Кого призначимо фельдмаршалом мовної поліції?

Я вже якось писав, що вирішення питання українізації суспільства не можна ефективно організувати з отриманням бажаного результату без переведення процесу на рейки… формальних репресій. Уже занадто далеко зайшло загравання з московщиною у нашому домі, де кожна собака гавкає рашею. У статті блогу, яка була озаглавлена «Запишіть мене до сексотів мовної поліції», я чітко й однозначно заявив: питання стоїть про створення в Україні лінгівістичного карального органу.  

            Усе це відбувалося місяць тому – 5 серпня ц.р. Надзвичайно багато було відгуків, листів з словами: «і мене запишіть до активістів мовної поліції…» Я ж не писар добровольчого загону поліціянтів… (Зверніть увагу: тільки на ось цьому Інтернет ресурсі 755 людей рекомендували своїм знайомим прочитати мою публікацію!)

            Але у владі, як завжди, нічого не почули. Глухі, сліпі, напевне, й дурні наші нардепи взагалі ні на що не реагують, окрім своїх персональних запитів щодо особистого збагачення. Зате, як добре видно, блискавично зреагували в Москві. З’явилося повідомлення про те, що Росія введе «лінгвістичну поліцію», позаяк у них, начебто, триває активний наступ на «вєлікій і могучій». Реклама пишеться не так, як належало б, є багато словесних заносів з інших культур.

            При цьому московіти посилаються на практику Франції. Там, "якщо в якійсь пісні, наприклад, відсоток запозичених слів більше певної межі, то ця пісня з'явившись раз, більше не з'явиться", - читаємо в поясненні. Гадаю, що справедливо…

            А ось більшість наших пісень виконуються взагалі окупаційною мовою. Вивіски, оголошення також у цьому жахливому стані. У ряді міністерств та відомств виробничі наради виключно чужомовні: так, мовляв, зручніше начальству. Що за недолуге таке начальство? В якій державі воно живе? Ще страшніше, коли вчителі, які ведуть уроки навіть української мови та літератури… російськомовно. Це такий абсурд, про який потрібно криком кричати і домагатися негайного виправлення, аж до виштовхування за плечі таких, з дозволу сказати, горе педагогів. Конче потрібні офіційні поліцейські протоколи про таке неподобство, як документально зафіксований факт грубого порушення статті 10 Конституції України, на підставі яких належить звільняти з роботи і педагогів, і начальників, які ігнорують подібні факти. Я особисто хочу понад усе бачити протокол на Арсена Авакова, який, як мені здається, зумисне не покидає використанні «нарєчія», хизуючись своєю, чи то якоюсь особливістю, вищість, чи то через своєї ганебне навсьоплеватьмне…  

            Згадав про А. Авакова, і змушений змінювати кінцівку замітки. Тому, що хотів запропонувати товариству на пост маршала мовної поліції такого собі активного чоловіка – Зоряна Шкіряка. Він же ж уже потерся поміж поліціянтами, знає як та чим вони дихають, знає як їх активізувати на новій ділянці роботи. Але згадав, що цей чоловік щомиті заглядає до рота Авакова, є від п’ят до кінчика чубчика його людиною. При ньому ми б ніколи не побачили протоколу на його нинішнього шефа. Нафіга нам такий фельдмаршал нульовий фельдмаршал?! Давайте шукати іншого.

            Знаю, що мовна поліція в Україні все-таки буде. Коли? Не лініться, наближайте цей чудовий час…