Це просто жахливе блюзнірство, коли в українській столиці бібліотека для дітей і по нині носить ім`я "славного сталінського героя", як написано про це на сайті закладу культутри, що в боях у Галичині, Волині, на Буковині він знищив сотні ворогів (читай - у
НЕ МІНІСТР КУЛЬТУРИ, А МОКРА КУРКА…
Те, про що нижче розповім, з великим знаком запитання порушує проблему: чи є в Києві українська влада, і хто очолює Мінкульт: міністр чи мокра курка? Коли ви дочитаєте до кінця мої замітки, гадаю, ви погодитесь з моєю оцінкою подій.
Не поминуло й десятка днів відтоді, як я написав про відвідини бібліотеки Солом’янського району столиці, де в читальному залі, який обслуговують виключно рашомовні працівники, на столику, де начебто збиралася свіжа періодика з розповідями про бойові дії в АТО, вивісили красочний портрет Путіна. Святотатцтво, якому немає ні пояснення, ні виправдання.
Так нахабно можуть діяти тільки відверті вороги України. Пост блога і в Фейсбуці я вислав особисто міністру культури України Є. Нищуку та всім трьом його заступникам персонально, у тому числі й до Київської міськдержадміністрації. Звичайно ж, відповіді ніякої. Тепер є таке правило: на виступи преси не реагувати. Це, мабуть, модно…
Не встигло моє перо охолодитися від жару одного праведного гніву, як тут дізнався ще більш разючу новину з того ж таки «културного фронту». Виявляється, в цьому ж таки Солом’янському районі, за два квартали від райдержадміністрації розташована дитяча бібліотека імені… Василя Чапаєва. Ось контактні дані:
З обширної візитки, котра вміщена на сайті бібліотеки, можна дізнатися, що Василь Іванович Чапаєв є «знаменитим сталінським героєм». Як же ж це цікаво для наших дітей? Їм, що з нього брати приклад?
Окрім того, що гуляв він по своєму Уралу, читаємо там же, В. Чапаєв «з 1915 по 1916 роки воював у Галичині, Волині і на Буковині». За двадцять п’ять років української незалежності, позаяк бібліотека ім’я цього московітського убивці носить з 1934 року беззмінно, як бачимо, жоден ідіот з бібліотечної системи міста і Мінкульту не поцікавився, а з ким же насправді воював тоді безмозкий московіт товариш Чапаєв, який, до речі, навіть розписатися не вмів, а навпроти свого прізвища ставив хрестик. Я направляю цих неуків найпростішим шляхом до істини: нехай прочитають абзац з Вікіпедії про бій при горі Маківка. Там вказується: «запеклі позиційні бої за гору Маківка у Карпатах, що точилися з 29 квітня до 4 травня 1915 , під час Першої світової війни на східному фронті між підрозділами австро-угорської 55-ї піхотної дивізії фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів Українських січових стрільців ) та російськоімперськимивійськами 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана задля заволодіння панівною висотою — горою Маківка з метою контролю над селом Козьова». Ще жорстокіші побоїща тривали за гору Лисоня. Свідки розповідали, що кров рікою лилася у серпні-вересні 1916 року в боях між російською армією з одного боку та полком українських січових стрільців і австро-угорськими бойовими загонами — з іншого. У ході битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав своє завдання — зупинив наступ російських військ на Бережани, завдавши їм важких втрат.
Це ж, мабуть, там бився проти українців московіт Чапаєв, і не одну осиротив нашу родину, оскільки за мужність і сміливість, проявлені в боях, нагороджений Георгієвськими хрестами і Георгієвською медаллю 4-ого степеня. Ось якого знаменитого убивцю українців вибрали культпрацівники Києва кумиром для своїх дітей.
Мені здається, що за подібні ляпи в виховній роботі треба звільняти з роботи все керівництво не лише Києва, а й Мінкульту, яке відповідає за бібліотечну роботу. Думаю, що в Україні ім’я безграмотного московітського убивці Чапаєва, навчителя донецького «Мотороли», носить не лише столична бібліотека, але й інші. Але ж хто це перевірить, якщо на постах у Мінкульті черстві та бездарні люди. На чолі ж у них банальний крикун з Майдану і ніякий управлінець.
