посмикати за ланцюжок. Себто, змити «»ЭХО…» в каналізацію…

Вилаштовувалися цілі черги бажаючих проявити свій путлєровський психо-патріотизм…

До честі московських співробітників редакції, вони не зателефонували мені, не написали жодного листа на мою адресу. Більше того,  навіть не закрили мого блогу на своєму Інтернет ресурсі.  Думаю, колеги мої розуміли, що все це хворобливий угар засліплення владою окремими людцями, великодержавна параноя. На один із виставлених після всіх подій мій матеріал, здається, на культурно-мистецькі теми, черговий редактор написав кілька слів: «Треба зачекати з публікаціями. Вас записано «нагорі» до числа «екстремістів». Публікація зашкодить нашому відновленню репутації у влади».

Сьогодні вранці я підготував пост з приводу ідеї колишнього народного депутата України М. Габаря, котру вичитав у стрічці Фейсбуку. Десь там у Москві аж до обіду вирішувалося, чи пропускати мене на сторінки « ЭХА…», чи ні. Як бачите, опублікували…

(Перепрошу за те, що подаю матеріал без перекладу на українську)

http://echo.msk.ru/blog/jura777/2052386-echo/

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net