Яке майбутнє вони нам написали

     Зранку минулої п’ятниці в Києві, найвищий чиновник канцелярії П. Порошенка з усіх сил намагався сподобатись журналістам – роздавав із дарчими написами фоліанти своєї лощеної книги «Четверта республіка», фотографувався. Увечері подібне дійство перетворилося в справжній пір під час чуми. Всі, хто вважає себе причетними до вищих ешелонів київської влади прийшли вишукано зодягнені до дорогого готелю на другий раунд презентації твору Бориса Ложкіна і його співавтора-писарчука. З усіх сил хвалили авторів. Тієї пори на Донбасі тривало два запеклих, смертельних бої, в яких гинули люди. Тієї ж пори в російському полоні помирала льотчиця Надія Савченко. В чеченських в’язницях мордували українських патріотів Миколу Карп’юка та Станіслава Клиха, українського кінорежисера Олександра Сєнцова все далі й далі везли по вічній мерзлоті в бік Воркути…

Тим часом у фешенебельному готелі «Інтерконтиненталь» з’явився глава держави з дружиною. Йому хтось з натовпу мовою окупанта гукнув: «Пйотр Алєксєєвіч, а ви кніжку-то прочіталі?» Він весело відповів: «Я єйо пісал…» (Дивіться і слухайте тут).

Можна ще багато розповідати про це загадкове бучне весілля на крові українських патріотів, яке викликало небувалий за масштабністю раут дешевої публіки, котра збіглася поклонитися про всяк випадок головному шептуну на вухо глави держави. «Такий уже великий він писар», «такий уже вдумливий аналітик з’явився» – чулося з усіх боків. То в одній, то в інший інтерпретації про Ложкіна цитувалися богемні рядки з лизоблюдних статейок придворного політолога Банкової Вадима Фесенка, який уже, здається, другий рік поспіль виписує неперевершений образ підкилимного генія гендлярської епохи Порошенка, і не кривиться, бідняга від такої нудної роботи. Про «героя», котрий услід за своїм босом протиправно займається бізнесом поспіль з роллю глави адміністрації президента України. А ще, як неодноразово писала преса, всяко відбивається від звинувачень у тому, що свого часу нібито продавши власний медіа холдинг панові Курченку «забув» відрахувати податки в державну казну. Чи вже «розрахувався», завдяки новій своїй позиції у владі?

Мене у явищі цього цинічного збіговиська цікавить лише один промовистий факт: чи був у списках запрошених до «Інтерконтиненталю» такий собі Антон Шевцов? Той, котрий ще на початку минулого тижня обіймав посаду глави ГУ МВС України в Вінницькій області. Якого напередодні грандіозних презентаційних подій у Києві, СБУшники поставили на коліна і вимагали тримати руки на голові, поки обшукають на українсько-білоруському кордоні, витрусять з кишень тисячі доларів США. Котрому нині нарешті інкримінується справа про державну зраду. Принагідно замічу, що такий собі містечковий все знайка, нині нардеп Мустафа Найєм написав, що на посаду головного поліціанта в Вінниці відвертого москвофіла, сепаратиста, який бурхливо вітав анексію Криму Росією, водив дружбу з аксакалами-горлохватами, які приїздили з Держдуми РФ захоплювати нашу автономію пропонувала найвища посадова особа адміністрації президента України. І це було зрозуміло хоч би з того, що проти призначення відвертого колаборанта жодним словом не обмовився голова Верховної Ради В. Гройсман, який опікувався Вінницькою областю, де створив персональну партію «Вінницька європейська стратегія». Хороша європейська стратегія під опікою запеклого українофоба! Але ж і знаку не подав, що це його турбує! Оце залізна витримка…

Книжка Б. Ложкіна «Четверта республіка» має одинадцять глав. Поліціант А. Шевцов, якого СБУ підозрює в державній зраді (читати тут і тут) розпочав писати своєю біографією її дванадцятий, найбільш сокровенний розділ життєпису підручного пана Порошенка. До речі, про це головотяпське новаторство, з залученням, як я розумію іноземців і ворогів України на командних висотах в Україні, автор широко поділився в самому тексті твору. Познайомтесь, будь ласка: «Вважаю правильним дозволити іноземцям якийсь час працювати на високих постах (в Україні – уточнення моє О.Г.) - можливо, не міністрами, а заступниками міністрів - навіть не отримуючи український паспорт. У таких фахівців має бути час на те, щоб озирнутися і прийняти остаточне рішення про придбання українського громадянства»

Так що поки Б. Ложкін на Банковій буде головним, можна очікувати нових і нових друзів валуєва та інших високорангових українофобів з Москви на різних відповідальних постах в нашій державі. Навіть без українських паспортів в українській владі, про що він відверто мріє. Адміністрація президента і далі буде дахом для сепаратистів та зрадників України. Отож, колаборант А. Шевцов не випадковість на наших теренах, не він злий ворожий умисел, це - цілеспрямована політика знищення незалежної держави найближчими друзями Порошенка. А мемууари пана Ложкіна - галіматія. І сам «Пйотр Алєксєєвіч», - як він зізнався при початку вечоринки в «Інтерконтиненталі», для нас таку історію «пісал… Ха-ха…»