Хто крадій, а хто захисник добра України, хто реформатор, а хто імітатор - геть усе переплуталось на владному Печерську. Захід також, либонь, не розбиреться, де хвіст, а де грива...
Не можна, напевне, й грішнопромовчати в ситуації, коли банди зчисла високопосадовців буквально розривають державу на шматки. Вириваютьнаграбоване одне в одних. То одні в ролі Попундопуло, то інші. Цього разу всезамкнулося особисто на П. Порошенку. Він почав заспокоювати прибалтійця, міністраекономіки, який збунтувався на управлінському кораблі. В повідомленні від главидержави, в якому він сповістив, що А. Абрамівічус повинен начебто залишитися напосту, є таке речення: «Ігор Кононенко звернувся до НАБУ і заявив, щоготовий співпрацювати з ним».
Щоозначає воно? А тільки одне – що глава держави вірить у свого васала, вКононенка, що він, попавшись, на намаганні всюди на верхніх щаблях економіки розставитисвоїх пригоничів і джур, себто крадіїв і наглядачів за прибутками, викрутиться.Це й сигнал для Національного бюро розслідувань: це мій, його не чіпати.
Іншимисловами, це ті ж самі аплодисменти крадію, який попався, котрі нещодавноголосно звучали у Верховній Раді, коли одна корупційна зграя проводжала зпарламенту пана, котрий склав повноваження нардепа. Жал не лунали здравиці:Слава корупції! Все, як бачимо, один в один. Ці бригади нічим не відрізняютьсяодна від іншої.
Язовсім не вірю ні в якого реформатора Абрамівічуса за якого щосили не своїм голосом нині верещить захід. Вінточно такий самий безпорадний, випадковий діяч на теренах української влади, які головні злодії під проводом А. Яценюка. Як той же, до прикладу, безпорадний грузинКвіташвілі на посту міністра охорон здоров’я. Я би зрозумів пана Айвараса, якби він подав увідставку в останні дні грудня 2014 року, чи рівно через рік, коли бригада розтягаївдобра України під проводом прем’єр-міністра протягувала і раз, і вдруге черезпарламент так званий бюджет на наступний рік, тіла якого не було, цим самим даючи змогу А. Яценюку маніпулювати всімастатками держави, як власними. Державна людина мала б встати і сказати: «Я небажаю брати участі в цьому дерибані. Це протиправно і тільки збільшуєкорупційні ризики…» Вельмиповажний новоспечений українець Абрамівічус тільки обурився тоді, коли йомуфактично сказали, що ти сиди спокійно в своєму міністерському кріслі, а у тебеза спиною ми розставимо власних «доярів» на грошові потоки. Він що не бачив, не знав цих людей раніше, якіловили рибу з державного бюджету від І. Кононенка, а значить і особисто від П.Порошенка, позаяк це одна бригада? Чи не знає зараз де закинуті подібні снасті,ким саме «ловляться мільйони» від імені А. Яценюка? Обурився лише тоді, колиуже стали наглядачі у нього безпосередньо за спиною, полоскотали за шию. Сталинахабно нав’язувати своїх наглядачів у нього в заступники. Щоб безпосередньокерувати й самим міністром.
Позитивнасторона Абрамівічуса лише та, що він ніде особисто мовбито не причетний доловлі крупної риби в мутній водичці нинішніх хмурих часів. Можливо, саме цезахід і називає «реформами» Абрамівічуса. Смішно, але факт. Бо чим прославивсяцей діяч? А лише тим, що наполовину скоротив апарат монстра – Міністерства економікита торгівлі. І це подвиг?
Тут,як тут, опинився пан Саакашвілі. Все він чітко і правильно сказав він з Одеси процвинтар реформ від Яценюка. Думаю, що критикований діяч втратив свій шанс тихой непомітно, як стверджують голоси, з величезними грішми на плечах, витисненимиз економіки держави, відійти в бік по-доброму Шанс такий був у нього в грудніминулого року при підбиті результатів року та затверджені нового бюджету на2016-ий. Уже б усі забули за нього. А поки почали б виявляти гріхи та пальці навкраденому, в українських традиціях національних злодіїв, давно накивав би п’ятами. Але зажерливість, відомо, немає меж. Тепер тут без крові не обійтися. Думаю, що 16грудня ц.р. нічого з Кабміном, після його звіту, не вирішиться. Почнетьсязатяжна урядова криза, яка гострих форм набуде в квітні. А в травні А. Яценюкапросто винесуть з вулиці Грушевського…
СпайкаСаакашвілі-Абрамівічус популістська сіть на простачків під наступні вибори. Іце насправді ДРГ (диверсійно-розвідувальна група) бригади Кононенка-Порошенка встані буковинців А. Яценюка. Вона нічого не принесе Україні, окрім шуму, піни,тріскотні. Будуть заслинені клятви в любові до України, але помножені на закликипідтримувати… Петра Олексійовича. Як результат, все це лише зміцнить позиціїоднотурового на ще один однотуровий абордаж . Бо проект гастарбайтерів наборотьбу з корупцією придуманий на Банковій. У них лише вийшов невеличкий збійз тим, що свій напав на свого – Абрамівічус на Кононенка. Нічого, доситьшвидко, уже в четвер, 4 лютого, на засіданні фракції БПП, де сконцентровано всіудатні сили бригади Порошенка вони вгамують норовливого прибалтійця. Він скаже,що щасливий від співпраці з усіма такими чесними людьми.
Томуцим бандам вірити не можна. Україну врятує від повного розграбування лишепотужна, дерзновенна опозиція. Сформована не з парламентських, урядових діячів,а з числа громадських активістів, тих, кого утискує, переслідує нинішня влада. Тількине таких, як учора цілий вечір один повчав Україну на телевізійному каналіборотьбі з корупцією. Маю на увазі пана І. Мосійчука з РПЛ. Ожив, оклигаврадикал. Я хотів би запитати цього великого діяча сучасності, а розцінки, які віндесь там виставив за звернення народного депутата, здається 15 чи 20 тисяч доларівСША, залишаються в силі? Це ці його слова сфальшувала генпрокуратура чи якісьінші? Невже спектакль ставили, мотивації голосу так удатно підбирали, двійниказнайшли для відеозапису? Попався і ліпить дурного до плоту.
Правий,на жаль, наш злісний ворог Путін: нинішня Україна справді втрачає головніобриси держави. Їх знищила, з’їла, підточилапідвалини державності системна корупція і самодурство вищого начальства, яке зкожним роком на високі пости приходить все дурніше та нахабніше. Позбавленепатріотизму, людові до своєї Вітчизни. Іноді починаєш згадувати про героївтрилеру «Меч», які самотужки почали наводити порядок у своєму домі. А може знайдуться справжні камікадзе, а нетакі, яких привів в уряд А. Яценюк для дерибану? Але дуже хочеться вірити в свійнарод, який знає як, і вміє очистити святе управлінське місце від іржі.
Хто крадій, а хто захисник добра України, хто реформатор, а хто імітатор - геть усе переплуталось на владному Печерську. Захід також, либонь, не розбиреться, де хвіст, а де грива...
Ще один парадокс ситуації полягає у тому, що арбітр розв'язання конфлікту Абромівічус-Кононенко теж у долі...Такі виняткові українські реалії...
