Як німецькою: "Поїхав би ти додому, чоловіче..."?

ЧОМУ БЕЗЧИНСТВУЄ НІМЕЦЬКИЙ ПОСОЛ В УКРАЇНІ пан РАЙХЕЛЬ

Давайте вдумаємось у те, що насправді сказав німецький посол в Україні Ернст Райхель. Він заявив, що, мовляв, ніякої російської окупації української території немає. Що на теренах, які утримуються нині російсько-терористичними бандами немає ніякої війни. Що начебто мільйони українських громадян, які покинувши свої розгромлені домівки розбрелися по всьому світу безпричинно: вони, або психічно хворі, або шизофреники. Я тільки не можу зрозуміти, куди цьому рафінованому німецькому дипломату подіти 10 000 трупів українців, які полягли в боях за свою Батьківщину? Може нехай би сказав, що вони самі закопалися в трунах під землю…

Тільки цинічна і нікчемна людина може, не звертаючи уваги на ці страхітливі жертви України, що є вельми значимим фактом сучасної історії, порівнювати ситуацію в нинішньому Донбасі з подіями 1990 року, під час приєднання НДР і Західного Берліну до ФРН. Тоді дійсно, в ході перших там багатопартійних виборів, можливо, десь і не було на флагштках державних символів ФРН, і водночас продовжувався активний вивід військ СРСР з дислокованих десятиліттями гарнізонів. Але нехай цей горе-дипломат, а швидше за все, мабуть, звичайний московітський фанфарист, приведе бодай один приклад того, коли радянські окупанти хоч одному німцю прищемили щось там, чи хоч би зумисне наступили на ногу. За цим розлученням стояв так званий міжнародний договір за формулою «Два плюс чотири». Його, як відомо, підписали НДР і ФРН, а крім того, Великобританія, США, Франція і СРСР. Себто, за тим возз’єднанням стояли світові гіганти того часу, все проводилося в рамках міжнародного юридичного права. Тут же всім править безжалісний закон смерті: виживе той, хто першим вистрілить.  

Нехай цей нешанований особисто мною пан Рейхель візьме український прапор і спробує проїхати з ним бодай кілометр-другий по окупованій рашистами-терористами території, як тут же він, мабуть, попрощається з життям. А посол же, як бачимо, карлючачи гарну пику за геть паршивої дипломатичної гри, пропагує, що вибори на загарбаних територіях можна проводити за українськими законами. За добу після того, як лише в районі містечка Авдіївка по українській багатостраждальній території було зроблено тисячі залпів з найпотужніших вогнепальних засобів  

Знаєте звідкіля ця безглузда впертість у діях дипломата?

А від того, що різні наші примітивні мухомори і каракатиці, як вороння у надвечір`я зненацька стали крякати на різні голоси, що окупації Московії значної частини Східного Донбасу, де вільготне катаються російські «Гради» і «Буки», десятки авто з живою силою удмуртів, чеченців і інших «відпускників» з Московії та різних там убивць-грабіжників, мародерів-«трактористів», немає. Що няву є факт «ефективного управління цими територіями з боку РФ». Коли тла знищена інфраструктура десятків наших міст, селищ, інших населених пунктів, по-мародерськи вирізані і вивезені до Московії кращі промислові підприємства.  В сіру зону перетворено весь недавно квітуий край. 

Це є ознакою "викокоефективного управління"? 

Пора, напевне, напряму запитати: а що є, можливо, якась міжнародно-правова угода на здачу довготривалого театру нинішніх бойових дій на управління ним Московією, «руським міром», коли так враз змінилися з наших високих амвонів оцінка ситуації в Східному регіоні і Криму?

Знаєте, при нинішній владі я навіть не здивуюся, якщо, приміром, одного дня наш ясночолий вождь витягне з-за пазухи обляпаний різноколірними печатками і увінчаний йото та Путіна підписами договір на здачу захопленої РФ наших територій, разом із мертвими душами, які перейшли з білого світу у вирій під час нинішньої кривавої російсько-української війни. І в тому зрадливому документі буде чорним по білому написано, що і Крим, і Донбас передаються в «ефективне управління РФ». Себто, можна буде сказати: все продано, панове! Можна розходитись по домівках…

Ось хто і як вторгує, це вже інше питання. Але тисячі українських сімей "зароблять" втрату годувальників, сиріство. А хтось, маубть, мільярди. Виявилося, що війна це надприбутковйи бізнес...

Тоді стане нарешті зрозуміло, чому жабами в болоті так активно заквакали ці ненависні, лицемірні голови-говоруни, про відсутність будь-якої окупації, про чудових псковсько-якутських менеджерів з автоматами і кулеметами в руках. І нам усім доведеться чемно вибачатися навіть перед прозорливим німецьким послом в Україні п. Райхелем, який, виявиться, був правий, що ані війни, ані окупації в Донбасі не було, і немає, що конче негайно треба помилувати всіх до одного убивць, ґвалтівників, мародерів. Частині з них навіть потрібно віддати частину керівних крісел на Грушевського і на Банковій, у сесійній залі Верховної Ради. Новий час, нові реалії. Верх бере так розпропаговане життя по-новому!

І знову постає одне недоречне запитання.

А як, скажіть, бути з 10 000 українців, тисячами кращих синів і дочок України, які впали «передпродажною» жертвою бойових змагань зі справжніми терористами «руського міра»? Більше того, якщо московітської окупації нема, а Донбас є здана Росії в ефективне управління українська територія, це означає, що Київ уже нині повинен оголосити міжнародному товариству про свою явку з повиною в тому, що це нібито його підрозділи Збройних Сил збили над Донбасом рейс МН-17 малайзійських авіаліній. Тут, як мені видається, виходить те саме, як у ситуації, коли б ви, до прикладу, власник авто, дали показатися  транспортним засобом безвідповідальній особі. А вона вчинила аварію. До кого, скажіть, найперші претензії? Зрозуміло, до хазяїна авто…

Слухаєш це все і мимоволі думаєш: яке жахливе утворилося безглуздя, довкруги святої справи - захисту своєї Вітчизни. І тільки через те, що владу до рук взяли неуки, абсолютні невігласи. Є золоте правило: не знаєш, як діяти – вчиняй відповідно до закону. Вступила Росія в Крим, оголошуй на цій території військовий стан. Дій так, як записано в Конституції. Теж саме в трагедії Східного Донбасу. Рви всі стосунки з варваром-загарбником. Приватизуй усі московітські підприємства в Україні, Перекрий усі шляхи-дороги до варварів і на нашу територію. Заблокуй їхні ЗМІ в Україні, як, наприклад, телеканал «Інтер», котрий і досі керується з Москви, як якийсь ворожий «Московський комсомолец» в Украине», як «Известия» в Украине», «Комсомольская правда» в Украине». А тут почалися хитропопі віражі. І зрозуміло чому, якесь АТО, та не те, чи не то… Тепер вожді-правителі забрели в такі нормативно-правові хащі, з яких виходу, либонь, немає. Почалися зигзаги, яких не розуміє ні Європа, ні США, ні решта цивілізованого світу. Тільки крючконосі відьми-пропагандисти скачуть по сценах з просторікуватими гаслами: «окупації нема», є шикарне управління московітів нашими територіми…

Ганьба на весь світ і безконечна жалоба за загиблими українцями через пустоголову політику самодурів.