Чи можна довести, що Л. Кучма дав хабар у мільярд доларів США?

Заява колишнього першого заступника генерального прокурора Ріната Кузьміна з приводу того, що Леонід Кучма заплатив за припинення кримінального провадження щодо його особистої причетності до замовного вбивства Георгія Гонгадзе Віктору Януковичу, з якою він виступив публічно у четвер, 18 грудня ц.р., може слугувати детонатором до вибуху з остаточного зламу хребта і корупції, і всіх меркантильне-олігархічних взаємозв’язків, які породили бідність, злочинність і навіть війну в нашій державі. Саме Л. Кучма батько і організатор багатьох протиправних оборудок, які пограбували Україну, сформували клан крадіїв-багатіїв, підготував ґрунт для розквіту донецького рейху . Якщо все відповідає дійсності, про що мовить претендент на папаху новоявленого «комісара Катані», то мільярд Кучми, украдений у нас, українців, воює нині в Донбасі проти наших героїв. І Кучма має на лаві підсудних відповідати за те, що:

а) украв гроші у свого народу;

б) що дав хабар неймовірних розмірів;

в) що був замовником убивства журналіста.

Якби в Україні були чесні люди в правоохоронних органах, якби ті, хто знаходяться при владі справді хотіли розкрити цю справу, встановити істину в цій драматичній історії, добитися подібного надзвичайно легко. Способи добитися цього є, як мінімум, два.

Перший. Укласти угоду про співробітництво з Рінатом Кузміним. Можливо, в обмін на певне прощення його гріхів (за щось же ж його оголосили у міжнародний розшук!), повернути його, можливо, навіть на роботу в прокуратуру, і дати завдання довести справу Л. Кучми до суду. Будьте певні, він це зробить.

Другий шлях встановлення істини такий. Сформувати слідчу групу виключно з міжнародних експертів – слідчих-криміналістів.  Саме вони мають допитати (нехай і за межами держави) Р. Кузьміна, Л. Кучму  і всіх фігурантів справи. І Л. Кучму, і В. Януковича має судити спеціальний народний трибунал.

Але чи потрібно це тим, хто знаходиться нині при владі? Чи не зачепить це якимось чином їхні кровні, меркантильні інтереси? Ви ж зверніть увагу, що Л. Кучма, якого, виходить, потрібно судити за фінансування бойовиків, через мільярд доларів США «відкупних», які за версією колишнього першого заступника генерального прокурора лягли на рахунки В. Януковича, П. Порошенком призначений заледве не найголовнішою персоною в переговорах на мінському «східняку». Ось вам і «миротворець» з кривавими руками, як однозначно виглядає це після резонансної заяви Р. Кузьміна…

У мене особисто щодо цього позиція була чітка і конкретна. Я не раз писав, що Л. Кучма немає ніякого морального права представляти Україну в будь-яких переговорах. Бо це все одно, що вовка взяти в свідки до кошари, де вночі не стало половини овець…

Зрозуміло, що своїм винятково важливим зізнанням Р. Кузьмін поставив себе в екстраординарне становище. Як колишній прокурор, гадаю, цей чоловік чудово розуміє, що відтепер він головний  (я б навіть написав – страшний) свідок і проти Л. Кучми, і проти В. Януковича. Тому Україна має гарантувати йому особисту безпеку й охорону. Від його показів напряму залежить, чи вийде Україна на шлях правової держави.  Він, можливо, і надзвичайно важливий понятий також і для Євросоюзу, який, як на мене, аж надто довго вже опікується, бавиться з Україною. Тому, що це все про що заявив Рінат Кузьмін напряму стосується всього східнодонбаського конфлікту поміж Росією і Україною. А там нині вирішується доля всього світу.

 У підсумку зауважу. Для розслідування правдивості слів Р. Кузьміна і встановлення істини щодо можливості хабара у рекордно світову суму потрібна лише ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ керівництва держави. Але ж саме її якраз і не вистачає. Бо в Україні олігарх, яким є Л. Кучма на крові народу, є священна корова. Як, приміром, бачимо і на прикладі іншого багатія, котрий десятками щодоби гонить великовагові фури допомоги насамперед для бойовиків Донбасу.

Чому я так кажу? Бо хіба ж це секрет, що транспорт, пройшовши блокпости українських військ там потрапляє передусім до рук людей зі зброєю. За ці так звані конвої поміж терористами точаться справжні війни з застосуванням важкої артилерії. І здавалося б можна було навести порядок тут. Але ж ні. Силою олігарха проламується всупереч волі народу, бо проти цього виступають, як відомо люди передової, бійці добровольчих батальйонів, які, переконаний, справедливо виступають проти безладу, відтак брутально протоптується правовий імунітет для підгодівлі тих, хто воює проти України.

Погляньте лишень, який створюється шумовий пресовий, телевізійний, радійний ефект довкруги того беззаконня, яке чиниться. Хоча вимоги батальйонів і їх представників у Верховній Раді цілком законні. А це: супроводжувати конвой під українською символікою. Вказувати в вантажі адресність допомоги. Забезпечити потрапляння її за призначенням, а не для наживи. Подібне включає в себе роздачу матеріальної підтримки за участі представників української влади. Використати для цього також необхідно супровід, а головне вручення гуманітарного вантажу під контролем міжнародних місій – Червоного Хреста, ООН, ОБСЄ. Якщо це комерційний вантаж – «на борту» має бути документація про сплату податків і митних зборів, оскільки ладунок вибуває з української території в зону, окуповану РФ. І нарешті, чи не головна вимога – мають бути виконані протилежною стороною так звані умови щодо звільнення заручників.

Що ж тут незрозумілого, протиправного?

Ні, як бачите олігарх звертається по допомогу і заступництво до головного українського олігарха: буде, мовляв, по-моєму, «по – поняттям»…

Ні, не повинно так бути!