Мінськ для України – ворожа сторона
Білорусь в ООН організувала ганебну провокацію проти України. Це ще один доказ того, що Мінськ не може бути нейтральним майданчиком для вирішення проблем нашого Донбасу. Диктатор Лукашенко - зацікавлена сторона, яка боготворить бандитів та убивць з Донецьк
Мене понад усе дивує тупість і глухістьукраїнської влади щодо обрання місцем поладнання наших конфліктів із РФ Мінськ.Це все одно, що місцем рандиву з Кощеєм обирати його печеру. Власне, насправдісамим подаючи себе йому на сніданок. Учора в Нью-Йорку лукашенківськадиктаторська Білорусь ще раз, зайвий раз, учинивши спробу заблокувати в Третьому комітеті ООН розгляд питання по Криму,домагалася зняття проекту резолюції, заявивши про начебто політизацію питанняправ людини, тим самим проявила себе в ролі прокурорші Поклонської,готової всяко принизливо служити Москві. (Про це докладніше тут – http://www.unian.ua/politics/1625736-bilorus-namagalasya-zablokuvati-rozglyad-rezolyutsiji-po-krimu-v-komiteti-oon-zastupnik-golovi-mzs.html).
Я вже третій рік пишу, нагадую, закликаю:місце зустрічі української делегації з нашими ворогами потрібно негайнозмінити. Мінськ не нейтральна для нас територія. Мінськ, не забуваймо, цестолиця єдиної союзної держави Росія та Білорусі. Там діють закони Кремля. Це іє Кощеєва печера. Кому ж це не зрозуміло?
Лукашенко шанує й зустрічає представниківтак званих ОРДЛО як героїв. Стелить їм килими та зганяє на зустрічі масутелекамер. Бандити і терористи почувають себе в Мінську, як Юрій Гагарін 12квітня. Це тоді, коли у них за спинами понад десять тисяч смертей українців.
Якщо для світу настільки важливі ці,так звані Мінські домовленості, нехай вони залишаються на папері, хоча їхвиконання Україною неможливе в принципі, бо подібне було б відвертою зрадоюінтересів нашої Батьківщини. Через те, що настільки принизливими,протиприродними виявилися внутрішні чинники начебто зп’яна підписанихугод у 2014-му і 2015-му роках, і за це ще їх творці з українськоїсторони, прийде час, будуть персонально відповідати. Але нині Україна має форматцих принизливих перемовин, звісно, якщо вони ще потрібні такі взагалі, позаяк,відомо, ніякого впливу від них на розв’язання конфлікту в Донбасі, тим паче уКриму, не має, негайно перенести до іншої, справді НЕЗЛЕЖНОЇ країни. Доприкладу, в Польщу, або ж в одну з країн Балтії, а ще краще до Нідерландів, демешкає сотні, можливо, й тисячі родичів збитого російсько-донбаськимилюдожерами пасажирського літака рейсу МН-17. Щоб приїжджаючи туди на черговерандиву, у лугандонів піджилки тремтіли, а не комизились вони під софітамителекамер, організованих сателітом Москви Лукашенком, вдаючи із себетермінаторів.
На перешкоді цьому тупість чиновників МЗС,зашореність адміністрації глави держави, але ще ж є парламент, є відповіднийКомітет з міжнародних зав’язків на чолі з пані Гопко, який би мав опікуватисяподібними проблемами. Шукати шляхи виходу з ситуації. Цього вимагаєКонституція. Проте нардепи сидять тихенько, як миші під віником, абсолютно невиконуючи своєї ролі парламентського контролю зв діями виконавчої влади. Осьчому план якогось там ефемерного «Шатуна» це недолуга вигадка Банкової, а дляпорятунку України потрібна негайна зміна всієї влади. І що швидше, то краще.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 722
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 637
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 283
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11611
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6598
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4414
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3618
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 2189