Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Хоча здавалося б таким взагалі мав би бути насамперед Олексій Навальний. Батько котрого родом з нашого Чорнобиля і я якось навіть чув з уст Навального-старшого, що він народився у хаті, яка стояла за шістсот метрів від того місця, де знаходиться нині пошкоджений четвертий блок атомної станції. Син же ж Олексій виховався в московсько-шовіністичному середовищі, де поняття демократія завжди закінчується там, де розпочинається українське питання.
Боріс Нємцов був глибший і далекоглядніший, ніж модний Навальний, котрий заявляє, що з нинішнім варіантом Криму, мовляв, усе гаразд. Він знаходиться мовбито на своєму місці, у складі Росії, і так, мовляв, надалі й має бути. І в цьому, власне, й полягає куцість, обмеженість Олексія-політика. Шовініст, неприкритий прибічних російської імперії в форматі Росії, України та Білорусії...
Нємцов же ж був фігурою значного вищого польоту. Він був стратегом і аналітиком. Вперше він заявив про це своєю сміливою книгою про злочинність режиму Путіна, виданою до десятиліття беззмінного правління ВладімВладіміровіча. Як нинішньої ночі, стоячи на мосту над розстріляним тілом свого політичного побратима, заявив опозиційний москвич, депутат Держдуми Ілля Пономарьов, в останній розмові Боріс Нємцов заявив йому, що він підготував нову книгу, яка доказує, що Росія регулярними своїми військами бере активну участь у війні в українському Донбасі.
Я не слідчий, не експерт з розслідувань злочинів, але як журналіст добре знаю, що такі дізнання, тим паче, коли вони вже знаходяться на публічному виході до аудиторії, можуть стати причиною знищення автора. Тим паче, що Боріс ніколи не крився зі своїми поглядами. Він був найбільшим захисником інтересів України в публічній московській політиці. Його виступи на українських телеканалах – це фактично позиція кожного з нас, чесних українців, щодо оцінки дій Адольфа Путлєра.
Тому цієї ночі в Москві кремлівські бандити розстріляли Нову Мислячу Росію, яку репрезентував наш добрий друг Боріс Нємцов.
Я думаю, що Нємцова не вберегла і… Україна. Так, так. Не дивуйтеся. Зараз ви все зрозумієте.
Ще 22 грудня 2011 року на сайті міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы», у статті, озаглавленій «Украинская защита Бориса Немцова», я писав: «Достеменно знаю, що з кінця 2004 року Борис Нємцов не одну сотню разів побував в Україні. І на Майдані частіше за інших іноземних політиків виступав, щиро, мало не з благаннями, мав намір помирити київських «любих друзів» з команди помаранчевих. Як заведений бігав від Ющенка до Тимошенко, і навпаки, намагаючись возз'єднати нитки зв'язків, які розповзалися. Добре розуміючи, чим все це загрожує…»
Іще: «Борис Нємцов в попередній післямайданній українській політиці, це, насамперед, чіткий і конкретний аналітик, коментатор. Його участь у прямих ефірах українських телевізійних каналів, це завжди - ясність думки, гранична відвертість і усвідомленість в майбутніх діях. Він завжди зізнавався в тому, що для нього присутність у прямому телевізійному ефірі була неймовірним щастям, від якого давно відвик. Його рідна Росія такого блага не могла піднести. Тому завжди на таких передачах він розкривався, як глибокий, щирий політик, котрий добре володіє ситуацією в обох державах…»
А тепер головне: я тоді, 22 грудня 2011 року, написав. що, напевне, Боріс Нємцов міг би бути чудовим прем’єр-міністром України. Звісно ж, замінивши на цьому посту товаріща Азірова…
Нині, коли на ключових посадах в українському уряді є представники з усіх куточків світу, Боріс Нємцов, міг би бути зразковим господарником, що він свого часу довів у Нижнєновгородській області і на посту віце-прем’єра Росії. Що ж, українські вожді-правителі, проморгали, упустили. Карайтесь, кайтесь. У тому, що його не стало є й ваша вина…
28.02.2015 05:23
Боріса Нємцова не вберегли... українці. А могли ж...
Він як ніхто з московських політиків знав, розумів Україну і українців. Звозячи замало не з усього світу знавців, які мовбито щось там уміють в реформуванні економіки, а, здається, насправді не здатні ні на що, нинішні українські вожді-правителі геть проіг
Боріс Нємцов серед усієї московської опозиційної еліти був найбільш прагматичним, зваженим і діловим політиком. Щонайкраще посвяченим у те, що насправді відбувається з Росією, Путіним і його оточенням. Він знав ціну акціям «кримнаш» і війні в українському Донбасі. Чудово розумів Україну і українців.Хоча здавалося б таким взагалі мав би бути насамперед Олексій Навальний. Батько котрого родом з нашого Чорнобиля і я якось навіть чув з уст Навального-старшого, що він народився у хаті, яка стояла за шістсот метрів від того місця, де знаходиться нині пошкоджений четвертий блок атомної станції. Син же ж Олексій виховався в московсько-шовіністичному середовищі, де поняття демократія завжди закінчується там, де розпочинається українське питання.
Боріс Нємцов був глибший і далекоглядніший, ніж модний Навальний, котрий заявляє, що з нинішнім варіантом Криму, мовляв, усе гаразд. Він знаходиться мовбито на своєму місці, у складі Росії, і так, мовляв, надалі й має бути. І в цьому, власне, й полягає куцість, обмеженість Олексія-політика. Шовініст, неприкритий прибічних російської імперії в форматі Росії, України та Білорусії...
Нємцов же ж був фігурою значного вищого польоту. Він був стратегом і аналітиком. Вперше він заявив про це своєю сміливою книгою про злочинність режиму Путіна, виданою до десятиліття беззмінного правління ВладімВладіміровіча. Як нинішньої ночі, стоячи на мосту над розстріляним тілом свого політичного побратима, заявив опозиційний москвич, депутат Держдуми Ілля Пономарьов, в останній розмові Боріс Нємцов заявив йому, що він підготував нову книгу, яка доказує, що Росія регулярними своїми військами бере активну участь у війні в українському Донбасі.
Я не слідчий, не експерт з розслідувань злочинів, але як журналіст добре знаю, що такі дізнання, тим паче, коли вони вже знаходяться на публічному виході до аудиторії, можуть стати причиною знищення автора. Тим паче, що Боріс ніколи не крився зі своїми поглядами. Він був найбільшим захисником інтересів України в публічній московській політиці. Його виступи на українських телеканалах – це фактично позиція кожного з нас, чесних українців, щодо оцінки дій Адольфа Путлєра.
Тому цієї ночі в Москві кремлівські бандити розстріляли Нову Мислячу Росію, яку репрезентував наш добрий друг Боріс Нємцов.
Я думаю, що Нємцова не вберегла і… Україна. Так, так. Не дивуйтеся. Зараз ви все зрозумієте.
Ще 22 грудня 2011 року на сайті міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы», у статті, озаглавленій «Украинская защита Бориса Немцова», я писав: «Достеменно знаю, що з кінця 2004 року Борис Нємцов не одну сотню разів побував в Україні. І на Майдані частіше за інших іноземних політиків виступав, щиро, мало не з благаннями, мав намір помирити київських «любих друзів» з команди помаранчевих. Як заведений бігав від Ющенка до Тимошенко, і навпаки, намагаючись возз'єднати нитки зв'язків, які розповзалися. Добре розуміючи, чим все це загрожує…»
Іще: «Борис Нємцов в попередній післямайданній українській політиці, це, насамперед, чіткий і конкретний аналітик, коментатор. Його участь у прямих ефірах українських телевізійних каналів, це завжди - ясність думки, гранична відвертість і усвідомленість в майбутніх діях. Він завжди зізнавався в тому, що для нього присутність у прямому телевізійному ефірі була неймовірним щастям, від якого давно відвик. Його рідна Росія такого блага не могла піднести. Тому завжди на таких передачах він розкривався, як глибокий, щирий політик, котрий добре володіє ситуацією в обох державах…»
А тепер головне: я тоді, 22 грудня 2011 року, написав. що, напевне, Боріс Нємцов міг би бути чудовим прем’єр-міністром України. Звісно ж, замінивши на цьому посту товаріща Азірова…
Нині, коли на ключових посадах в українському уряді є представники з усіх куточків світу, Боріс Нємцов, міг би бути зразковим господарником, що він свого часу довів у Нижнєновгородській області і на посту віце-прем’єра Росії. Що ж, українські вожді-правителі, проморгали, упустили. Карайтесь, кайтесь. У тому, що його не стало є й ваша вина…
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
Топ за тиждень
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 122
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
Популярне
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10683
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6053
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5668
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3538
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3170
Контакти
E-mail: blog@liga.net